Рішення № 31035826, 25.04.2013, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 0417/15504/2012

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Шклярука Д.С.

при секретарі - Пугач Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до суду із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», треті особи приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Індустріальний відділ державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

У позові позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 11.04.2011 року № 894 вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2

В обґрунтування вимоги зазначається, що 27.08.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № 1900 на купівлю автотранспортних засобів, за яким ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 73100,00 грн. строком до 26.08.2014 року.

27.08.2007 року в забезпечення виконання зобовязань між ОСОБА_1 та відповідачем було укладено договір застави транспортного засобу № 776 автомобіля «CHEVROLET» модель «AVEO ТС 58 U», 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1, який на праві власності належить позивачу.

11.04.2011 року на підставі виниклої заборгованості за кредитним договором відповідач звернувся до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 для вчинення виконавчого напису. Того ж дня приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис № 894 на договорі застави.

Постановою від 02.06.2011 року державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП 26891623 з виконання зазначеного виконавчого документу.

Вказаний виконавчий напис нотаріуса позивач вважає таким, що не підлягає виконанню, оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», який не передбачає звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, також як і не відповідає ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат», п. 284 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», оскільки сума заборгованості зазначена у виконавчому написі є спірною і не відповідає дійсності.

Представник Позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити, посилався на обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач будучи належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, заперечень проти позову не надав, свого представника до суду не направив, на підставі чого з урахуванням згоди позивача відповідно до ст. 224 ЦПК України справа підлягає розглядові судом з ухваленням даного рішення заочно.

Третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду письмові заперечення проти позовних вимог ОСОБА_1, зауваживши на тому, що виконавчий напис було вчинено правомірно, у відповідності до ст. 18 ЦК України, ст.ст. 87,88 Закону України «Про нотаріат», та п.п. 282-293 Інструкції «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Представник Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши зібрані письмові докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

27.08.2007 року між ОСОБА_1 та АКІБ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк», був укладений кредитний договір № 1900, відповідно до умов якого відповідач надав позивачу грошові кошти у сумі 73100,00 грн. для придбання автотранспортного засобу. Грошові кошти було надано у кредит строком до 26.08.2014 року.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором 27.08.2007 року між сторонами був укладений договір застави транспортного засобу № 776, відповідно до умов якого позивач передала у заставу відповідачу придбаний нею у власність автомобіль «CHEVROLET» модель «AVEO ТС 58 U», 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1.

11.04.2011 року ПАТ «Укрсоцбанк» було подано заяву приватному нотаріусу Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про вчинення виконавчого напису. До заяви відповідачем було надано договір застави транспортних засобів № 776 від 27.08.2007 року, договір кредиту від 27.08.2007 року № 1900, розрахунок суми заборгованості по кредитному договору станом на 15.03.2011 року, повідомлення ПАТ «Укрсоцбанк» на адресу боржника із вимогою про усунення порушень у звязку із невиконанням умов кредитного договору.

На підставі наданих документів, 11.04.2011 року приватним нотаріусом був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 894.

02.06.2011 року постановою державного виконавця Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження ВП № 26891623 з виконання зазначеного виконавчого документу.

Того ж дня головним державним виконавцем Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 була винесена постанова про арешт майна боржника придбаного позивачем автомобіля CHEVROLET» модель «AVEO ТС 58 U», 2007 року випуску, н/з НОМЕР_1, та оголошено заборону на його відчуження.

Частиною 12 ст. 110 ЦПК України передбачений судових розгляд справ за позовами до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до вимог ст. 50 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Спір про право, оснований на вчиненій нотаріальній дії, розглядається судом у порядку позовного провадження. Спір про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса розглядається судом за позовом боржника до стягувача.

Статтями 34, 36, 87, 88 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчий напис за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується документами, передбаченими затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 Переліком документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, і що з дня виникнення права на вимогу минуло не більше трьох років.

Позивачем надана до суду квитанція № Kr16056 про сплату грошових коштів в рахунок погашення комісії по кредиту. Із даної квитанції вбачається, що станом на 10.11.2009 року залишок по кредиту складав 56643,55 грн.

З матеріалів справи вбачається, що виконавчий напис вчинено із урахування розрахованої відповідачем станом на 11.04.2011 року суми боргу за кредитом в розмірі 77370,93 грн.

В судовому засіданні позивач та її представник заперечували суму заборгованості вважаючи, що ПАТ «Укрсоцбанк» надав нотаріусу невірний розрахунок суми боргу за кредитним договором, не врахувавши сплачені позивачем суми. Отже, між сторонами існує спір щодо розміру заборгованості та про зарахування коштів сплачених ОСОБА_1 по кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 6 ст. 20 Закону України "Про заставу" встановлено, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Інше передбачено Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", чинним з 1 січня 2004 року, який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Прикінцевими і перехідними положеннями згаданого Закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" є спеціальним законом з питань правового режиму регулювання обтяжень рухомого майна. Положення Закону України "Про заставу" застосовуються лише в частині, що не суперечать Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Положення Закону України "Про заставу" у частині здійснення звернення стягнення на предмет застави на підставі виконавчого напису нотаріуса не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що суперечать нормам Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, щодо позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Статтею 26 цього Закону визначено позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: 1) передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери.

Таким чином, спірні правовідносини сторін врегульовано Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким не передбачено звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

За встановлених в судовому засіданні обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 не мала законних підстав вчиняти виконавчий напис на укладеному між сторонами договорі застави про звернення стягнення на належний позивачу автомобіль в рахунок погашення заборгованості перед відповідачем. В наслідок цього такий виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України судові витрати відносяться на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, - задовольнити в повному обсязі.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 11.04.2011 року, зареєстрований в реєстрі за № 894, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2, на договорі застави транспортних засобів № 776 від 27 серпня 2007 року укладеному між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (ЄДРПОУ 09305014, МФО 305017, м. Київ, вул. Ковпака, буд. 29) на користь ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, буд. 107-г, ІПН НОМЕР_2) судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, на рішення може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційний суд Дніпропетровської області через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Д.С. Шклярук