Рішення № 31035197, 23.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.04.2013р. Справа № 5006/16/162/2012

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Осадчої А.М.

за участю секретаря

судового засідання Мітронової А.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства «КОММУНТРАНС» м.Донецьк

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області

про стягнення 22 755грн.66коп.,

за участю представників сторін:

від позивача: Данилюк Р.В. за довіреністю б/н від 12.12.2012р.,

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПРАВИ:

29.12.2012року Приватне акціонерне товариство «КОММУНТРАНС» м.Донецьк (далі - ПрАТ «КОММУНТРАНС») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області (далі - ПАТ «Енергомашспецсталь») з вимогами про стягнення 22 755грн.66коп., у тому числі заборгованості в сумі 18 571грн.44коп., інфляційних витрат в сумі 2528грн.05коп., 3%річних в сумі 1656грн.17коп.

Ухвалою господарського суду від 29.12.2012р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/16/162/2012. Судове засідання призначене на 17.01.2013р.

Ухвалою суду від 17.01.2013року розгляд справи відкладено внаслідок задоволення клопотання Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецька область про відкладення розгляду справи. Судове засідання призначене на 29.01.2013р.

21.01.2013року ПАТ «Енергомашспецсталь» звернулось до суду з зустрічним позовом до відповідача ПрАТ «КОММУНТРАНС» про визнання договору №32/7 від 07.09.2009року недійсним.

Ухвалою від 23.01.2013року суд повернув зустрічну позовну заяву ПАТ«Енергомашспецсталь» на підставі ст.60, п.п.4, 6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

28.01.2013року до господарського суду Донецької області надійшла апеляційна скарга ПАТ «Енергомашспецсталь» на ухвалу господарського суду Донецької області від 23.01.2013р. у справі №5006/16/162/2012.

Ухвалою суду від 29.01.2013р. провадження у справі №5006/16/162/2012 зупинено на підставі ст.79 ГПК України до розгляду апеляційної скарги та повернення матеріалів справи до господарського суду Донецької області.

За супровідним листом від 30.01.2013р. справа направлена на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. апеляційна скарга ПАТ «Енергомашспецсталь» повернута заявнику без розгляду.

Ухвалою від 18.03.2013р. Вищий господарський суд України повернув касаційну скаргу ПАТ «Енергомашспецсталь» на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.2013р. у справі №5006/16/162/2012.

01.04.2013р. справа №5006/16/162/2012 надійшла на адресу господарського суду Донецької області.

Після усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі, ухвалою суду від 03.04.2013р. провадження у справі поновлено на підставі ч.ч.3, 4 ст.79 ГПК України. Розгляд справи призначено на 23.04.2013р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на те, що на підставі укладеного договору підряду №32/7 від 07.09.2009р. позивачем належним чином виконаний ремонт асфальтобетонного покриття, між сторонами договору підписано відповідний акт приймання виконаних підрядних робіт №32/7-1 від 30.12.2009р. на загальну суму 38960грн.40коп., відповідач здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 20388грн.96коп., однак, у порушення умов договору інша частина вартості виконаних робіт на суму 18571грн.44коп. відповідачем не оплачена, що стало підставою для звернення до суду з позовом.

На підтвердження зазначених у позові обставин позивач надав суду належним чином засвідчені копії: договору підряду №32/7 від 07.09.2009р., протоколу розбіжностей до нього, додаткової угоди №1 від 15.08.2011року, рахунку - фактури №12/3-09 від 30.12.2009року, довідки про вартість виконаних робіт, акту №32/7-1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009року від 30.12.2009р., підсумкової відомості ресурсів, претензій №934 від 10.04.2012р., №1383 від 05.11.2012р., описів вкладення у цінний лист, листа №05/09-12 від 05.09.2012р., податкової накладної, виписки з банківського рахунку позивача, статутних документів підприємства.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує статтями 509, 525, 526, 625, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статтями 2, 12, 49, 54, 56, 57 ГПК України.

Відповідач у відзиві №17/546 від 15.04.2013р. на позовну заяву не визнав заявлені позовні вимоги, посилаючись на те, що до моменту розгляду справи в суді ним (відповідачем) не отримано рахунку на оплату, тобто позивачем порушено п.4.4 договору, строк оплати виконаних робіт не настав, внаслідок чого заявлені позовні вимоги є безпідставними.

У судовому засіданні 23.04.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, викладені у позовній заяві.

У судове засідання 23.04.2013року представник відповідача не з'явився, про час місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до положень статті 811 ГПК України судом складено протокол, який долучено до матеріалів справи. З клопотаннями про здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів представники сторін до суду не звертались.

Дослідивши представлені сторонами в порядку статті 43 ГПК України докази, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд у межах заявлених позовних вимог встановив наступне.

Згідно вимогам частин 1 і 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

07.09.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (Замовник) та Закритим акціонерним товариством «КОММУНТРАНС» (Підрядник) укладено договір підряду №32/7, за умовами якого Підрядник бере на себе зобов'язання на свій ризик виконати визначену договором роботу за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти її та оплатити (арк. справи 11-12).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін, підписи представників сторін скріплені печатками підприємств. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження визнання договору недійсним у судовому порядку.

Договір підписано сторонами з складанням протоколу розбіжностей щодо п. 6.1 договору, за наслідками узгодження розбіжностей, за поясненнями представника позивача ,вказаний пункт договору прийнято сторонами у редакції Замовника.

Додатковою угодою №1 від 15.08.2011р. до договору сторони внаслідок змін найменувань сторін, що відбулись, змінили преамбулу договору, визначивши, що замовником за договором є ПАТ «Енергомашспецсталь», а Підрядником - ПрАТ «КОММУНТРАНС» (арк. справи 14).

Таким чином, суд вважає, сторонами договору позивача та відповідача у справі відповідно.

Строк дії договору встановлено сторонами у розділі 13 договору, а саме: договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009року. У разі невиконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором він вважається пролонгованим на строк до моменту кінцевого виконання сторонами своїх зобов'язань.(п.п.13.2,13.3 договору).

Ціна договору складає 50972грн.40коп. (п.1.4 договору).

У пункті 1.2 договору сторони визначили предмет договору підряду: ремонт асфальтобетонного покриття центральної автодороги на території ПАТ «Енергомашспецсталь».

Сторони домовились, що Підрядник приступає до виконання робіт за договором не пізніше 3-х календарних днів з моменту отримання від Замовника попередньої оплати. Підрядник зобов'язується виконати роботу в строк до 24.09.2009р. з правом дострокового виконання. Після закінчення виконання робіт Підрядник зобов'язаний письмово повідомити Замовника про готовність предмету до здачі протягом 2-х днів (п.п.7.1, 7.2, 7.3 договору).

У восьмому розділі договору сторони узгодили порядок приймання-здачі робіт. Зокрема, приймання-здача виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом двох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмету підряду до здачі (пункт 8.1 договору).

Сторонами підписаний акт №32/7-1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009року від 30.12.2009р. на загальну суму 38960грн.40коп.

Вищезазначений акт містить посилання на договір №32/7 від 07.09.2009р., що беззаперечно свідчить про виконання робіт, зазначених в акті, на підставі вказаного договору.

Акт підписано уповноваженими представниками сторін за відсутності заперечень стосовно обсягу виконаних робіт або їх якості, скріплено печатками підприємств.

Відповідач не надав суду доказів на підтвердження виявлення недоліків у виконанні робіт.

Виходячи з викладеного, підписаний сторонами акт №32/7-1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009року від 30.12.2009р.є належним та допустимим доказом факту виконання позивачем прийнятих на себе зобов'язань за договором.

Крім того, сторонами договору підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт на суму 38960грн.40коп. форми Кб3, належним чином засвідчена копія якої також міститься в матеріалах справи.

Договір, як визначено в статті 629 ЦК України, є обов'язковим до виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

Згідно зі ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч.1 ст.854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що Замовник здійснює 40% попередню оплату на закупівлю матеріалів протягом 10 днів з моменту підписання договору та отримання рахунку на оплату, кінцевий розрахунок проводить протягом 5-ти календарних днів за фактично виконаний обсяг після підписання форм КБ-2в, КБ-3 та отримання рахунку на оплату.

Відповідач на виконання п.4.4 договору здійснив часткову оплату вартості виконаних робіт на суму 20 388грн.96коп., про що свідчить виписка з банківського рахунку позивача від 11.09.2009р., належним чином засвідчена копія якої залучена до матеріалів справи.

Інша частина вартості виконаних робіт в сумі 18 571грн.44коп. у встановлений договором строк ( до 04.01.2010року включно) відповідачем не сплачена.

Позивач звертався до відповідача з претензіями №934 від 10.04.2012р., №1383 від 05.11.2012р., докази направлення яких на адресу відповідача містяться в матеріалах справи, однак відповідь на претензії не надана, заборгованість сплачена не була.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження оплати заборгованості в сумі 18 571грн.44коп.

Відповідач, заперечуючи проти заявлених позовних вимог, зазначив, що до моменту розгляду справи в суді ним (відповідачем) не отримано рахунок на оплату, що передбачено пунктом 4.4.договору, внаслідок чого вважає, що строк оплати виконаних робіт не настав.

Суд не приймає до уваги вищезазначені доводи відповідача виходячи з наступного.

За приписами частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до Листа Міністерства фінансів України від 30.05.11 р. № 31-08410-07-27/13794, за своїм призначенням рахунки (рахунки-фактури) не відповідають ознакам первинного документу, оскільки їм не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження чи дозвіл на проведення господарської операції, а носять виключно інформаційний характер.

Таким чином, рахунок-фактура призначений для інформування особи у якої існують зобов'язання по його сплаті про суму до сплати, розрахункові реквізити отримувача коштів та інші дані, необхідні для здійснення оплати. Саме з такою метою рахунок передбачений договором.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити виконані роботи.

Означена правова позиція міститься також у постанові Верховного суду України від 20.09.2009року у справі №37/405.

Матеріалами справи доведено факт виконання позивачем своїх зобов'язань у відповідності до умов договору підряду №32/7 від 07.09.2009р., строк виконання зобов'язання відповідача на момент звернення з позовом настав, тому відповідач зобов'язаний здійснити оплату вартості виконаних робіт на суму18 571грн.44коп., тоді як, матеріали справи не містять доказів у підтвердження оплати відповідачем суми заборгованості 18 571грн.44коп. Відповідно ПАТ «Енергомашспецсталь» в односторонньому порядку порушено взяті на себе зобов'язання за спірним договором в частині оплати вартості виконаних робіт.

Виходячи з викладеного, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 18 571грн.44коп. повністю доведені позивачем та обґрунтовані матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на підставі ст.625 ЦК України інфляційні нарахування в сумі 2528грн.05коп. за період з 05.01.2010р. по 30.11.2012р., 3%річних в сумі 1656грн.17коп. за період з 05.01.2010р. по 24.12.2012р.

Зі змісту статті 625 ЦК України випливає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачена цією статтею сплата суми боргу за грошовим зобов'язанням з урахуванням встановленого індексу інфляції, а так само 3% річних з простроченої суми, здійснюється незалежно від тієї обставини, чи був передбачений договором відповідний захід відповідальності та незалежно від вини відповідача, оскільки неможливість виконання грошового зобов'язання не звільняє від його виконання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджено прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов'язання, позивач мав підстави для нарахування вказаних сум. З огляду на кінцевий строк оплати за актом - 04.01.2010року включно, період стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних визначений позивачем вірно.

Перевіривши за допомогою Інформаційно - пошукової системи «Законодавство» здійснений позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що за вказаний позивачем період сума 3% річних, нарахована на заборгованість у розмірі 18 571грн.44коп. складає 1654грн.67коп., в цій сумі позовні вимоги задовольняються, в решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за допомогою Інформаційно - пошукової системи «Законодавство», суд прийшов до висновку, що означений розрахунок є арифметично вірним. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних нарахувань в сумі 2528грн.05коп. підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір у розмірі 1609грн.34коп., в решті судовий збір покладається на позивача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «КОММУНТРАНС» м.Донецьк до Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області про стягнення 22 755грн.66коп., у тому числі заборгованості в сумі 18 571грн.44коп., інфляційних витрат в сумі 2528грн.05коп., 3%річних в сумі 1656грн.17коп. задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Енергомашспецсталь» м.Краматорськ Донецької області (84306, Донецька обл., м.Краматорськ, ПАТ «Енергомашспецсталь», ідентифікаційний код 00210602) на користь Приватного акціонерного товариства «КОММУНТРАНС» м.Донецьк (83087, м.Донецьк, пр.Богдана Хмельницького, буд.44, ідентифікаційний код 32026358) заборгованість в сумі 18 571грн.44коп., інфляційні витрати в сумі 2528грн.05коп., 3%річних в сумі 1654грн.67коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 1609грн.34грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні 23.04.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 29.04.2013р.

Суддя А.М. Осадча