Постанова № 31044630, 15.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2013 року 17:41 810/98/13-а

м. Київ

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючий - суддя Журавель В.О., при секретарі судового засідання Маслакова І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрсплав" (далі - позивач, товариство) з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000182205 від 21.12.2012.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням норм чинного законодавства та за межами повноважень, наданих податковим органам. Оскільки відповідачем перевірку позивача призначено та проведено в на підставі кримінально-процесуального законодавства, то податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Позивач вважає, що відповідачем при проведенні перевірки позивача фінансового-господарські, бухгалтерські та інші документи не досліджувались, жодної правової оцінки їм не надано, а тільки зазначено перелік документів. В обґрунтування своїх висновків відповідач покладається виключно на матеріали кримінальної справи та акт перевірки ТОВ «БК Арміс» - контрагента позивача, на підставі чого зроблено висновки про фіктивність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «БК Арміс». Просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, у позові просив суд відмовити. Зазначив, що перевірку позивача проведено на виконання постанови слідчого, тому при її проведенні враховано дані про порушення кримінальних справ, які наведено в постанові слідчого. Крім того, при складані акту перевірки податковим органом використано акт перевірки ТОВ «БК «Арміс», згідно з яким у ТОВ «БК «Арміс» відсутні адміністративно-господарські можливості для виконання господарських зобов'язань, цей контрагент здійснював операції, пов'язані з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Вважає, що у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ у ТОВ «БК Арміс» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям, тому правочини, укладені між позивачем та ТОВ «БК Арміс», є фіктивними. Пояснив, що в наказі про проведення перевірки від 16.11.2012 №1144 немає посилання на постанову слідчого про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ « Компанія «Укрсплав».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склалися між сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укрсплав» є юридичною особою, що зареєстрована 23.02.2005 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість Броварською ОДПІ 14.03.2005. Видами діяльності за КВЕД є: посередництво в торгівлі паливом, металами, корисними копалинами і хімікатами, оптова торгівля напівфабрикатами з чорних і кольорових металів, не віднесеними до інших підкласів, посередництво в торгівлі машинами, промисловим устаткуванням, кораблями та літаками, посередництво в торгівлі різними товарами, посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами, інші види спеціалізованого посередництва в торгівлі.

На підставі постанови про проведення виїмки від 18.10.2011 старшим оперуповноваженим УПМ ДПА в Чернігівській області у ТОВ «Компанія «Укрсплав» 22.11.2011 вилучено первинну бухгалтерську документацію товариства, про що складено протокол виїмки та огляду.

Супровідним листом від 26.12.2011 відповідачу від СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області надійшла постанова про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ « Компанія «Укрсплав». В листі зазначено, що в провадженні СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі перебуває кримінальна справа №13-8373, яка порушена, зокрема, відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч.3 ст.27, ч.2, ч.3 ст.28, ч.3 ст.212, ч.2 ст.205 КК України, за фактом підроблення невстановленими особами постанов Києво-Святошинського районного суду про скасування арешту на рахунок ТОВ «БК Арміс». Проведення перевірки доручено працівниками Броварської ОДПІ.

16 листопада 2012 р. наказом за №1144 відповідачем призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Компанія «Укрсплав» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «БК Арміс» за період з 01.01.2009 по 31.12.2011.

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 03.12.2012 №924/22-5/33341353 (далі - Акт перевірки), у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог ч.1 ст.203, ч.2 ст.215 ЦК України - визнано, що має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону договір, укладений між ТОВ «Компанія «Укрсплав» та ТОВ «БК «Арміс» на загальну суму 89748,85 грн.; п.198.6 ст.198 ПК України - визнано, що ТОВ «Компанія «Укрсплав» занижено суму податку на додану вартість в розмірі 182901 грн., в т.ч.: за травень 2011 р. в сумі 29816 грн., за червень 2011 р. в сумі 89258 грн., за липень 2011 р. в сумі 63827 грн.

При складанні акта перевірки податковим органом використано постанову про призначення позапланової перевірки ТОВ «Компанія «Укрсплав» від 12.12.11 старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі в Київській області; акти від 04.07.2011 №797/23-7/34356397 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС "Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Будівельна Компанія "Арміс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.04.2011 по 31.05.2011 року»; від 22.11.2011р. №1506'23-7/34356397 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про результати невиїзної позапланової документальної перевірки ТОВ "Будівельна Компанія "Арміс" з питань правильності обчислення податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 01.06.2011 по 30.06.2011»; від 26.04.2012р. №1044/22-4/34356397 ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "БК" АРМІС" щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «ТоргІндустрія-2010» та період з 01.07.2011 року по 31.10.2011 року».

Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Компанія «Укрсплав» та ТОВ «БК Арміс» у травні-липні 2011 р. укладено договори. Підприємством повідомлено відповідача про те, що старшим оперуповноваженим УПМ ДПА в Чернігівській області майором податкової міліції Стадніченком О.В. згідно з протоколом виїмки та огляду вилучено первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинах з ТОВ БК «Арміс». У зв'язку з цим податковим органом направлено запити до УПМ ДПА в Чернігівській області, прокуратури м. Києва, СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС. Листом СВ ПМ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС відповідача повідомлено, що у кримінальних справах №79/00227 та №901/754 відсутні фінансово-господарські документи по взаємовідносинах ТОВ «Компанія «Укрсплав» з ТОВ «БК «Арміс».

Згідно з постановою слідчого про призначення позапланової перевірки позивача від 12.12.2011 по кримінальній справі №13-8373 у ході досудового слідства допитано директора ТОВ «БК Арміс» ОСОБА_4, яка показала, що до діяльності вказаного підприємства не має ніякого відношення, а лише за грошову винагороду погодилась на перереєстрацію на своє ім'я ТОВ «БК Арміс», не маючи при цьому наміру займатись господарською діяльністю ТОВ «БК Арміс».

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Будівельна Компанія "Арміс" за період з 01.04.2011 по 31.05.2011, за результатами якої складено акт від 04.07.2011 №797/23-7/34356397. У ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників за квітень та травень 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «БК «Арміс» та підприємствами-постачальниками, підприємствами-покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до ч.5 ст.203, ч.1,2 ст.215 ЦК України є нікчемними і в силу ст.216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В акті зазначено, що перевіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, автомобільний чи інший транспорт, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "БК "Арміс". У зв'язку з цим, вбачається, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «БК «Арміс» здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної правоздатності ТОВ "БК "Арміс", а фінансового-господарські взаємовідносини між ТОВ "БК "Арміс" та контрагентами є фіктивними правочинами, та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами. Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва складено акт від 26.04.2012 №1044/22-4/34356397 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Будівельна Компанія "Арміс" за період з 01.07.2011 по 31.10.2011.

Як вбачається з акта перевірки її було призначено на підставі постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Рівненській області капітана податкової міліції Новікова Р.К. У постанові зазначено, що 21.10.2011 СВ ПМ ДПА в Рівненській області порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_6 за фактом фіктивного підприємства - придбання суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ТоргІндустрія-2010» з метою прикриття незаконної діяльності за ч.2 ст.28, ч.2 ст.205 КК України. Одним із контрагентів ТОВ «ТоргІндустрія-2010», від якого протягом 2011 р. формується податковий кредит та валові витрати, було ТОВ "БК "АРМІС". У зв'язку з не підтвердженням у ТОВ «БК «Арміс» об'єктів оподаткування податком на додану вартість по операціях з придбання товарів від ТОВ «ТоргІндустрія-2010» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Згідно з податковою звітністю ТОВ «БК «Арміс» та за результатами перевірки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення відповідних видів діяльності.

Тому ТОВ «Компанія «Укрсплав» безпідставно віднесено до складу податкового кредиту вартість послуг, отриманих від ТОВ «БК Арміс», яке є постачальником ТОВ «Компанія «Укрсплав» за травень, червень, липень 2011 року.

Позивачем подано заперечення на акт перевірки, які податковим органом відхилено.

На підставі Акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 №0000182205, яким збільшено грошове зобов'язання товариства з податку на додану вартість по вітчизняних товарах на суму 198858,75 грн.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «БК «Арміс» (продавець) 04.05.2011 укладено договір №46, предметом якого є продаж продавцем покупцю металопродукції. На виконання умов договору сторонами оформлено належним чином 22 податкових накладних на суму 1145029,65 грн. (у т.ч. ПДВ на суму 190838,47 грн.) та 24 видаткових накладних, що підписувались уповноваженими особами вказаного контрагента та позивача, які у подальшому надано позивачем на перевірку.

Для виконання цього договору позивачем залучено іншого контрагента - ФОП-ОСОБА_9 Між позивачем (замовник) та ФОП-ОСОБА_9 (перевізник) 05.01.2011 укладено договір транспортного експедирування №050101, предметом якого є перевезення вантажів автомобілем «Богдан» АА 8864 СТ вантажопідйомністю 4500 кг. На підтвердження наявності транспортного засобу позивачем надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Позивачем надсилалися ФОП-ОСОБА_9 19 заявок на ці автоперевезення, які долучено до справи і досліджено судом. Перевезення продукції (металопрокат) від ТОВ «БК «Арміс» до позивача підтверджується 19 товарно-транспортними накладними. На підтвердження виконання договору транспортного експедирування сторонами складено три акта надання послуг по договору.

На підтвердження зберігання у позивача закупленого металопрокату товариством надано договір оренди №7/14-09 від 04.06.2009 та додаткову угоду №1 від 01.06.2010. Відповідно до цього договору позивач на території ВАТ «Київській завод «Граніт» має в користуванні відкриту площадку під склад загальної площі 50 м2. На підтвердження наявності товару в цих складських приміщеннях позивачем надано картки складського обліку матеріалів (т.2 а.с. 177-249, т.3 а.с. 1-189).

Оплата за отримання металопрокату здійснювалась позивачем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунки виконавця - TOB "БК "Арміс", що підтверджується виписками по рахунку.

Подальшу реалізацію позивачем металопрокату здійснено іншим контрагентам, а саме: ПАТ «Завод «Південькабель», ТОВ «Полімер-технологія», ТОВ «Луганський електромашинобудівельний завод», ПВКФ «Бджілка», ВАТ «ЛТАВА», ПАТ «Торговий альянс Норд», ТОВ «Компанія Алтекс», ПАТ «Уманський завод «Мегометр», ПАТ «Інструментальний завод», ТОВ «Сталевий холдінг», ТОВ «КатМетал Українська», ПАТ «Свейський насосний завод», АТ «Механіка», ТОВ «Стальмаш», ЗАТ «Молнія», ТОВ «Техоснастка», ТОВ «НВП Промтехпроект». На підтвердження реалізації товару сторонами цих договорів оформлено належним чином видаткові накладні та довіреності на отримання товару від позивача, що підписувались уповноваженими особами вказаних контрагентів та позивача.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними від ТОВ «БК «Арміс» включено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість у відповідний період (травень, червень, липень 2011 р.) та відображено у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних.

У судовому засіданні досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські та інші документи, якими підтверджується наявність та реальне виконання господарських операцій між позивачем та TOB "БК "Арміс".

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами у справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Для здійснення своєї господарської діяльності юридичні особи укладають договори, що за змістом є домовленістю, внаслідок якої виникають взаємні права і обов'язки. Укладення договорів купівлі-продажу, поставки товарів, надання послуг в даному випадку вже само по собі є ознакою господарської діяльності.

Відповідно до частини 5 статті 203 Цивільного Кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Згідно ч.1, ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. (ч.2 ст.207 ЦК України).

Частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Це означає, що висновок суду стосовно недійсності правочину має бути викладений у мотивувальній, а не в резолютивній частині судового рішення.

З огляду на те, що відповідач на підставі відомостей з кримінальної справи стверджував про нікчемність господарських операцій між позивачем та TOB "БК "АРМІС", судом досліджено це питання та встановлено таке.

Постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ в Києво-Святошинському районі Київської області майора податкової міліції Свінціцького І.В. від 12.12.2011 у кримінальній справі №13-8373, на які посилався відповідач, згідно з КПК України містять лише попередньо встановлену досудовим слідством інформацію. Суд зазначає, що податковим органом не надано жодних відомостей щодо винесеного у цій кримінальній справі рішення суду, яке набрало законної сили. Отже, наведені у постановах слідчого відомості не є достатнім і допустимим доказом у цій адміністративній справі, а тому не можуть братися судом до уваги.

Будь-які інші докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб TOB "БК "Арміс», а також судового рішення щодо визнання договору, укладеного між позивачем та вказаним підприємством недійсним, в матеріалах справи відсутні і відповідачем їх суду не надано.

З урахуванням наведеного суд також відкидає і посилання відповідача на відсутність мети у TOB "БК "Арміс" щодо відсутності реального настання правових наслідків та заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Що стосується наявності мети у позивача на здійснення саме реальних правочинів, то про це, на думку суду, свідчить подальша передача реалізація отриманих від TOB "БК "Арміс" товару іншим юридичним особам.

Отже, висновок відповідача в Акті перевірки про нікчемність укладених між позивачем та TOB "БК "Арміс" договорів є безпідставним та необґрунтованим.

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення були дані Акта перевірки про завищення позивачем податкового кредиту у зв'язку з віднесенням до їх складу сум коштів і сплаченого податку на додану вартість у складі придбаного товару та послуг. Із цього приводу суд зазначає наступне.

Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту, регулюються розділом V ПК України.

Відповідно до пп.14.1.156, 14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, п.198.2 ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (частина перша статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 встановлені обов'язкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (пункт 2.5 вказаного Положення).

Позивач до складу податкового кредиту включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання послуг, які підтверджені податковими накладними, придбаний товар і послуги сплачені позивачем та використані підприємством у господарській діяльності.

Суду не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

У свою чергу податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, копії яких знаходиться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим ст.201 Податкового кодексу України.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Тобто, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Судом для встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість здійснено наступне: 1) встановлено факт здійснення господарської операції; 2) встановлено спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції; 3) встановлено зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку. При цьому досліджено наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку; 4) встановлено дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункти 201.4, 201.6, 201.10статті 201 ПК України).

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.2 статті 201 ПК України визначено, що форму та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Позивачем надано перелік податкових накладних, які були виписані ТОВ «БК «Арміс» для позивача. Таким чином, при отриманні податкових накладних від ТОВ «БК «Арміс» у позивача виникло право на податковий кредит з ПДВ у зазначений період.

Як вже зазначалось, до складу податкового кредиту позивач включив суми податку на додану вартість, сплачені ним у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), підтверджені податковими накладними. Твердження податкового органу про відсутність факту поставки товарів на користь позивача у судовому засіданні було спростовано.

Податкові накладні, є документами, що засвідчують факт придбання платником податків товару, з дати отримання яких, згідно із приписами статті 201 ПК України, у платника виникає право на податковий кредит та які, підтверджують право платника податку на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку на додану вартість.

Як було зазначено судом, під час судового розгляду справи суду були надані всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання письмового договору, укладеного між позивачем та ТОВ «БК «Арміс», крім того, висновки податкового органу про нікчемність вказаних правочинів було спростовано наявними в матеріалах справи доказами, а отже твердження відповідача про порушення позивачем вимог п.198.6 ст.198 ПК України є безпідставними.

Отже, податковим органом не доведено, що зазначені господарські операції не відбулися реально, є фіктивними чи безтоварними, не надано суду належних та достатніх доказів, які б свідчили про наявність законодавчо визначених обставин, що позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту, не доведено недобросовісності позивача, оскільки позиція відповідача про нікчемність угоди ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтверджено належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

За таких обставин податкове повідомлення-рішення від 21.12.2012 №0000182205, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість, є протиправним і з цих підстав підлягає скасуванню.

Крім того, судом встановлено й інші підстави для скасування цього податкового повідомлення-рішення.

Так, відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, при отриманні постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Пунктом 86.1 статті 86 ПК України визначено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до органу державної податкової служби за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків (п.86.8 ст.86 ПК України).

Відповідно до статті 58 ПК України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення. До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Разом з тим, пунктом 86.9 статті 86 ПК України визначено, що у разі коли грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Як встановлено судом, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі Акта перевірки, призначеної на виконання постанови слідчого, винесеній у кримінальній справі, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону. При цьому у податкового органу на час його прийняття було відсутнє рішення суду у кримінальній справі, яке набрало законної сили.

При цьому суд бере до уваги безпосереднє зазначення в Акті перевірки відомостей про винесення постанови слідчого про призначення цієї перевірки та надходження цієї постанови слідчого для виконання до податкового органу. Відтак, відсутність посилання на цю постанову слідчого в наказі про призначення перевірки та у вступній частині вказаного Акту не є спростуванням тієї обставини, що цю податкову перевірку призначено у кримінальній справі відповідно до кримінально-процесуального закону.

Отже, податковий орган, приймаючи податкове повідомлення-рішення за наслідками перевірки, проведеної на підставі постанови слідчого у кримінальній справі та за умови відсутності рішення суду у кримінальній справі, яке набрало законної сили, вийшов за межі наданої йому компетенції та діяв не у спосіб, передбачений ст.86 ПК України. Таким чином, ці дії є протиправними, відтак позовні вимоги і з цих підстав підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Жодних обставин, які б надавали підстави вважати неправомірним віднесення коштів сплачених за придбання товару (робіт та послуг) до податкового кредиту, відповідачем суду не доказано. Отже, твердження відповідача про неправомірність формування позивачем податкового кредиту є безпідставними.

Ураховуючи викладені обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору.

Керуючись статтями 11, 14, 69-71, 72, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000182205 від 21.12.2012, видане Броварською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області Державної податкової служби.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Укрсплав" судовий збір у сумі 1989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Журавель В.О.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 квітня 2013 р.