Ухвала суду № 31035675, 25.04.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1805/13122/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - ШелєховаНомер провадження 22-ц/788/952/13 Суддя-доповідач - Білецький О. М. Категорія - 39

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Білецького О. М.,

суддів - Кононенко О. Ю., Семеній Л. І.,

за участю секретаря судового засідання - Кияненко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Громадської організації «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств»

на рішення Зарічного районного суду м.Суми від 22 березня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств», ОСОБА_3

про захист гідності, честі та ділової репутації,

в с т а н о в и л а :

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вказаним позовом.

Остаточно уточнивши вимоги, просила визнати недостовірною і такою, що принижує її честь, гідність та ділову репутацію, поширену Громадською організацією «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» у зверненні від 26 листопада 2012 року №96, інформацію за місцем її роботи на ім'я головного лікаря Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, про те що вона постійно погрожує фізичною розправою і вбивством члену цієї організації ОСОБА_3, шантажує його та знущається над ним, а також щодо причин її переведення з попереднього місця роботи.

Крім того, просила зобов'язати цю громадську організацію відкликати вказане звернення, та зобов'язати ОСОБА_3, як автора викладеної у даному зверненні інформації, спростувати надану ним недостовірну інформацію шляхом направлення листа на адресу головного лікаря Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, в якому вказати, що вищезазначена інформація є недостовірною.

Рішенням Зарічного районного суду м.Суми від 22 березня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано інформацію, викладену у зверненні №96 від 26 листопада 2012 року Громадської організації Сумської області «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» щодо постійних погроз ОСОБА_2 фізичною розправою ОСОБА_3, щодо її протиправних дій, фактів шантажу, погроз розправою та вбивством - недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2.

Зобов'язано Громадську організацію Сумської області «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили відкликати звернення №96 від 26 листопада 2012 року.

В іншій частині позову відмовлено за необґрунтованістю.

Стягнуто з Громадської організації Сумської області «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» на користь ОСОБА_2 2000 грн. витрат на допомогу адвоката та 214 грн. 60 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі Громадська організація «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств», посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам, порушення норм матеріального і процесуального права, просить зазначене рішення суду в частині задоволених вимог скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Вказує, що ОСОБА_3 сприймав надіслані позивачем на його мобільний телефон повідомлення як реальну загрозу своєму життю, що і стало підставою для громадської організації у встановлений законом спосіб захищати його порушені права свого члена, зокрема шляхом звернення до роботодавця позивачки. Вважає, роздруківки СМС повідомлень з телефону ОСОБА_3, отриманих від позивачки, є належним доказом наявності погроз у його бік, тому вказана у зверненні інформація є правдивою. Доводить незаконність покладення на громадську організацію відшкодування позивачці витрат на правову допомогу.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з липня 2003 року працює медичною сестрою у різних лікувальних закладах, зокрема з 22 жовтня 2012 року - медичною сестрою кардіоревматологічного відділення Сумської обласної дитячої клінічної лікарні (а.с.9-11).

Громадська організація «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» (далі - Громадська організація) 15 червня 2004 року зареєстрована виконкомом Сумської міської ради, як юридична особа (а.с.19).

Відповідно до Статуту, зареєстрованого зі змінами від 11 лютого 2011 року ГУ юстиції у Сумській області, ця організація створена для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, вікових, підприємницьких, науково-просвітницьких, культурологічних та інших спільних інтересів її членів та входить Всеукраїнського Союзу громадських об'єднань учасників бойових дій ветеранів військової служби та правоохоронних органів (а.с.38).

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, є ветераном військової служби, учасником бойових дій, інвалідом війни другої групи (а.с.30-35, 47).

З 23 лютого 2008 року він є членом Сумської обласної громадської організації «Співдружність військових пенсіонерів» - «Честь маю», яка входить до Всеукраїнського Союзу громадських об'єднань учасників бойових дій ветеранів військової служби та правоохоронних органів (а.с.36).

На засіданні правління громадської організації від 16 листопада 2012 року прийнято до відома інформацію секретаря про необхідність надання правової допомоги та моральної підтримки заступнику голови цієї організації по праці з ветеранами ООН - ОСОБА_3 по захисту його порушених законних прав, свобод та інтересів з боку деяких медичних працівників, та вирішено звернутись зі скаргами та зверненнями до керівників відповідних медичних закладів, а за результатами відповідей на них - до правоохоронних органів (а.с.42).

Постановою ДІМ Ковпаківського РВ СМУ від 02 листопада 2012 року відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_3 за відсутністю ознак складу злочинів, передбачених ст.ст.129, 296 КК України, з тих підстав що між ним та ОСОБА_2 з листопада 2011 року існували близькі стосунки, після чого ці особи посварились між собою, а погроз заявнику по мобільному телефону від ОСОБА_2 не доведено (а.с.129).

26 листопада 2012 року Громадська організація надіслала за №96 звернення на ім'я головного лікаря Сумської обласної дитячої клінічної лікарні, у якому, зокрема зазначено наступне (а.с.7):

«… обращаемся к Вам в интересах ОСОБА_3 на противоправные действия ОСОБА_2»;

«… постоянных угроз физической расправой, которые исходят в отношении ВЕТЕРАНА ВОЙНЫ - ИНВАЛИДА ВОЙНЫ, со стороны сотрудника Вашего лечебного учреждения - ОСОБА_2»;

«…издеваться и угрожать расправой нашим коллегам… Считаем это пределом цинизма, вседозволенности и безнаказанности»;

«При необходимости представим неопровержимые факты шантажа и угрозы убийством с ее стороны»;

«Кроме того, нам известно, по какой причине она переведена из предыдущего лечебного заведения в Ваше»;

«Убедительно просим вникнуть в суть нашого обращения и данной Вам Властью, воздействовать на сотрудницу ОСОБА_2»;

«Мы верим Вам и надеемся на оперативное принятие мер к нарушителю законодательства Украины в защиту конституционных прав, свобод и интересов ВЕТЕРАНА ВОЙНЫ».

03 грудня 2012 року головний лікар вказаного медичного закладу на це звернення надав відповідь, у якій зазначив про те, що ОСОБА_2 заперечує факт погроз з її боку відносно ОСОБА_3, а неприязні відносини між ними склались на ґрунті непорозуміння колись близьких людей (а.с.8).

За таких правильно і з достатньою повнотою встановлених обставин, суд першої інстанції обґрунтовано вважав вищевказану поширену Громадською організацією у зверненні на ім'я роботодавця ОСОБА_2 негативну інформацію щодо неї недостовірною і образливою з точки зору існуючих в суспільстві норм, а тому такою, що зачіпає її гідність, честь та ділову репутацію і тим самим порушує особисті немайнові права позивача, які підлягають захисту шляхом спростування.

Врахувавши, що така недостовірна інформація набула поширення через документ, який видала вказана юридична особа, суд правильно обрав спеціальний передбачений ч.5 ст.277 ЦК України спосіб спростування - відкликання.

У цій частині рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ст.ст.32, 68 Конституції України, ст.ст.270, 275, 277, 297 і 299 ЦК України та узгоджується і з роз'ясненнями, наданими у п.15, 18, 19, 25 постанови пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної особи та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року №1.

Доводи апеляційної скарги Громадської організації таких висновків не спростовують.

Інформація, безумовно була поширеною даним відповідачем, оскільки надійшла до роботодавця позивача до компетенції якого не відноситься вирішення питань, про які йдеться у зверненні.

Ця інформація вірно визнана судом негативною, так як Громадська організація стверджує про порушення позивачем норм чинного законодавства, принципів моралі та загальновизнаних правил співжиття, вказує про її неетичну поведінку в особистому житті і натякає на її непорядність непрофесійність, як медичного працівника, і саме так сприймалось ОСОБА_2 та на її думку порушило її право на повагу до гідності, честі та ділової репутації.

Зважаючи на те, що зазначена негативна інформація має характер фактичних тверджень, істинність яких особа, яка її поширила всупереч положень ст.277 ЦК України і ст.10 ЦПК України не довела, та виходячи з презумпції добропорядності, місцевий суд правильно визнав таку негативну інформацію недостовірною та такою, що порушує особисті немайнові права позивачки.

Виконані особисто відповідачами роздруківки СМС повідомлень (а.с.99), як і наданий оператором перелік сеансів мобільного зв'язку (а.с.145-185), без належних відомостей про власників номерів мобільних телефонів, з яких вони надійшли та про осіб, які безпосередньо їх набирали і відправляли, не є належними та достатніми доказами у розумінні ст.57-59, ч.1 ст.60 ЦПК України.

Доводи апелянта про те, що у серпні та вересні 2012 року до позивачки адміністрацією Сумського обласного клінічного шпиталю вживалися дисциплінарні та профілактичні заходи, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ці обставини стосуються попереднього місця роботи ОСОБА_2, а поширення такої інформації також негативно впливатиме на її ділову репутацію за місцем роботи в Сумській обласній дитячій клінічній лікарні.

Рішення суду в частині відмовлених вимог до ОСОБА_3 не оскаржується.

Враховуючи, що адвокат ОСОБА_8, яка з 22 січня 2013 року представляє інтереси позивача у даній справі, неодноразово знайомилась з матеріалами (а.с.89, 144), готувала уточнення до позову (а.с.98, 119-122), направляла адвокатські запити (а.с.125, 126) і брала участь судових засіданнях загальною тривалістю близько 6 год. 40 хв. (а.с.94, 100-105, 134-140, 203-204, 206), та з огляду на положення Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» (40% мінімальної заробітної плати за одну годину участі), колегія суддів вважає, що стягнута місцевим судом з відповідача на користь позивача сума цих витрат у розмірі 2000 грн. відповідає ступеню участі представника та вимогам названого Закону.

Закон України «Про судовий збір» не містить підстав для звільнення Громадської організації від відшкодування позивачу цих судових витрат.

Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст.308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Громадської організації «Громадське об'єднання соціальних ініціатив учасників бойових дій, ветеранів військової служби та працівників силових відомств» відхилити, а рішення Зарічного районного суду м.Суми від 22 березня 2013 року в частині задоволених вимог залишити без змін.

Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -