Ухвала суду № 30856134, 22.04.2013, Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 1811/1528/12

2-а/581/3/13

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2013

Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання Самілик Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_2, Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії по виплаті допомоги на поховання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який мотивувала тим, що 05 вересня 2010 року помер її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки позивачка понесла витрати на поховання свого сина, як мати, вона у жовтні 2010 року звернулася до голови Синівської сільради ОСОБА_2 із заявою про виплату грошової допомоги на поховання її сина з сільського бюджету із додаванням необхідних документів, як це визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 99 «Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобовязалася поховати померлого». Проте допомогу на поховання її сина від Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області вона не отримала та в усній формі голова зазначеної ради їй категорично відмовив у виплаті вказаної вище допомоги. Просила суд визнати бездіяльність голови Синівської сільради та самої ради як органу місцевого самоврядування протиправною та зобовязати відповідачів здійснити виплату допомоги на поховання її сина.

У судовому засіданні на обговорення сторін по справі винесено питання дотримання позивачкою строку звернення до суду у даній справі.

Позивачка в обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду зазначала, що вона пропустила шестимісячний строк через ряд поважних причин, а саме:

протягом 2010-2011 років вона перенесла значний стрес з приводу як втрати свого рідного сина, так і смерті своєї свекрухи та онука, проте за наданням медичної допомоги у цей проміжок часу вона не зверталася;

через складні сімейні обставини, а саме навчання її дочки у вищому навчальному закладі в м.Сумах, вона залишилася одна в сімї і її життя значно ускладнилося, а також через складне матеріальне становище її сімї, яке не дозволяло їй скористатися на оплатній основі правовою допомогою;

через незнання чинного законодавства по питанню особливостей оскарження дій відповідачів і нерозясненню їй посадовими особами місцевого самоврядування та місцевої влади порядку й умов оскарження бездіяльності відповідачів безпосередньо до суду;

нею вживалися заходи у жовтні 2010 року та у вересні 2012 року по отриманню розяснень щодо порядку та умов виплати допомоги на поховання її сина, для цього вона зверталася до голови Липоводолинської райдержадміністрації та керівника консультаційного пункту при Липоводолинській РДА ОСОБА_4

До цього уточнила ту обставину, що спір щодо невиплати допомоги на поховання її сина між нею та відповідачем виник ще у жовтні 2010 року, коли вона перебувала на прийомі у голови сільради ОСОБА_2, а письмово звернулася до цього органу лише 01 березня 2011 року. Також вона зазначила, що визначальним у даній справі є той факт, що нею, як позивачкою, дотримано саме шестимісячний строк для подання до Синівської сільської ради заяви з необхідними документами про виплату допомоги на поховання її сина, а також заперечувала факти отримання будь-яких письмових відповідей від Синівської сільської ради на її заяви від 01 березня 2011 року та від 10 травня 2012 року з приводу невиплати вищевказаної допомоги.

Співвідповідачі в судове засідання не зявилися, подали заяви про розгляд даної справи у їх відсутність та про невизнання даного адміністративного позову.

Заслухавши позивачку та оцінивши її доводи, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду предявленого ОСОБА_1 адміністративного позову, з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) (в редакції чинній станом на жовтень 2010 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 99 КАС України (в редакції чинній станом на грудень 2012 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI, від 17 листопада 2011 року N 4054-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду (в редакції станом на 22 квітня 2013 року).

Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. При цьому, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За змістом вищевказаної норми закону, строк звернення до суду з позовом може бути поновлений з поважних причин, якими можуть бути лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами у такої особи.

На думку суду, наведені позивачкою вищевказані обставин як кожна окремо, так і всі у своїй сукупності не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду у даній справі. Також нею підтверджено, що вона до лікарів з приводу перенесеного нею стресу та з інших причин щодо погіршення стану її здоровя з лікуванням у стаціонарних умовах у період часу з жовтня 2010 року по грудень 2012 року не зверталася.

У той же час суд не вбачає поважних причин для поновлення позивачці строку звернення до суду у даній справі, оскільки:

з моменту написання 01 березня 2011 року ОСОБА_1 заяви на імя Синівського голови ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання її сина і неотримання нею фактичних виплат або будь-яких письмових відповідей на її заяву від вказаної посадової особи, сплив шестимісячного строку як розумного строку, протягом якого можна дізнатися про порушення її права на отримання вищевказаної виплати, є достатнім для усвідомлення позивачкою порушення її права і може свідчити про її фактичну обізнаність про недотримання його. Про обізнаність позивачки про порушення її права на виплату вищевказаної допомоги, на думку суду, також свідчить її звернення у жовтні 2010 року до заступника голови Липоводолинської РДА із приводу надання розяснень щодо виплати вищевказаної допомоги сільською радою;

незнання чинного законодавства позивачкою і нерозяснення відповідачами та іншими державними органами строків і наслідків пропуску строків для звернення позивачки до суду не є підставою для поновлення такого строку, так як нормою ст.68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, в тому числі і від наслідків невчинення певних процесуальних дій (несвоєчасної подачі до суду адміністративного позову). До цього, позивачка має педагогічну освіту і не була позбавлена можливості звернутися в порядку Закону України «Про звернення громадян» до будь-яких органів державної влади на місцях або органів місцевого самоврядування із заявою про розяснення порядку та умов звернення до суду з адміністративним позовом з приводу бездіяльності відповідачів, чого нею не доведено, а обовязок голови Липоводолинської РДА та голови Синівської сільради по обовязковому розясненню порядку та умов оскарження дій чи бездіяльності певних посадових осіб (в тому числі і безпосередньо їх дій, рішень чи бездіяльності) законом не визначено;

доказів адміністративного оскарження дій відповідачів у період часу з жовтня 2010 року по грудень 2012 року позивачкою також суду не надано.

При розгляді даного клопотання судом не встановлено обґрунтованих підстав, які незалежно від волі позивачки заважали б їй з жовтня 2010 року (протягом 2 років і більш ніж двох місяців) реалізувати право на судовий захист своїх прав та інтересів в строк, передбачений КАС України, а сама ОСОБА_1 не послалася на обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачка без поважних причин пропустила строк для звернення до суду з приводу оскарження бездіяльності відповідача по невиплаті їй допомоги на поховання її сина, а відтак позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.99,100,160,165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_2, Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії по виплаті допомоги на поховання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Харківського адміністративного апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області.

Суддя

ОСОБА_5 Липоводолинський районний суд Сумської області у складі: головуючого судді Бутенка Д.В., при секретарі судового засідання Самілик Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина Сумської області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до голови Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_2, Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії по виплаті допомоги на поховання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним вище позовом, який мотивувала тим, що 05 вересня 2010 року помер її син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Оскільки позивачка понесла витрати на поховання свого сина, як мати, вона у жовтні 2010 року звернулася до голови Синівської сільради ОСОБА_2 із заявою про виплату грошової допомоги на поховання її сина з сільського бюджету із додаванням необхідних документів, як це визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 99 «Про затвердження Порядку надання допомоги на поховання деяких категорій осіб виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобовязалася поховати померлого». Проте допомогу на поховання її сина від Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області вона не отримала та в усній формі голова зазначеної ради їй категорично відмовив у виплаті вказаної вище допомоги. Просила суд визнати бездіяльність голови Синівської сільради та самої ради як органу місцевого самоврядування протиправною та зобовязати відповідачів здійснити виплату допомоги на поховання її сина.

У судовому засіданні на обговорення сторін по справі винесено питання дотримання позивачкою строку звернення до суду у даній справі.

Позивачка в обґрунтування поважності причин пропуску строку на звернення до суду зазначала, що вона пропустила шестимісячний строк через ряд поважних причин, а саме:

протягом 2010-2011 років вона перенесла значний стрес з приводу як втрати свого рідного сина, так і смерті своєї свекрухи та онука, проте за наданням медичної допомоги у цей проміжок часу вона не зверталася;

через складні сімейні обставини, а саме навчання її дочки у вищому навчальному закладі в м.Сумах, вона залишилася одна в сімї і її життя значно ускладнилося, а також через складне матеріальне становище її сімї, яке не дозволяло їй скористатися на оплатній основі правовою допомогою;

через незнання чинного законодавства по питанню особливостей оскарження дій відповідачів і нерозясненню їй посадовими особами місцевого самоврядування та місцевої влади порядку й умов оскарження бездіяльності відповідачів безпосередньо до суду;

нею вживалися заходи у жовтні 2010 року та у вересні 2012 року по отриманню розяснень щодо порядку та умов виплати допомоги на поховання її сина, для цього вона зверталася до голови Липоводолинської райдержадміністрації та керівника консультаційного пункту при Липоводолинській РДА ОСОБА_4

До цього уточнила ту обставину, що спір щодо невиплати допомоги на поховання її сина між нею та відповідачем виник ще у жовтні 2010 року, коли вона перебувала на прийомі у голови сільради ОСОБА_2, а письмово звернулася до цього органу лише 01 березня 2011 року. Також вона зазначила, що визначальним у даній справі є той факт, що нею, як позивачкою, дотримано саме шестимісячний строк для подання до Синівської сільської ради заяви з необхідними документами про виплату допомоги на поховання її сина, а також заперечувала факти отримання будь-яких письмових відповідей від Синівської сільської ради на її заяви від 01 березня 2011 року та від 10 травня 2012 року з приводу невиплати вищевказаної допомоги.

Співвідповідачі в судове засідання не зявилися, подали заяви про розгляд даної справи у їх відсутність та про невизнання даного адміністративного позову.

Заслухавши позивачку та оцінивши її доводи, суд дійшов висновку про необхідність залишення без розгляду предявленого ОСОБА_1 адміністративного позову, з наступних підстав.

У відповідності до ч.2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) (в редакції чинній станом на жовтень 2010 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною другою ст. 99 КАС України (в редакції чинній станом на грудень 2012 року (із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07 липня 2010 року N 2453-VI, від 17 листопада 2011 року N 4054-VI) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду (в редакції станом на 22 квітня 2013 року).

Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. При цьому, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

За змістом вищевказаної норми закону, строк звернення до суду з позовом може бути поновлений з поважних причин, якими можуть бути лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами у такої особи.

На думку суду, наведені позивачкою вищевказані обставин як кожна окремо, так і всі у своїй сукупності не можуть свідчити про поважність причин пропуску позивачкою строку звернення до суду у даній справі. Також нею підтверджено, що вона до лікарів з приводу перенесеного нею стресу та з інших причин щодо погіршення стану її здоровя з лікуванням у стаціонарних умовах у період часу з жовтня 2010 року по грудень 2012 року не зверталася.

У той же час суд не вбачає поважних причин для поновлення позивачці строку звернення до суду у даній справі, оскільки:

з моменту написання 01 березня 2011 року ОСОБА_1 заяви на імя Синівського голови ОСОБА_2 про виплату допомоги на поховання її сина і неотримання нею фактичних виплат або будь-яких письмових відповідей на її заяву від вказаної посадової особи, сплив шестимісячного строку як розумного строку, протягом якого можна дізнатися про порушення її права на отримання вищевказаної виплати, є достатнім для усвідомлення позивачкою порушення її права і може свідчити про її фактичну обізнаність про недотримання його. Про обізнаність позивачки про порушення її права на виплату вищевказаної допомоги, на думку суду, також свідчить її звернення у жовтні 2010 року до заступника голови Липоводолинської РДА із приводу надання розяснень щодо виплати вищевказаної допомоги сільською радою;

незнання чинного законодавства позивачкою і нерозяснення відповідачами та іншими державними органами строків і наслідків пропуску строків для звернення позивачки до суду не є підставою для поновлення такого строку, так як нормою ст.68 Конституції України встановлено, що незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, в тому числі і від наслідків невчинення певних процесуальних дій (несвоєчасної подачі до суду адміністративного позову). До цього, позивачка має педагогічну освіту і не була позбавлена можливості звернутися в порядку Закону України «Про звернення громадян» до будь-яких органів державної влади на місцях або органів місцевого самоврядування із заявою про розяснення порядку та умов звернення до суду з адміністративним позовом з приводу бездіяльності відповідачів, чого нею не доведено, а обовязок голови Липоводолинської РДА та голови Синівської сільради по обовязковому розясненню порядку та умов оскарження дій чи бездіяльності певних посадових осіб (в тому числі і безпосередньо їх дій, рішень чи бездіяльності) законом не визначено;

доказів адміністративного оскарження дій відповідачів у період часу з жовтня 2010 року по грудень 2012 року позивачкою також суду не надано.

При розгляді даного клопотання судом не встановлено обґрунтованих підстав, які незалежно від волі позивачки заважали б їй з жовтня 2010 року (протягом 2 років і більш ніж двох місяців) реалізувати право на судовий захист своїх прав та інтересів в строк, передбачений КАС України, а сама ОСОБА_1 не послалася на обставини, що можуть бути визнані судом поважними для пропущення строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС України.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачка без поважних причин пропустила строк для звернення до суду з приводу оскарження бездіяльності відповідача по невиплаті їй допомоги на поховання її сина, а відтак позов підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.99,100,160,165 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Залишити без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до голови Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області ОСОБА_2, Синівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобовязання вчинити дії по виплаті допомоги на поховання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 5 днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга подається до Харківського адміністративного апеляційного суду через Липоводолинський районний суд Сумської області.