Рішення № 31037932, 30.04.2013, Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 581/56/13- ц

2/581/51/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 року Липоводолинський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Бутенка Д.В, при секретарі судового засідання Мазур О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Капустинської сільської ради, треті особи без права заявлення самостійних вимог на предмет спору: Липоводолинська районна державна нотаріальна контора, КП „Сумське міське БТІ, реєстраційна служба Липоводолинського районного управління юстиції Сумської області, про визнання права власності на спадкове домоволодіння, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи його тим, що 13 травня 2003 року померла його баба ОСОБА_2, яка постійно до смерті мешкала в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області по вул. Комарова, буд. 4. Після її смерті відкрилася спадщина у виді вказаного вище домоволодіння з господарськими спорудами. ОСОБА_2 за своє життя склала заповіт, яким усе належне їй майно розпорядилася передати після її смерті її внукові, тобто фізичній особі - позивачу по справі ОСОБА_1, дане розпорядження є чинне на день розгляду даної справи та ніким неоспорено. Оформлення права на спадщину у вигляді домоволодіння з господарськими спорудами в нотаріальній конторі позивачу відмовили через те, що за своє життя гр. ОСОБА_2З не оформила та не зареєструвала в органах БТІ своє право власності на зазначений вище обєкт нерухомості.

Уважаючи себе спадкоємцем за заповітом після смерті гр. ОСОБА_2, просив суд визнати за ним право власності на спірну будівлю із господарськими спорудами як набуте позивачем в порядку спадкування за заповітом.

Позивач в судове засідання не зявився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, додатково подавши письмові докази в підтвердження позовних вимог.

Відповідач, представник Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області в судове засідання не з'явився, але в своїй письмовій заяві позов визнав в повному обсязі, просив суд розглянути справу без присутності їх представника.

Завідуючий Липоводолинської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_3, в суд не зявився, але в письмовій заяві не заперечував проти позову, просив справу розглянути без участі представника нотаріальної контори.

Начальник реєстраційної служби Липоводолинського районного управління ОСОБА_4, до суду не зявився, але в письмовій заяві не заперечував проти позову, просив справу розглянути без участі представника реєстраційної служби.

Директор КП „Сумське міське БТІ, як третя особа, до суду не зявився, але в письмовій заяві не заперечував проти позову, просив справу розглянути без участі представника КП „Сумське міське БТІ.

У звязку з неявкою в судове засідання сторін та третіх осіб, відповідно до положень ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши обставини справи, в якій достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач є спадкоємцем за заповітом після померлої 13 травня 2003 року ОСОБА_2. Заповіт від імені ОСОБА_2 посвідчено секретарем виконавчого комітету Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області 29 липня 1996 року, реєстровий № 115. Цей заповіт не змінювався і не скасовувався (а.с.6-8).

Згідно з даних погосподарської книги № 92 домоволодіння з господарськими спорудами, розташоване за адресою в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, по вул. Комарова, буд. 4 обліковувалась за померлою ОСОБА_2 (а.с.11-12).

Також з довідки Капустинської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 392-02-16 від 28 листопада 2012 року вбачається, що постійним та останнім місцем проживання ОСОБА_2, яка померла 13 травня року, було с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області (а.с.8).

З державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 вбачається, що на підставі рішення Капустинської сільської ради від 26 березня 2002 року № 36 ОСОБА_2 передано земельну ділянку площею 0,88 гектарів, яка розташована на території с. Капустинці вул. Комарова Капустинської сільської ради для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та ведення селянського господарства (а.с.17).

У відповідності до технічного паспорту на спірне майно, домогосподарство № 4 з господарською спорудою, розміщене за адресою в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, по вул. Комарова, складається з житлового будинку, веранди, гаража, двох сараїв, погрібу, навісу, вбиральні, огорожі. При цьому, самовільно зведені будівлі у цьому домогосподарстві відсутні (а.с.49-54).

До цього, спірне домогосподарство з господарськими будівлями відповідає діючим протипожежним нормам та правилам, не чинить перешкод іншим сусідським будинкам та землям селищної ради (а.с.42-43).

Осіб, які мають право на обовязкову частку в спадщині, судом не встановлено, проте матеріалами справи підтверджено, що позивач є єдиним спадкоємцем за заповітом (а.с. 6, 7, 8).

При вирішенні цього спору, суд виходить з таких положень закону чинного на час виникнення спірних правовідносин зі спадкування.

Так, згідно ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ч.1,2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з

якого вона оголошується померлою.

Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця (ст.1221 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Частиною 1 ст.1251 ЦК України передбачено, що якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою,

службовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Частиною 3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтями 1217, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням здійснюється за заповітом; до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Таким чином, визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а вимоги позивача суд вважає обґрунтованими. Судом достовірно встановлено, що через відсутність правовстановлюючого документу на спадкове домоволодіння ОСОБА_1 не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом на правомірно зведене його спадкодавцею домоволодіння, та зареєструвати право власності на вказану нерухомість в установленому порядку, хоча в силу заповіту є спадкоємцем померлої гр. ОСОБА_2, а тому його право на спадщину підлягає захисту саме у спосіб визнання за ним права власності на вищевказане спірне домоволодіння з господарськими будівлями, як набуте в порядку спадкування після смерті 13 травня 2003 року ОСОБА_2.

Також позивач не наполягав на проведенні розподілу судових витрат згідно з вимогами ст.88 ЦПК України, тобто не відшкодовувати понесені ними судові витрати з відповідача, тому суд вважає за можливе не розглядати це питання при розподілі судових витрат по даній справі.

Керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 208, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 328, 344, 392, 1217, 1218 ЦК України, суд,

В ИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на домоволодіння з господарськими будівлями, розташоване в с. Капустинці Липоводолинського району Сумської області, вул. Комарова, буд. 4, яке складається з житлового будинку літ. А-1, вартістю 51205 грн.; веранди літ. а, вартістю 7106 грн.; гаража літ. Б, вартістю 26378 грн.; сараю літ. В, вартістю 10843 грн.; погрібу літ. п/г, вартістю 3017 грн.; навісу літ. Г, вартістю 441 грн. ; вбиральні літ. У, вартістю 848 грн.; сараю літ. Д, вартістю 8593 грн.; огорожі літ. №1-2, вартістю 1978 грн.; а всього на суму 110409 (сто десять тисяч чотириста девять) гривень 09 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Липоводолинського районного суду ЄДРПОУ 37654293, пункт 1.1. ККДБ 22030001, р/рахунок 31214206700238, банк: ГУДКУ в Сумській області , МФО 837013 судовий збір у розмірі 874,69 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бутенко Д. В.