Ухвала суду № 31031915, 30.04.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/7051/13-ц

Провадження № 2/161/2611/13

У Х В А Л А

30 квітня 2013 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі : головуючого суддіКухтея Р.В.

при секретаріЛенічеві Є.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки.

Одночасно з предявленням позову було подано заяву про його забезпечення шляхом зупинення виконавчого провадження ВП № 36258829 по виконанню виконавчого напису № 49 від 17.01.2013 р., виданого приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального Волинської області про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України в тому разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Аналізуючи позовні вимоги та доводи, викладені у заяві про їх забезпечення, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

З матеріалів справи убачається, що 27.10.2011 р. між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_4 (іпотекодавці) з однієї сторони та ОСОБА_2 (іпотекодержатель) з другої сторони був укладений іпотечний договір, яким забезпечується виконання зобовязань, що виникло у позичальника ОСОБА_4 на підставі договору позики від 26.10.2011 р., укладений із іпотекодержателем на суму 400000 грн.

Згідно п.2 іпотечного договору предмет іпотеки складає цілу квартиру № 37, що знаходиться в будинку № 31-а по пр. Соборності в м.Луцьку, яка є власністю іпотекодавців і належить їм на праві приватної спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого відділом по приватизації житлового фонду виконавчого комітету Луцької міської ради.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пленум Верховного суду України у п.4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам розяснив, що під час розгляду заяви про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як убачається з наданих позивачем суду доказів, спадкодавець є одним з іпотекодавців, а позичальником по договору є інший співвласник забезпеченої квартири.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» у разі переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до третьої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, суди мають враховувати, що іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна. Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусу іпотекодавця, має всі його права і несе всі його обовязки за іпотечним договором у тому обсязі й на тих самих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки (стаття 23 Закону України «Про іпотеку»). Проте якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи - іпотекодавця, який є відмінним від боржника, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобовязання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимог іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Позивач у своїй позовній заяві вказує, що він прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, яка являлась іпотекодавцям, шляхом постійного проживання разом з нею на час відкриття спадщини.

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що забезпеченням даного позову може бути утруднене лише виконання виконавчого напису нотаріуса про стягнення боргу за договором позики, стороною якого є один з іпотекодавців, а відмова в задоволенні заяви ніяким чином не порушує права позивача, не утруднить та не зробить неможливим його виконання в разі задоволення позову, оскільки права позивача, як співвласника спірного нерухомого майна в разі виконання боржником свого обовязку в добровільному порядку можуть бути реалізовані відповідно до чинного законодавства.

Крім того, серед видів забезпечення позову не передбачено такого виду як зупинення виконавчого провадження, оскільки такі повноваження надані посадовим особам державної виконавчої служби Законом України «Про виконавче провадження».

Керуючись ст.ст.151, 152, 153 ЦПК України, п.4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», п.36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», суд .-

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору іпотеки - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі протягом пяти днів з дня отримання її копії апеляційної скарги.

Суддя Луцького міськрайонного суду Р.В.Кухтей