Ухвала суду № 31034141, 29.04.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4435/13 - К

Номер провадження 1 - КП/638/111/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2013 р. Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Грищенко І. О.

за участю секретаря Самогньозд О. І.

прокурора Лазуренко В. О.

захисника ОСОБА_1

неповнолітньої ОСОБА_2

законного представника неповнолітньої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові клопотання про застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12013220480002090, відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, народилася с. Есхар, Чугуївського району, Харківської області, українки, громадянки України, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1, за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,

установив:

Неповнолітня ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не досягла віку, з якого можлива кримінальна відповідальність, 16.11.2012 року близько 14:30 години, діючи спільно з неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибула до будинку АДРЕСА_2, де знаходилася малолітня ОСОБА_5, 2000 року народження. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи злагоджено, за заздалегідь розробленим ОСОБА_4 планом, підійшли до малолітньої ОСОБА_5 та розповіли їй вигадану історію, переконавши потерпілу в необхідності зайти у під'їзд вказаного будинку та зняти сережки з метою перевірки їх на схожість. В подальшому ОСОБА_5, не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_2 та ОСОБА_4, на одному з верхніх поверхів під'їзду будинку АДРЕСА_2 зняла з вух сережки та передала їх ОСОБА_4 Остання, з метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця вчинення злочину, переконала ОСОБА_5 в тому, що вона впустила сережки у шахту ліфту. Після чого ОСОБА_2 разом з ОСОБА_4 під приводом виклику ліфтера, з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1213 від 19.02.2013 становить 1102,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 13.01.2013 року, близько 14:30 години, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибули до будинку АДРЕСА_3, де знаходилися малолітні ОСОБА_6, 2004 року народження, та ОСОБА_7, 2004 року народження. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи злагоджено, за заздалегідь розробленим ОСОБА_4 планом, підійшли до малолітніх ОСОБА_6 і ОСОБА_7 та розповіли їм вигадану історію, переконавши потерпілих в необхідності зайти у під'їзд вказаного будинку та зняти сережки з метою перевірки їх на схожість. В подальшому ОСОБА_6 і ОСОБА_7, не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_2, на одному з верхніх поверхів під'їзду будинку АДРЕСА_3 дозволили ОСОБА_4 зняти з їх вух сережки. ОСОБА_4, з метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця вчинення злочину, переконала ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в тому, що вона впустила сережки у шахту ліфту. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 під приводом виклику ліфтера, з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1213 від 19.02.2013 року становить 760,00 грн. та матеріальну шкоду ОСОБА_7, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1213 від 19.02.2013 року становить 1900,00 грн.

Крім того, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 16.01.2013 року, близько 15:30 години, маючи умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, прибули до будинку АДРЕСА_4, де знаходилися малолітня ОСОБА_9, 2002 року народження, разом з малолітньою ОСОБА_10 Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи злагоджено, за заздалегідь розробленим ОСОБА_4 планом, підійшли до малолітніх ОСОБА_9 та ОСОБА_10 та розповіли їм вигадану історію, переконавши потерпілу ОСОБА_9 в необхідності зайти у під'їзд вказаного будинку та зняти сережки з метою перевірки їх на схожість. В подальшому, ОСОБА_9, не здогадуючись про злочинний намір ОСОБА_4 та ОСОБА_2, на одному з верхніх поверхів під'їзду будинку АДРЕСА_4 зняла з вух сережки та передала їх ОСОБА_4 Остання, з метою доведення злочинного наміру до кінця і безперешкодного покидання місця вчинення злочину, імітувала те, що вона поклала сережки до пеналу ОСОБА_10, тобто переконала ОСОБА_9 в тому, що повернула її сережки, залишивши їх насправді при собі. Після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зникли, чим спричинили потерпілій ОСОБА_9 матеріальну шкоду, яка згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1213 від 19.02.2013 становить 1520,00 грн.

Вчинення неповнолітньою ОСОБА_2 суспільно небезпечного діяння знайшло при судовому розгляді своє підтвердження:

Показаннями неповнолітньої ОСОБА_2 в судовому засіданні, яка вину визнала повністю у вчиненні суспільно небезпечного діяння, щиро покаялася та пояснила, що дійсно вона разом із ОСОБА_4 з 16.11.2012 року по 16.01.2013 року на території м. Харкова вводили в оману малолітніх дівчат, мали намір на заволодіння чужим майном потерпілих, вигадали історію та переконували потерпілих в необхідності зняти сережки та надати їм для перевірки їх на схожість.

ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис за № 1 від 14.01.1999 року, її батьками записані: батько - ОСОБА_11, мати - ОСОБА_3, даний факт підтверджується свідоцтвом про народження від 14.01.1999 року, серія НОМЕР_1.

Мати неповнолітньої ОСОБА_2, законний представник ОСОБА_3 просить передати доньку під нагляд, оскільки вона у змозі забезпечити нагляд за донькою і не допустити вчинення нею суспільно-небезпечних діянь.

Суспільно-небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

За ч. 1 ст. 22 КК України кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

При призначенні примусових заходів виховного характеру ОСОБА_2 суд враховує суспільну небезпечність діяння, 14-й річний вік ОСОБА_2, ставлення до вчиненого, щире каяття, обставини, що негативно впливали на виховання, ступінь здатності матері забезпечити виховний вплив на неповнолітню та застосовує положення ст. ст. 97, 105 КК України примусові заходи виховного характеру до неповнолітньої ОСОБА_2 у виді застереження та передачі під нагляд матері, оскільки вона не вийшла з-під її контролю, навчається, піддається виховному впливу, може бути виправлена без ізоляції від суспільства при здійсненні контрою за її поведінкою.

Від законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_7 - ОСОБА_12 надійшов позов до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1900,00 грн.

Від законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_13 надійшов позов до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1102,00 грн.

Від законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_9 - ОСОБА_14 надійшов позов до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 1520,00 грн.

Від законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_6 - ОСОБА_15 надійшов позов до неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 760,00 грн.

За ч. 1 ст. 326 КПК України якщо в судове засідання не прибув цивільний позивач, його представник чи законний представник, суд залишає цивільний позов без розгляду, крім випадків, встановлених цією статтею.

Цивільний позов може бути розглянутий за відсутності цивільного позивача, його представника чи законного представника, якщо від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності або якщо обвинувачений чи цивільний відповідач повністю визнав пред'явлений позов.

Малолітні потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9 та їхні представники в судове засідання не з'явилися, причину неявки суду не повідомили, про дату та час були повідомлені своєчасно та належним чином. Від них не надходило клопотання про розгляд позову за їхньої відсутності, тому суд залишає цивільні позови без розгляду.

На підставі ст. ст. 97, 105 КК України, керуючись ст. 501 КПК України, суд

ухвалив:

Застосувати відповідно до ст. ст. 97, 105 КК України до неповнолітньої ОСОБА_2 примусові заходи виховного характеру у виді застереження та передати під нагляд матері ОСОБА_3 тривалістю на два роки.

Контроль за виконанням рішення про застосування примусових заходів виховного характеру покласти на кримінальну міліцію у справах дітей за місцем проживання ОСОБА_2.

Цивільні позови, які надійшли від представників малолітніх потерпілих ОСОБА_7 - ОСОБА_12, ОСОБА_5 - ОСОБА_13, ОСОБА_9 - ОСОБА_14, ОСОБА_6 - ОСОБА_15 та пред'явлені до неповнолітньої ОСОБА_2 - залишити без розгляду.

Роз'яснити представникам потерпілих, що вони не позбавлені права звернутися до суду з позовами в порядку цивільного судочинства.

На ухвалу може бути подано апеляцію в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення через Дзержинський районний суд м. Харкова.

Суддя: