Постанова № 31045167, 24.04.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1105/13-а

24 квітня 2013 року 10год. 15хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Зозулі Д. П. за участю секретаря судового засідання Штиби А.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Бурма Ірина Павлівна,

відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Рівненського міського центру зайнятості доОСОБА_3 про стягнення заборгованості,ВСТАНОВИВ :

Рівненський міський центр зайнятості звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути 4015, 77 грн. виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена у позовній заяві, позов просив задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, зазначив, що надавав послуги за цивільно-правовим договором з ПАТ "Ідея Банк" з 01.02.2012 року по 31.03.2012 року, оплата даних послуг йому здійснена не була. Проте відповідач не заперечив отримання доходу згідно акту прийому наданих послуг за договором від 31.05.2012 року.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, відповідача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Судом встановлено, що 18.05.2012 року ОСОБА_3 звернувся в Рівненський міський центр зайнятості в пошуках роботи. 25.05.2012 року відповідач подав позивачу заяву, в якій зазначив, що не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, в тому числі на пільгових умовах та на пенсію за вислугою років, договір цивільно-правового характеру не укладений (а.с. 5). Відповідно до вказаної заяви, 25.05.2012 року відповідачу було надано статус безробітного та призначено виплату допомоги по безробіттю з 25.05.2012 року по 20.01.2013 року.

02.01.2013 року на адресу Рівненського міського центру зайнятості надійшов лист ПАТ "Ідея Банк" про те, що в період з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року ОСОБА_3 виконував роботи згідно договору про надання послуг теренового віндикатора № б/н від 03.05.2012 року (а.с. 6-8). Згідно акту прийому наданих послуг за договором від 31.05.2012 року була проведена виплата в сумі 500, 00 грн. (а.с. 9).

Позивачем було направлено лист до Львівського міського центру зайнятості № 07-18/1833 від 21.03.2013 року з проханням провести розслідування страхового випадку по ОСОБА_3 щодо перебування у цивільно-правових відносинах з ПАТ "Ідея Банк".

Актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 373 від 09.04.2013 року було встановлено, що ОСОБА_3 надавав послуги у ПАТ "Ідея Банк" згідно договору про надання послуг теренового віндикатора від 03.05.2012 року (а.с. 28).

Таким чином, перебуваючи на обліку як безробітний відповідач працював та отримував дохід в ПАТ "Ідея Банк" з 03.05.2012 року по 31.05.2012 року.

З моменту реєстрації до зняття з обліку в Рівненському міському центрі зайнятості, відповідач не подавав відомостей, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Дані обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: копією персональної картки безробітного ОСОБА_3 (а.с. 4), копією заяви про надання статусу безробітного (а.с. 5), копіями листів ПАТ "Ідея Банк" (а.с. 6, 7, 24), копією договору про надання послуг теренового віндикатора (а.с. 8), копією акту прийому наданих послуг (а.с. 9), копією довідки про розмір нарахованої та отриманої допомоги по безробіттю (а.с. 10), копією повідомлення Рівненського міського центру зайнятості (а.с. 11), копією листа про проведення розслідування страхового випадку (а.с. 26), копією акту № 373 від 09.04.2013 року (а.с. 27).

Згідно ст. 25 Закону України "Про зайнятість населення" № 803-XII від 01.03.1991 року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм такі види компенсацій:

а) надання особливих гарантій працівникам, вивільнюваним з підприємств, установ, організацій;

б) виплата матеріальної допомоги в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації;

в) виплата в установленому порядку допомоги по безробіттю.

Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі.

Відповідно до зазначеної норми, відповідач на момент отримання допомоги по безробіттю належав до категорії зайнятого населення і не мав права на отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.

Згідно з ч. 2. ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок неподання ОСОБА_3 позивачу відомостей про отримання доходу за цивільно-правовим договором, допомога по безробіттю була виплачена йому безпідставно.

Частиною 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з пунктом 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 60/62 від 13.12.2009 року (далі - Порядок) у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п. 7 Порядку рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

ОСОБА_3 рекомендованим листом було надіслане повідомлення від 20.02.2013 року № 07-18/1272, в якому запропоновано добровільно протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення відшкодувати кошти в сумі 4015, 77 грн., отримані незаконно (а.с. 11). Дане повідомлення відповідач отримав 25.02.2013 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 12).

Станом на момент розгляду справи в суді відповідачем не повернуто суму незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 4015, 77 грн.

Відповідно до п. 8 Порядку у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Твердження відповідача щодо не перебування протягом травня 2012 року у трудових відносинах з ПАТ "Ідея Банк" не підтверджене жодними письмовими доказами, а також спростовується висновками акту № 373 від 09.04.2013 року, а також додатками до нього: копією договору про надання послуг від 03.05.2012 року, копією акта прийому наданих послуг за договором від 31.05.2012 року, копією форми № 1ДФ за 2 квартал 2012 року.

За наведених обставин позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, адреса місця проживання: 33000, АДРЕСА_1) на користь Рівненського міського центру зайнятості (код ЄДРПОУ 21084805) отриманні незаконно кошти на суму 4015 (чотири тисячі п'ятнадцять) грн. 77 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.