Рішення № 31041788, 30.04.2013, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 2608/8860/12

пр. № 2/759/343/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Коваль О.А.

при секретарях Головачовій А.С., Лазаренко А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Відділ ДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, Приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок ДТП,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП. Обґрунтовуючи вимоги тим, що 26.05.2011р. об 11-35 год. на автостоянці по вул. Верховинна, 66 в м.Києві відповідач на своєму автомобілі ВАЗ 21114, номерний знак НОМЕР_1 при проведенні маневру виїзду із стоянки здійснив зіткнення із її стоячим на цій же стоянці автомобілем «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2 та з місця його вчинення зник. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобіль було пошкоджено, завдано збитків на суму 8 126 грн. і моральну шкоду, яку оцінює та просила стягнути у розмірі 10 000 грн..

Після проведення у справі судової автотоварознавчої експертизи, позивач уточнила свої позовні вимоги, згідно яких просила стягнути з відповідача визначену висновком експерта розмір матеріальної шкоди у розмірі 12 130 грн. 58 коп., заподіяну пошкодженням її автомобіля, внаслідок цього ДТП; понесені нею судові витрати у розмірі 2 804 грн. 97 коп.; моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог додала, що 26.05.2011р. вона приїхала до Київського міського клінічного онкологічного центру щоб забрати свого хворого батька, автомобіль залишила припаркованим належним чином на автомобільній стоянці по вул. Верховинна, 66 в м.Києві. Коли вийшла з лікарні з хворим батьком помітила пошкодження на своєму автомобілі. Незнайомий їй чоловік ОСОБА_3 повідомив, що був очевидцем цієї дорожньо-транспортної пригоди, який і повідомив обставини його вчинення, данні автомобіля відповідача та його зовнішній опис, після чого вона викликала працівників ДАІ для складання відповідного протоколу та вчинення інших необхідний дії по його розшуку.

Вважає, що винний в ДТП відповідач має їй відшкодувати матеріальну шкоду, яка визначена висновком експерта, понесені нею витрати по розгляду цієї справи та моральну шкоду, яку вона оцінює у 10 000 грн. та зазначає, що відповідач, вчинивши ДТП, з місця пригоди зник, а вона із хворим батьком близько часу провела біля машини, поки працівники ДАІ його оформлювали та з»ясовували всі обставини. Перенісши певні хвилювання, стрес через два дні після вказаної пригоди її батько помер, а мати перенесла інсульт і на певний час втратила можливість самостійно рухатись, у зв»язку з чим, в зазначеній ситуації їй дуже необхідна була машина, яка весь час була пошкодженою, оскільки самостійно її відремонтувати у неї не було фінансової можливості. Вона постійно перебувала в стресовому та нервовому стані, її здоров»я погіршилось. Внаслідок неправомірних дії відповідача вона щоденно піддається ризику розбиття лобового скла та спричинення пошкоджень собі та присутнім в автомобілі пасажирам.

Відповідач ОСОБА_2, будучи присутнім у судовому засіданні 01.10.2012 року, позов не визнав, як і свою причетність до вказаного ДТП та вину в заподіянні позивачці шкоди. Суду пояснив, що 26.05.2011р. взагалі не користувався своїм автомобілем ВАЗ 21114, номерний знак НОМЕР_1, пересувався міським транспортом, на вул. Верховинна, 66 в м.Києві не був, у травні 2011 року у нього дійсно була хвора на рак дружина, проте саме того дня вони їздили з нею не в онкологічний центр що на вул. Верховинній, а той, що на Дорогожичах. Пояснити чому саме його автомобіль, з його номерами свідок бачив в даному ДТП не може.

Представник відповідача у судому засіданні уточнені позовні вимоги не визнав, суду пояснив, що його довіритель до вказаного ДТП не причетний, вина, у заподіянні автомобілю позивачки шкоди, відсутня, у зв»язку з чим у задоволенні позову просив відмовити. Зазначив і те, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», яка згідно відповідного полісу була чинна 26.05.2011р., а тому саме вказана страхова компанія має нести відповідне матеріальне відшкодування. Щодо відшкодування позивачу моральної шкоди та понесених нею судових витрат по розгляду вказаної справи також просив відмовити, з урахуванням вище наданих заперечень.

Третя особа Відділ ДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки не вказав.

До участі у справі, за ініціативою суду було залучено в якості третьої особи ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ, яке у судове засідання свого представника не направила, про розгляд справи повідомлялась судом належним чином, причин неявки не вказала, з огляду на, що суд вважає за можний розгляд без їх участі за наявними доказами у справі.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача та його представника, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 26.05.2011 року об 11-35 год., керуючи автомобілем марки «Ваз», номерний знак НОМЕР_1 в м.Києві на вул.Верховинній, 66, рухаючись заднім ходом не переконався в безпеці виконуваного маневру, не звернувся по допомогу до сторонніх осіб, внаслідок чого здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2, водій ОСОБА_1, що призвело до механічного пошкодження зазначених транспортних засобів. Крім того, ОСОБА_2 будучи причетним до ДТП з місця пригоди поїхав.

Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 08.11.2012 року винними у даній ДТП та в порушенні п.п. 2.10, 10.9 Правил дорожнього руху визнано відповідача ОСОБА_2

Вказана постанова набрала чинності та взагалі відповідачем не оскаржувалась.

Відповідно до ч.4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дії особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Крім того, у судовому засіданні в якості свідка допитувався гр. ОСОБА_3, який був очевидцем вказаної дорожньо-транспортної пригоди та у судовому засіданні під присягою засвідчив, що того дня об 11-35 год. він знаходився біля онкологічного центру по вул. Верховинна, оскільки привіз свою дружину до її хворої матері, а сам чекав на вулиці на автомобільній стоянці, де і побачив, як в машину марки «Ваз», номерний знак НОМЕР_1 за кермо сів чоловік, а поруч жінка, здаючи назад своїм автомобілем здійснив наїзд на стоячий автомобіль марки «Хюндай», номерний знак НОМЕР_2, з місця пригоди поїхав, про що і повідомив власника «Хюндай» та працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_4 суду засвідчив, що він є інспектором ДАІ Святошинського РУ ГУМВС України в м.Києві, який складав протоколи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 та займався його розшуком, оскільки той з місця ДТП зник. Так, в ході певний розшукових дій та допиту очевидця вказаної пригоди, було встановлено, що автомобіль, який здійснив наїзд на автомобіль потерпілої ОСОБА_1 належить ОСОБА_2 стосовно якого і були складені відповідні протоколи про адмінправопорушення.

Таким чином, вина відповідача ОСОБА_2 у скоєній ДТП та залишення місця пригоди є доведеною.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України суд за вибором потерпілого, з урахуванням обставин справи може зобов»язати особу, яка завдала шкоду, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно висновку експерта за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи за № 754/13-54 від 06.03.2013 року, матеріальні збитки спричинені автомобілю позивача внаслідок ДТП складають 12 130 грн. 58 коп.

Також у судовому засіданні, після проведення судової автотоварознавчої експертизи було з»ясовано, що 10.02.2011 року між ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» та ОСОБА_2 було укладено Поліс АА/2491868 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строк дії якого зазначено з 11.02.2011 року до 10.02.2012 року, з франшизою розміром у 255 грн.

Оскільки, вказаний поліс в момент ДТП, що мало місце 26.05.2011 року був чинний, суд роз»яснив позивачу певні норми процесуального та матеріального права, на що остання зазначила, що наполягає на тому що вимоги вона ставить лише до відповідача ОСОБА_2, а до страхової компанії не бажає, у зв»язку з чим вказану страхову компанію було залучено за ініціативою суду до розгляду вказаної справи в якості третьої особи.

Так, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Пункт 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вказує, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригодижиттю, здоров'ю, майну третьої особи.

Зазначені вище норми чинного законодавства говорять про те, що шкоду завдану в ДТП третій особі, має відшкодовувати страхова компанія. В даному випадку, шкоду, завдану в ДТП, має відшкодувати саме ПрАТ «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ» на підставі укладеного між нею та ОСОБА_2 полісу цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, яка відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконувати належним чином відповідно до умов договору, Цивільного кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, особа яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

За таких підстав, при відсутності заявлених позовних вимог до Страхової компанії «ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ», матеріальна шкода відшкодуванню не підлягає окрім франшизи, яка відшкодовується за рахунок відповідача ОСОБА_2 у розмірі 255 грн., задовольнивши таким чином позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди частково.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, що полягає у душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в іншій спосіб, незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 9 постанови Пленум Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди" передбачено, що розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

У судовому засіданні встановлено, що позивачу завдана моральна шкода, оскільки було пошкоджено її майно, внаслідок чого настали вимушені зміни у життєвих стосунках. Враховує суд і певні моральні страждання позивача, які були пов»язані із вимушеними діями по розшуку відповідача, який неправомірно покинув місце ДТП, гостру необхідність позивача у цьому майні, що пов»язана із тяжкою хворобою батька, а потім його смертю.

Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає необхідним стягнути моральну шкоду з відповідача ОСОБА_2 у розмірі 5000 грн., задовольнивши частково позовні вимоги по відшкодуванню моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору, інші судові витрати, відповідно до суми задоволених вимог.

З огляду на що, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача, понесених останньою судових витрат на оплату судового збору у розмірі 344 грн. 10 коп. щодо вимог майнового та немайнового характеру та 735 грн.60 коп. за оплату судової автотоварознавчої експертизи, що відповідає задоволеній частині позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 386, 396, 1166, 1187, 1192, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної( немайнової) шкоди", ст.ст. 3,4, 10, 11, 60, 61, 64, 84, 88, 209, 212, 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування матеріальної шкоди 255 (двісті п»ятдесят п»ять) грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 (п»ять тисяч) грн., судові витрати у розмірі 1 079 (одна тисяча сімдесят дев»ять) грн. 70 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення через Святошинський районний суд м.Києва. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: