Рішення № 31041369, 26.04.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/27629/2012

Провадження №2/761/133/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 квітня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Саадулаєва А.І.,

при секретарях Івченко В.П., Кукушкіному О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу шкоди завданої дорожньо-транспортною пригодою;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (далі - ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО», позивач) звернулося до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди.

В обґрунтування позову ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» зазначає те, що 18.09.2008 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» правонаступником якого є ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформленого полісом № 19G-0231802, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Чері», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. 22.06.2009 року відповідач керуючи автомобілем марки «Заз», д.н. НОМЕР_3, на перехресті вул. Новокостянтинівська - проспект Московський у м. Києві здійснив зіткнення з автомобілем марки «Чері», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який отримав механічні ушкодження. Відповідно до Постанови Оболонського районного суду міста Києва від 24.07.2009 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення. На виконання умов договору страхування, позивач здійснив виплату страхового відшкодування ОСОБА_2 у сумі 1023,91 грн. Крім того, позивачем було понесені витрати по оплаті авто товарознавчого дослідження в сумі 280,00 грн. На підставі ст.ст. 993, 1166, 1187, 1188, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» позивач просить стягнути з відповідача - 1303,91 грн.

У судовому засіданні представник позивача Костенко А.О. підтримав позовну заяву з підстав викладених у позові.

Відповідач у судове засідання, яке відбулося 26.04.2012 року, не з'явився, повідомлений про дату, час і місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2008 року між ВАТ «Українська страхова компанія «Дженералі Гарант» правонаступником якого є ПАТ «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування автотранспорту, оформленого полісом № 19G-0231802, відповідно до якого застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Чері», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (а. с. 8).

З постанови Оболонського районного суду міста Києва від 24.07.2009 року вбачається, що 22.06.2009 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем марки «Заз», на перехресті вул. Новокостянтинівська - проспект Московський у м. Києві порушив п. 13.1 ПДР України, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем марки «Чері», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення(а. с. 7).

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 25.11.2009 року, вартість розміру страхового відшкодування становить 1013,77 грн.(а. с. 11).

Згідно з платіжного доручення № 10347 від 03.12.2009 року, позивач перерахував на рахунок ОСОБА_2 страхове відшкодування у розмірі 1023,91 грн.(а. с. 14).

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за

договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, приймаючи до уваги те, що позивач виплатив ОСОБА_2 страхове відшкодування, за договором майнового страхування, до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Проте, при подачі позову позивачем не було враховано те, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована, що підтверджується копією поліса № ВС/3486633(а. с. 10, 91).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у

разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до копії поліса № ВС/3486633 ліміт відповідальності по шкоді заподіяній майну потерпілого складає 25500,00 грн.

Згідно з п. 36.6. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

Відповідно до копії поліса № ВС/3486633 розмір франшизи становить 510,00 грн.

Приймаючи до уваги те, що цивільна відповідальність відповідача була застрахована, і розмір страхового відшкодування не перевищує ліміту відповідальності по полісу № ВС/3486633, з відповідача підлягає стягненню, лише розмір франшизи, що становить 510,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст. ст. 3, 57-61, 208, 209, 213, 214, 215, 218, 223 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (код 25965081) - 510(п'ятсот десять)грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1(і.н. НОМЕР_2) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «ГАРАНТ-АВТО» (код 25965081) судовий збір у розмірі 83(вісімдесят три)грн. 94 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя: