Рішення № 31038754, 23.04.2013, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

23.04.2013 Єдиний унікальний номер 205/1095/13-ц

№ 2-205/1335/2013

№ 205/1095/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Приходченко О.С.

при секретарі Король Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 12 лютого 2013 року звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, третя особа Ленінський РВ ГУ МВС України в Дніпропетровській області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 лютого 2013 року позов було залишено без руху, а позивачу запропоновано протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, з метою усунення яких 6 березня 2013 року позивачем було подано виправлений позов.

2 квітня 2013 року позивачем було подано уточнений позов до відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, та зобовязання вчинити певні дії.

Позивач в своєму позові посилалася на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2003 року їй належить квартира № 84 в будинку 28-а на вул. Орловській у м. Дніпропетровську. Право власності у встановленому порядку зареєстровано в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради. Відповідач ОСОБА_2 є чоловіком племінниці позивача, з 8 лютого 2011 року постійно зареєстрований за адресою квартири позивача, але в квартирі ніколи не проживав і не проживає, але з реєстраційного обліку відповідач не знімається, чим порушує права позивача як власника домоволодіння. Оплату комунальних послуг відповідач також не здійснює, а його реєстрація в квартирі перешкоджає позивачу в отриманні житлової субсидії. Позивач у своєму позові просила суд визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 та зобовязати Головне управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зняти відповідача з реєстраційного обліку. У своїй заяві до суду позивач просила суд справу розглянути за її відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи повідомлявся належним чином. У своїй нотаріально посвідченій заяві справу просив розглянути за його відсутності, ухваливши рішення, яким позовні вимог задовольнити. Зазначав, що у спірній квартирі ніколи не проживав, в неї не вселявся, але добровільно зніматися з реєстраційного обліку не бажає.

Представник відповідача ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Дніпропетровській області в судове засідання не зявився, про час і місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином, у своїй заяві до суду представник відповідача справу просив розглянути за його відсутності, ухваливши рішення на розсуд суду.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані та добуті докази, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 27 листопада 2003 року ОСОБА_1 є власницею квартири № 84 в будинку 28-а на вул. Орловській у м. Дніпропетровську (а.с. 7). Право власності у встановленому порядку 26 грудня 2003 року було зареєстровано в КП «ДМБТІ» Дніпропетровської обласної ради (а.с. 8).

8 лютого 2011 року ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою зазначеної квартири (а.с. 5).

В акті обстеження, складеному комісією КЖЕП № 34, встановлено, що відповідач в квартирі не проживає з часу реєстрації, тобто з 8 лютого 2011 року (а.с. 6).

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

За таких обставин, оскільки власником спірної квартири є позивач, відповідач не проживав у ньому ні з моменту отримання позивачем права власності, ні з часу своєї реєстрації за адресою місця знаходження квартири, комунальні та інші послуги він не сплачує, участі у їх сплаті не приймає, його особистих речей в квартирі немає, його реєстрація в квартирі перешкоджає позивачу як власнику у здійсненні її прав, як власника квартири, зустрічні вимоги не заявлені, доказів на спростування позову суду не надано, заперечень щодо позовних вимог відповідач не має, а позивач не порушує прав фізичних та юридичних осіб, за захистом своїх прав звернулася до суду, тому суд вважає, що позовні вимоги про визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, та зняття ОСОБА_3 управлінням державної міграційної служби України в Дніпропетровській області відповідача з реєстраційного обліку, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ч. 2 ст. 386, ст. 391 ЦК України, ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст. ст. 10, 11, ч. 2 ст. 197, ст. ст. 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 управлінню державної міграційної служби України в Дніпропетровській області зняти з реєстраційного обліку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя