Постанова № 31045700, 24.04.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 квітня 2013 року 11:59 № 826/3524/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант»доДержавної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250,за участю представників сторін:

від позивача: Редько Н.В, яка діє на підставі протоколу загальних зборів учасників від 10.07.2012 р. № ;

від відповідача: Денисенко О.Е., яка діє на підставі довіреності від 29.12.2012 р. № 8147/9/10.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 24 квітня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС необґрунтовано, на підставі хибних висновків акту позапланової невиїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаєморозрахунках з КП «Альянс» за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р., прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 1666,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі з огляду на те, що оскаржуване повідомлення-рішення є незаконним та необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні. На обґрунтування заперечення, відповідач зазначив, що оскаржуване повідомлення-рішення було прийнято правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Лак Сант» з питань правильності обчислення та повноти сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з КП «Альянс» за період з 01.09.2009 р. по 30.09.2009 р.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Лак Сант» підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, внаслідок чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 1666,00 в тому числі за жовтень 2009 р. на суму 1 666,00 грн.

За результатами перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі міста Києва ДПС складено акт перевірки від 06.09.2012 р. № 344/22-511/34818429 та прийнято податкове повідомлення-рішення, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 666,00 грн., в тому числі сума завищення від'ємного значення податку на додану вартість - 1 666,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 0 грн.

Позивачем оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку відповідно до положень Податкового кодексу України.

За наслідками адміністративного оскарження, Державною податковою службою у місті Києві прийнято рішення від 30.11.2012 р. № 8037/10/12-114, за яким скарга не підлягає розгляду в ДПС у місті Києві.

За наслідками повторного адміністративного оскарження, Державною податковою службою України прийнято рішення від 08.02.2013 р. № 1314/6/10-2115 про залишення скарги без задоволення, а податкового повідомлення-рішення - без змін.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97- ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями чи іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону.

Відповідно до пункту 6.2 наказу Державної податкової служби від 30.05.1997 року № 165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) порядку їх заповнення» факт придбання платником податків товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Відповідно до підпунктів 7.2.3 та 7.2.6 пункту 7.2 статті Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку. За наявності оригіналу податкової накладної невключення її до зазначеного реєстру не є підставою для відмови у зарахуванні суми податку, визначеної у такій податковій накладній, до складу податкового кредиту такого платника податку.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ визначається як документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Як вбачається із акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС від 06.09.2012 р. № 344/22-511/34818429, висновки щодо порушення позивачем приписів Закону України «Про податок на додану вартість» зроблено з огляду на нікчемність господарських операцій по взаємовідносинам між товариством з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» та КП «Альянс» як таких, що не спрямовані на настання реальних правових наслідків, за відсутності факту реальності господарських операцій.

На підтвердження реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» та КП «Альянс» позивачем надано суду наступні первинні документи. На підтвердження руху активів надано рахунок № 2352 від 27.08.2009 р. на суму 9996,00 грн., виписка по рахунку від 01.09.2009 р., від 03.09.2009 р., від 04.09.2009 р., податкова накладна від 04.09.2009 р. № 3285, накладна від 04.09.2009 р. № 3285.

Як вбачається з матеріалів справи, відносини між ТОВ «Лак Сант» та КП «Альянс» декларувались відповідно до податкової декларації з податку на прибуток за 09 місяць 2009 р. від 19.10.2009 р., розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за 09 місяць 2009 р. від 19.10.2009 р., довідки щодо залишку сум від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду за 09 місяць 2009 р. від 19.10.2009 р., розрахунку суми бюджетного відшкодування за 09 місяць 2009 р., розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за 09 місяць 2009 р. від 19.10.2009 р.

Як вбачається з акту перевірки від 06.09.2012 р. № 344/22-511/34818429, відповідачем не перевірявся зміст правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом, а також рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та КП «Альянс», жодних доказів нікчемності правочинів, вчинених ними, суду не надано.

Висновок органу державної податкової служби про порушення позивачем приписів закону України «Про податок на додану вартість» зроблено на підставі акту позапланової перевірки Сімферопольської МДПІ ДПС про неможливість проведення зустрічної звірки КП «Альянс», оскільки відповідно до бази Автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням КП «Альянс».

З матеріалів справи вбачається, що підставою для визначення позивачеві оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання, стали висновки акту перевірки, які ґрунтуються на інформації про порушення кримінальної справи в вході досудового слідства за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі до них відноситься КП «Альянс».

Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» та наявності вироку суду по такій кримінальній справі.

Суд звертає увагу, що для висновків щодо нікчемності правочинів між товариством з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» та КП «Альянс» необхідно встановити наявність у платника податку при вчиненні таких зобов'язань мети, суперечної інтересам держави та суспільства. Про наявність такої мети у платника податку не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни є підставою для застосування правових наслідків саме щодо цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес»АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Щодо відсутності письмового договору між ТОВ «Лак Сант» та КП «Альянс», суд зазначає наступне.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України, форма договору є способом фіксації результатів узгодження волевиявлення сторін у процесі укладення договору. Форми правочину встановлені у ст. 205 Цивільного кодексу України: правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підставі усного правочину з другою стороною, видається документ, що підтверджує підставу сплати та суму одержаних грошових коштів.

Правочини на виконання договору, укладеного в письмовій формі, можуть за домовленістю сторін вчинятися усно, якщо це не суперечить договору або закону.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки Державної податкової інспекції у Подільському районі ДПС зроблені з огляду на відсутність між позивачем та КП «Альянс» укладених договорів.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відносини між позивачем та КП «Альянс», здійснювалися в межах придбання вакуумних пакетів та пакетів спандбонд, та оформлювались відповідними податковими накладними, скріплені печатками сторін і містять відомості про умови, узгоджені сторонами при укладанні відповідних договорів: про найменування товару, його ціну, кількість, а також суми податку на додану вартість. Розрахунки здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою, копіями платіжних доручень і випискою з особового рахунка.

Також судом встановлено що на момент підписання податкових накладних як позивач так і КП «Альянс» були зареєстровані платниками податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвом платника ПДВ ТОВ «Лак Сант» серія НБ № 229171 та випискою з сайту Державної податкової служби України про анульовані свідоцтва платників ПДВ; так, анулювання свідоцтва ПДВ КП «Альянс» відбулось в 11.04.2012 року, між тим як податкові накладні були виписані за вересень 2009 р. Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин, КП «Альянс» був зареєстрований як платник податку на додану вартість.

Відповідно до вимог ст. 48 Цивільного кодексу України недійсною є угода, що не відповідає вимогам закону. Одночасно ст. 49 Цивільного кодексу України визначено недійсність угоди, укладеної з метою, що явно суперечить інтересам держави і суспільства.

Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Вищого арбітражного суду України, викладеною в Постанові від 24.11.2000 р. N 04-1/6-4/35.

За таких обставин у суду немає підстав вважати відсутньою цивільну правоздатність юридичної особи, з якою ТОВ «Лак Сант» мало господарсько-фінансові взаємовідносини щодо купівлі-продажу вакуумних пакетів та пакетів спандбонд.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та КП «Альянс», а тому вважає формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем правомірним.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» та КП «Альянс» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.09.2012 № 0003582250 підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 69, 70, 71, 94 та 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва Державної податкової служби від 19.09.2012 № 0003582250.

Судові витрати в сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Лак Сант» за рахунок Державного бюджету України.

Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва ДПС (04080, м. Київ, вул. Турівська 12, код ЄДРПОУ 26088848).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О.Іщук