Ухвала суду № 31031920, 30.04.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/5068/13-ц

Провадження № 2/161/2078/13

У Х В А Л А

30 квітня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої -- судді Плахтій І.Б.,

при секретарі Ковальчук А.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та штрафів і звернення стягнення на предмет застави,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд позовом до відповідачів про стягнення заборгованості та штрафів і звернення стягнення на предмет застави.

В судовому засідання представником позивача було подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на все рухоме і нерухоме майно та грошові кошти, що належать на праві власності відповідачам в межах заявленої суми позовних вимог в розмірі 109 268,51 доларів США та 55 042,64 грн.

Крім того, просив накласти арешт та передати на відповідальне зберігання ПАТ «Мегабанк» належні відповідачу ОСОБА_2 легковий автомобіль BMW, модель 523, легковий седан, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, та легковий автомобіль LAND ROVER, модель DISCOVERY, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

Заяву мотивує можливістю знищення чи відчуження відповідачем вказаного майна, що утруднить виконання можливого рішення суду.

Відповідачі в судове засідання не зявились.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і лише у разі необхідності, та бути співмірними із заявленими вимогами.

Разом з тим, забезпечення позову можливе, якщо воно випливає із суті позовних вимог.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» установлено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

До заяви про забезпечення позову позивачем не додано доказів про наявність та належність на час розгляду заяви іншого, крім вказаних автомобілів, рухомого, нерухомого майна чи грошових коштів саме відповідачам, а не іншим особам, чи на праві спільної власності, доказів про дійсну вартість майна, що позбавляє суд можливості зробити висновок про співмірність даного виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, із заявленими позивачем вимогами, як того вимагає ч. 3 ст. 152 ЦПК України.

А тому, вказаний в заяві перший вид забезпечення позову не можна визнати співмірним із заявленими у справі позовними вимогами, та таким, що не порушує права інших осіб.

Разом з тим, суд вважає, що застосуванням заявленого позивачем способу забезпечення позову про передачу автомобілів банку на відповідальне зберігання, судом наперед може буде надано правову оцінку обставинам справи, без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Що стосується вимоги про накладення арешту на заставні автомобілі, то як вбачається з позовної заяви сума коштів, які просить стягнути з відповідачів позивач в загальному в гривневому еквіваленті складає 109 268,51 доларів США (873 383,20 грн.) та 55 042,64 грн.

Сукупна заставна вартість обох автомобілів, установлена за домовленістю сторін договорами їх застави, на які просить накласти арешт позивач, складає (351 262,31 грн.+404 210,00 грн.) 755 472,31 грн. і не перевищує суму заявленої позивачем заборгованості.

А тому, вказаний в заяві даний вид забезпечення позову в цілому можна визнати співмірним із заявленими у справі позовними вимогами.

Разом з тим, враховуючи те, що сума заборгованості перед банком є значною, дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду може бути утрудненим, а тому, виходячи із засад співмірності із заявленими позовними вимогами суд приходить до висновку про необхідність забезпечення позову шляхом накладення арешту на вказані в заяві належні відповідачу ОСОБА_2 автомобілі.

Керуючись ст. ст. 151-153, 197, 209, 210 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на належні ОСОБА_2

- легковий автомобіль BMW, модель 523, легковий седан, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2,

- легковий автомобіль LAND ROVER, модель DISCOVERY, 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_3, номер кузова НОМЕР_4.

Ухвалу направити до негайного виконання відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції.

Про результати виконання даної ухвали повідомити Луцький міськрайонний суд.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги в пятиденний строк з дня її проголошення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні в той же строк з дня отримання копії ухвали.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя Луцького міськрайонного судуІ.Б. Плахтій