Постанова № 31044719, 29.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 квітня 2013 року Справа № 812/3736/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Островської О.П.,

при секретарі: Тельдековій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 18755,52 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 18755,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Державне підприємство «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» зареєстроване у виконавчому комітеті Сєвєродонецької міської ради та присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи - 00209102.

24.06.1993 року відповідача взято на облік до ДПІ у м. Сєвєродонецьку за №б/н.

За відповідачем утворився податковий борг з земельного податку в загальній сумі 18755,52 грн.

29.04.2013 року позивач надав на адресу суду уточнення до адміністративного позову, в якому просить стягнути кошти Державного підприємства «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» за податковим боргом з земельного податку за грудень 2012 року в сумі 18755,52 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих боржника на користь держави р/р №33219811700080 код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналойні викладеним у адміністративному позові.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - Державне підприємство «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» зареєстроване 30.04.2008 року виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області у якості юридичної особи (а.с.19). Відповідно до довідки №85 від 04.06.2008 відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку з 24.06.1993 року за №б/н (а.с.14).

На теперішній час за відповідачем утворився податковий борг з земельного податку юридичних осіб у сумі 18755,52 грн.

Грошові зобов'язання з земельного податку юридичних осіб підтверджуються: податковою декларацією з плати за землю №9006291853 від 14.02.2012 року (а.с.9-10) та податковим повідомленням - рішенням №0000031520 від 21.01.2013 року (а.с.12

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий встановлено, що борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 286 Податкового кодексу України, підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним. У разі зміни протягом року об'єкта та/або бази оподаткування платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися такі зміни.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року орган державної податкової служби надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Юридична особа зменшує податкові зобов'язання із земельного податку на суму пільг, які надаються фізичним особам відповідно до пункту 281.1 статті 281 цього Кодексу за земельні ділянки, що знаходяться у їх власності або постійному користуванні і входять до складу земельних ділянок такої юридичної особи. Такий порядок також поширюється на визначення податкових зобов'язань із земельного податку юридичною особою за земельні ділянки, які відведені в порядку, встановленому Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для безоплатного паркування (зберігання) легкових автомобілів, якими керують інваліди з ураженням опорно-рухового апарату, члени їх сімей, яким відповідно до порядку забезпечення інвалідів автомобілями передано право керування автомобілем, та законні представники недієздатних інвалідів або дітей-інвалідів, які перевозять інвалідів (дітей-інвалідів) з ураженням опорно-рухового апарату.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пункт 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначає, податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога від 05.11.2012 року № 199, яка була отримана відповідачем 05.11.2012 року, про що свідчить підпис уповноваженої особи корінці вимоги (а.с.11). Зазначена вимога, відповідачем у встановленому законодавством порядку, оскаржена не була.

За таких умов, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» про стягнення податкового боргу з земельного податку в сумі 18755,52 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти Державного підприємства «Науково - дослідний інститут техніки безпеки хімічних виробництв» за податковим боргом з земельного податку за грудень 2012 року в сумі 18755,52 грн. (вісімнадцять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять гривень 52 копійки) з рахунків у банках, обслуговуючих боржника на користь держави р/р №33219811700080 код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 37944909.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова у повному обсязі складена та підписана 29 квітня 2013 року.

Суддя О.П. Островська