Постанова № 31045278, 29.04.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/1056/13-a

"29" квітня 2013 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді Жука А.В.

секретар судового засідання: Порплиця Т.В.

за участю:

прокурора: Процик Е.Р.

позивач: не з'явився,

відповідач: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу

за адміністративним позовом Прокурора Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Тернопільсьому районі Тернопільської області

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Тернопільського району Тернопільської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 3319,16 гривень, посилаючись на ту обставину, що відповідачем у встановлені законодавством терміни не сплачувався єдиний внесок на загальнообовязкове державне соціальне страхування, внаслідок чого виникла вказана заборгованість.

В судовому засіданні прокурор позов підтримала з мотивів викладених в позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, з невідомих на те суду причин, хоча про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином відповідно до ст. 33 КАС України. Заперечень проти позову відповідач не надав. Про причини неявки відповідач суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Отже, суд вважає що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення представника позивача та відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів, тому можливо розглянути справу без участі представника позивача та відповідача, відповідно до положень ст. 128 КАС України на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення прокурора, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести облік платників єдиного внеску, забезпечувати збір та ведення обліку страхових коштів, контролювати повноту та своєчасність їх сплати, вести Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування та виконувати інші функції, передбачені законом.

Згідно з п. 4) ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктами 1, 4 ч. 2 ст. 6 України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платника єдиного внеску зобов'язано своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Згідно з вимогами п. 3) ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Пунктом 5) частини 1 статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що мінімальний страховий внесок - сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Як передбачено ч. 11 ст. 8 цього Закону єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Тобто платник єдиного внеску, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати визначеної ст. 22 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік», в 2011 році повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період з кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2011 по 31 березня у сумі 326,53 грн., (941 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2011 по 30 вересня у сумі 333,12 грн., (960 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2011 по 30 листопада у сумі 341,80 грн., (985 грн. х 34,7%), та з 1 грудня 2011 у сумі 348,39 грн. (1004 грн. х 34,7%).

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати в 2012 році, визначеної ст. 13 Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» платник єдиного внеску повинен сплачувати єдиний внесок до Пенсійного фонду України, нарахований за відповідний базовий звітний період кожного місяця не менше ніж : з 1 січня 2012 року у сумі 372,33 грн.(1073,00 грн. х 34,7%), з 1 квітня 2012 року у сумі 379,62 грн. (1094,00 грн. х 34,7%), з 1 липня 2012 року у сумі 382,39 грн. (1102,00 грн. х 34,7%), з 1 жовтня 2012 року у сумі 387,95 грн. (1118,00 х 34,7%), та з 1 грудня 2012 року у сумі 393,50 грн. (1134,00 грн. х 34,7%).

Відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач в 2011- 2012 році перебувала на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності та сплачувала єдиний податок (а.с. 11).

Судом встановлено, що відповідач як фізична особа-підприємець є платником єдиного внеску, та всупереч вимогам ст. 6, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не у повному обсязі проводив сплату єдиного внеску до Пенсійного Фонду України у зв'язку з чим станом на дату подання позову за ним рахується заборгованість по єдиному внеску в сумі 3149,16 грн., яка виникла за період січень - грудень 2011 року, квітень - червень 2012 року.

Вказана заборгованість підтверджується повідомленнями - розрахунками за 2011 - 2012 щодо ФОП ОСОБА_1 (а.с. 9-10).

Як передбачено частиною 12 статті 9 Закону № 2464 єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом вважається недоїмкою.

Крім того, рішенням УПФУ в Тернопільському районі про застосування штрафних санкцій №1632 від 14.11.2012 до відповідача застосовано штрафну санкцію в розмірі 170,00 гривень.

Вказане рішення направлено на адресу відповідача та отримане останнім 19.11.12 (а.с. 16), в судовому порядку не оскаржено.

Таким чином станом на день розгляду справи загальна сума заборгованості ФОП ОСОБА_1 перед УПФУ в Тернопільському районі становить 3319,16 грн., з яких: 3149,16 грн. - єдиний внесок, 170,00 грн - штрафні санкції.

Станом на день розгляду справи відповідач не надав суду доказів добровільного погашення вказаної заборгованості перед Пенсійним фондом.

Абзац 7 частини 4 статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачає право територіальних органів Пенсійного фонду звертатися до суду про стягнення недоїмки з платників єдиного внеску.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, не спростовані належним чином відповідачем, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 35,70,71,79,86,128,153,158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3319,16 грн. (три тисячі триста дев'ятнадцять гривень 16 копійок) на користь управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області (м. Тернопіль, Майдан Перемоги, 1, р/р 37193104001915 в ГУДКСУ в Тернопільській області, МФО 838012, код 21153972).

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строків апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

(в повному обсязі постанова виготовлена 30.04.2013)

Головуючий суддя Жук А.В.

копія вірна

Суддя Жук А.В.