Рішення № 31035215, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4180/13 25.04.13За позовом Приватного підприємства "Ерідан"

до Антимонопольного комітету України

про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №1046-р

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Хіміч Б.С.

від відповідача: Харченко С.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Ерідан" (далі-позивач або ПП «Ерідан») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі-відповідач або комітет) про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України №1046-р. від 26.12.2012 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення є неподання позивачем інформації на вимогу, факт направлення якої підтверджується листом №п/п 26 від 20.08.2012 р., а тому оскаржуване рішення, яким накладено штраф на позивача, винесено відповідачем безпідставно.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.03.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі представник відповідача подав відзив на позов, в якому проти позову заперечив та пояснив, що у строки, передбачені вимогою Антимонопольного комітету України, запитувана інформація від ПП «Ерідан» до комітету надана не була.

Розгляд справи відкладався через нез'явлення повноважного представника позивача та неналежне виконання ним вимог суду.

11.04.2013 р. Антимонопольний комітет України звернувся до Господарського суду міста Києва із зустрічною позовною заявою до Приватного підприємства "Ерідан" про стягнення штрафу у розмірі 264 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 р. судом відмовлено Антимонопольному комітету України у прийнятті зустрічної позовної заяви.

Також у процесі провадження у справі представник позивача подав заяву про витребування доказів, в якій просить витребувати у Антимонопольного комітету України оригінал заяви від 23.07.2012 р. №14-01/400-П про порушення законодавства про захист економічної конкуренції для огляду та її завірену копію в якості доказу для долучення до матеріалів справи.

Розглянувши подану заяву, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

У клопотанні повинно бути зазначено: - який доказ витребовується; - обставини, що перешкоджають його наданню; - підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; - обставини, які може підтвердити цей доказ.

Однак позивач не зазначив, які обставини може підтвердити цей доказ, а тому суд відмовляє у задоволенні поданої заяви про витребування доказів.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.04.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.12.2012 р. Антимонопольним комітетом України прийнято рішення №1046-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу", яким визнано, що неподання Приватним підприємством "Ерідан" інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого від 02.08.2012 р. №239-29/07-8200 у 15-денний строк з дня отримання вимоги є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За порушення, вказане в пункті 1 цього рішення, накладено на Приватне підприємство "Ерідан" штраф у розмірі 88 000,00 грн.

Також визнано, що неподання Приватним підприємством "Ерідан" інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого від 02.08.2012 р. №239-29/07-8200 у 50-денний строк з дня отримання вимоги є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За порушення, вказане в пункті 3 цього рішення, накладено на Приватне підприємство "Ерідан" штраф у розмірі 88 000,00 грн.

Крім того, визнано, що неподання Приватним підприємством "Ерідан" інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого від 02.08.2012 р. №239-29/07-8200 у 80-денний строк з дня отримання вимоги є порушенням, передбаченим пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». За порушення, вказане в пункті 5 цього рішення, накладено на Приватне підприємство "Ерідан" штраф у розмірі 88 000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що підставою для прийняття відповідачем спірного рішення є неподання позивачем інформації на вимогу, факт направлення інформації листом №п/п 26 від 20.08.2012 р. позивачем доведено, а тому оскаржуване рішення винесене відповідачем безпідставно, у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, згідно п. 13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у перевірці правильності застосування органами Антимонопольного комітету України пунктів 13 та 14 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" судам необхідно враховувати, що зазначені органи не обмежені у виборі джерела для отримання інформації, необхідної для виконання їх завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції. Обов'язок з надання інформації передбачено статтею 22 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України", а обсяг запитуваної інформації повинен відповідати змістовному колу цих завдань.

Судам у розгляді справ про неподання інформації чи подання інформації в неповному обсязі Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню слід з'ясовувати, чи було повідомлено суб'єкта господарювання про необхідність надання ним відомостей та у який саме спосіб, а також причини, з яких відомості не було надано або надано невчасно.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством; органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 4-5 п. 13.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» системний аналіз наведених норм свідчить про те, що хоча вони й не містять вичерпного переліку підстав вимагати надання певної інформації, але направлення органом Антимонопольного комітету України відповідного запиту буде правомірним лише у випадку, прямо передбаченому законом.

Наявність таких підстав входить до предмета доказування у справах зі спорів, пов'язаних з визнанням недійсними рішень органів названого Комітету. Відтак господарські суди у розгляді відповідних справ мають з'ясовувати, зокрема, чи відбувся збір інформації органом Антимонопольного комітету України в межах розгляду заяви або справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, чи мало місце проведення таким органом необхідної перевірки.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, Антимонопольним комітетом України здійснювався розгляд заяви від 23.07.2012 р. №14-01/400-П та відповідно до пункту 11 частини першої ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» проводиться дослідження товарних ринків.

У зв'язку з проведенням зазначеного дослідження 02.08.2012 р. Приватному підприємству "Ерідан" було направлено вимогу державного уповноваженого Комітету про надання інформації №239-29/07-8200 від 02.08.2012 р. та запропоновано протягом 15, 50 та 80 календарних днів з дня отримання вимоги надати Комітету інформацію та копії документів.

Факт одержання вимоги позивачем 07.08.2012 р. підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (копія в матеріалах справи).

Відповідно до частини третьої статті 62 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у разі неотримання документів Антимонопольним комітетом України чи його територіальним відділенням відповідна особа надає належні докази на підтвердження факту направлення таких документів поштою.

Як стверджує позивач, ним направлявся відповідачеві лист №п/п 26 від 20.08.2012 р. із запитуваною інформацією, та на підтвердження цього, останній надав суду копію журналу вихідної кореспонденції, з приводу чого суд відзначає наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку від 05.03.09 р. № 270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом надсилання відповідачеві у справі листа із запитуваною інформацією може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, поштова квитанція тощо).

При цьому, відомостей щодо надіслання кур'єрськими службами доставки копії позовної заяви та доданих до неї документів або вручення відповідачеві документів, доданих до позовної заяви, заявником суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що запитувану відповідачем інформацію та копії документів позивач до Комітету не направив та не надав. При цьому, позивач не звертався до Комітету з проханням продовжити строк надання на вимогу інформації та копій документів.

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням державного уповноваженого Комітету 26.11.2012 року № 07/479-р розпочато розгляд справи №239-26.13/374-12 за ознаками вчинення ПП «Ерідан» порушень, передбачених пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання інформації Антимонопольному комітету України на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 02.08.2012 р. №239-29/07-8200 у встановлені ним строки.

Дане розпорядження разом із супровідним листом надіслане ПП. «Ерідан» та відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення отримане уповноваженим представником Позивача 04.12.2013.

Листом Антимонопольного комітету України від 03.12.2012 № 249-29.3/05-12531 ПП «Ерідан» було направлено подання з попередніми висновками у справі № 239-26.13/374-12 та отримане відповідачем 11.12.2012 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідь на зазначене подання з попередніми висновками від відповідача не надходила.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань:

- контролює дотримання антимонопольного законодавства в процесі економічної концентрації, зокрема, при створенні, реорганізації, ліквідації суб'єктів господарювання, створенні об'єднань підприємств, вступі одного або кількох суб'єктів господарювання в об'єднання, при перетворенні органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю в об'єднання суб'єктів господарювання, придбанні чи набутті будь-яким іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або їх структурних підрозділів, оренді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або їх структурних підрозділів, набутті будь-яким іншим способом контролю господарської діяльності;

- контролює дотримання антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання;

- розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень;

- звертається до суду чи арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства, надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину;

- дає рекомендації та вносить пропозиції органам державної влади, установам, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання та їх об'єднанням щодо проведення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням антимонопольного законодавства;

- дає рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання щодо припинення дій (бездіяльності), що містять ознаки порушень антимонопольного законодавства, усунення причин цих порушень і умов, що їм сприяють, а після припинення порушення - про вжиття заходів по усуненню наслідків цих порушень у визначені Комітетом строки;

- бере участь у розробці та вносить у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки;

- бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці і реалізації міжнародних проектів та програм, а також здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України;

- узагальнює практику застосування антимонопольного законодавства, розробляє пропозиції щодо його удосконалення;

- затверджує кошторис доходів і видатків Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень;

- розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням антимонопольного законодавства;

- систематично інформує населення України про свою діяльність;

- здійснює інші дії щодо контролю за дотриманням антимонопольного законодавства в межах його повноважень.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- накладення штрафу;

- блокування цінних паперів;

- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;

- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

- закриття провадження у справі.

Оскаржуваним рішенням Антимонопольного комітету України від 26.12.2012 р. №1046-р встановлено, що на 26.12.2012 р. ПП «Ерідан» на адресу Комітету не надало жодних документів та інформації щодо питань, зазначених у вимозі.

Згідно п. 13.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» закон не визначає певної форми витребування інформації, у зв'язку з чим його може бути здійснено в будь-якій письмовій формі, крім тієї, щодо якої є пряма заборона закону, з урахуванням, однак, того, що в разі заперечення суб'єктом господарювання факту отримання ним запиту про надання інформації орган Антимонопольного комітету України з огляду на вимоги статті 33 ГПК має подати господарському суду належні докази надсилання такого запиту. Відповідні докази мають свідчити про надіслання запиту за місцезнаходженням суб'єкта господарювання, визначеним згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, і про отримання його від підприємства зв'язку уповноваженою на це особою відповідно до Правил надання поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 N 270.

Законодавством України не передбачено і якоїсь спеціальної форми, а так само і порядку надсилання відповіді на запит про надання інформації. Отже, така інформація може надаватися в будь-якій не забороненій законом формі та спосіб, з огляду, водночас, на те, що заперечення органом Антимонопольного комітету України подання суб'єктом господарювання інформації потребує подання останнім належних доказів на підтвердження своїх доводів стосовно належного виконання обов'язку з надання витребуваної інформації.

Як встановлено судом вище, доказів на підтвердження того, що позивач надав інформацію у встановлені строки та в необхідних об'ємах, яка вимагалась Комітетом у вимозі №239-29/07-8200 від 02.08.2012 р., матеріали справи не містять та Приватним підприємством "Ерідан" належних і допустимих доказів на підтвердження наведеного суду не представлено.

Рішення Антимонопольного комітету України №1046-р від 26.12.2012 р. "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" прийнято у межах визначеним законом повноважень.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що оскаржуване Приватним підприємством "Ерідан" рішення було прийняте відповідачем відповідно до норм чинного законодавства України, а вимоги позивача є необґрунтованими, матеріалами справи не підтверджуються та задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Повернути Приватному підприємству «Ерідан» (03113, м. Київ, вул. Лагерна, 30, код ЄДРПОУ 30181190) з Державного бюджету України надмірно сплачений судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., згідно платіжного доручення №149 від 11.04.2013 р., оригінал якого міститься у справі № 910/4180/13.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 30.04.2013 р.

Суддя Бондарчук В.В.