Ухвала суду № 31033532, 30.04.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1908/1599/2012Головуючий у 1-й інстанції Кренцель М.І. Провадження № 22-ц/789/550/13 Доповідач - Кузьма Р.М.Категорія - 20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2013 р. колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Кузьми Р.М.

суддів - Сташківа Б. І., Костів О. З.,

при секретарі - Ханенко Т.І.

з участю представника апелянта

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козівського районного суду від 01 березня 2013 року по справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2012 року Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 42 290, 33 грн. пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі.

В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 05.09.2007 року між відповідачем та Харківським національним університетом внутрішніх справ було укладено письмовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України. Відповідно до п.2.3.6 вказаного договору, ОСОБА_1 була зобов'язана у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодовувати фактичні витрати, пов'язані з її утриманням під час навчання в університеті згідно з затвердженим розрахунком.

Наказом ХНУВС № 273 о/с від 18.06.2011 року курсанта 5-го курсу ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів і відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Тернопільській області. Проте вже 29.11.2011 року її було звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням. На підставі викладеного, позивач просив стягнути з відповідача кошти в сумі 42 290, 33 грн., які витрачено на її утримання під час навчання в університеті.

Рішенням Козівського районного суду від 01 березня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 фактичні витрати, пов'язані з навчанням, а саме грошові кошти в розмірі 42 290 грн. 33 коп. в користь Харківського національного університету внутрішніх справ.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 422, 90 грн. в користь Харківського національного університету внутрішніх справ.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги університету задовольнити частково в сумі 23 746, 36 грн., а в решті позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та при прийнятті рішення порушено норми матеріального і процесуального права.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу, зіславшись на доводи, викладені в ній, просить її задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце його повідомлено належним чином.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає виходячи із наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що при укладенні договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, відповідач взяла на себе певні зобов'язання, яких не виконала, а тому в силу Закону і умов договору повинна відшкодувати фактичні витрати на її утримання під час навчання.

З таким висновком суду слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону та ґрунтується на матеріалах справи.

Згідно ст. 308 ЦПК України - апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 05.09.2007 року між Харківським національним університетом внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено Договір "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України".

ОСОБА_1 було зараховано курсантом до Харківського національного університету внутрішніх справ та надано необхідне речове забезпечення, а також прийнято на державне забезпечення.

Відповідно до п. 2.3.6. Договору "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" ОСОБА_1 зобов'язалась у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з її утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.

Після закінчення Харківського національного університету внутрішніх справ згідно з наказом № 273 о/с від 18.06.2011 року курсанта 5-го курсу ОСОБА_1 було відраховано зі складу курсантів і відкомандировано для подальшого проходження служби до УМВС України в Тернопільській області.

Як вбачається із Наказу УМВС України в Тернопільській області № 278 о/с від 29.11.2011 року лейтенанта міліції ОСОБА_1 звільнено з органів внутрішніх справ за п. 64 "ж" ( за власним бажанням ) " Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ".

Відповідно до п.4.4. Вище зазначеного Договору, у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати, стягнення їх суми здійснюється у судовому порядку.

Згідно розрахунку, пов'язаного з навчанням ОСОБА_1 у Харківського національного університету внутрішніх справ сума фактичних витрат складає 42 290 грн. 33 коп. (а.с. 10 ).

Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.2007 року № 313 "Про затвердження порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України" .

Відповідно до ст. 1 Порядку визначено механізму відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України прирівнюється до проходження військової служби, витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах, у разі:

- дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;

- відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.

Згідно зі ст. 3 Порядку витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням Міністерства внутрішніх справ України та особою.

Аналогічні підстави відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням осіб, навчання яких здійснювалось за державним замовленням, зазначені і в п.З Типового договору про підготовку фахівців у вищому навчальному закладі МВС України, затвердженому наказом МВС України № 150 від 14.05.2007 року.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, понесені позивачем на його навчання.

Не заслуговують на увагу посилання апелянта на те, що під час навчання в 2008-2011 роках (протягом 3, 4, і 5 курсів) вона не проживала в гуртожитку університету і харчувалась за власні кошти, у зв'язку з чим позивач в цей період не ніс жодних витрат на утримання для неї житла і на її харчування, оскільки не свідчить про те,що позивач не витрачав кошти на її утримання у навчальному закладі у розмірах, встановлених законодавством.

Будь-яких належних чи допустимих доказів, які б спростовували факти витрачання позивачем коштів у зазначеному розмірі на утримання відповідача у навчальному закладі протягом зазначеного періоду, або відповідності розміру цих витрат вимогам діючих нормативних актів апелянт не надала.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляції, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Козівського районного суду від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Р.М. Кузьма