Ухвала суду № 31031834, 25.04.2013, Апеляційний суд Закарпатської області

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д З А К А Р П А Т С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

25.04.2013 м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів :

Мишинчук Н.С./ головуючої /

Дідика В.М., Демченка С.М.,

з участю прокурора Міцовди К.Д.,

підсудного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_4 на вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2012 року.

Цим вироком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_2, громадянин України, українець, неодружений, з неповною середньою освітою, не працюючий, раніше судимий:

-03.08.2012 Мукачівським міськрайонним судом за ч. ч. 2, 3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком в 3 (три) роки;

засуджений за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мукачівського міськрайонного суду від 03.08.2012 року та за сукупністю вироків остаточно призначено ОСОБА_4 - чотири роки один місяць позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 постановлено обчислювати з моменту його затримання - з 9 липня 2012 року.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишено попередній - тримання під вартою.

Стягнуто з засудженого судові витрати в розмір 470 грн. 40 коп.. за проведені в справі експертизи.

Вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 8 липня 2012 року о 21 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, умисно, повторно з метою викрадення чужого майна проник через незачинене вікно квартири №50, багатоповерхового будинку, де винаймав житло потерпілий ОСОБА_7, та таємно викрав у потерпілого мобільний телефон марки «Samsung GTS 3350», вартістю 910 грн., всередині якого знаходилась СІМ-картка мобільного оператора МТС, вартістю 10 грн.

В апеляції засуджений ОСОБА_4 просить вирок скасувати, а справу направити на додаткове розслідування. Обгрунтовує тим, що не причетний до крадіжки, що злочин змушений був взяти на себе на прохання чоловіка його сестри ОСОБА_8. У день вчинення злочину він був зі своїми сестрами на річці, та коли вони повернулись, вдома на них чекав ОСОБА_8, відбитки пальців якого згодом й були знайдені на підвіконні квартири, де проживав потерпілий. Що того вечора на пропозицію ОСОБА_8 пішов з ним у місто, де в кафе «Оазіс» ОСОБА_8 передав йому мобільний телефон та попросив продати, за що обіцяв 100 грн.. На це він погодився, не підозрюючи, що телефон крадений. Стосовно своїх визнавальних показів та явки з повинною, то від цих показань він відмовляється, вказуючи, що обмовив себе. Вважає, що до викрадення телефону причетний ОСОБА_8, оскільки саме він його вмовив взяти вину на себе, боячись за те, що його посадять, а сестра залишиться з трьома неповнолітніми дітьми. У зв`язку з цим його обмовили і рідні сестри. Однак не бажає нести відповідальність за те, чого не робив.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення апелянта та захисника ОСОБА_5, які просили апеляцію задовольнити, виступ прокурора про заперечення апеляції підсудного, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово підсудного з проханням вирок скасувати, як незаконний, оскільки цього злочину не вчиняв, шкодує, що обмовив себе, заради ОСОБА_8 і сестри, так як ОСОБА_8 також ув`язнений за вчинення злочинів; перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляція підсудного підлягає задоволенню з таких підстав.

Вирок суду як найвищий акт правосуддя, який ухвалюється іменем України, повинен відповідати вимогам ст.ст. 323, 324 КПК України / в редакції Закону 1960 року/, тобто бути законним і обгрунтованим, із перевіркою та з`ясуванням питань, які визначені у ст. 324 КПК України.

Таким вимогам закону оскаржуваний вирок не відповідає.

Суд поклав в основу вироку визнавальні показання підсудного, не давши їм аналізу та оцінки в сукупності з іншими доказами в справі.

При цьому, досліджуючи письмові докази суд першої інстанції не звернув увагу, що вони є суперечливими, та у своїй сукупності не підтверджують доводи обвинувачення.

Так, суд не звернув увагу, що з протоколу відтворення обстановки та обставин події, не видно яким саме чином з балкону до сусіднього вікна проник підсудний, немає замірювань відстані балкону до вікна квартири № 50, при цьому, що квартира, в яку проникав підсудний знаходиться на п`ятому поверсі п`ятиповерхового будинку. Очевидці події органом досудового слідства не встановлювались. Не встановлено також яким чином підсудний після крадіжки повернувся у квартиру № 49, у якій мешкав разом з сестрами / а.с. 68-70 т.1 /.

Відбитки пальців рук, які були залишені на підвіконні квартири, з якої вчинена крадіжка майна потерпілого ОСОБА_7, вилучені працівниками міліції безпосередньо після події, відповідно до висновку експерта, належать не ОСОБА_4, а ОСОБА_8 / а.с. 27, 100 т. 1 / . Отже слідством не з`ясовано, яким чином відбитки ОСОБА_8 появились на підвіконні квартири 50. Вбачається, що ставки віч-на віч з цього приводу не проводились ні між підсудним та ОСОБА_8, ні між потерпілим і ОСОБА_8.

Без аналізу доказів та належного обґрунтування у вироку своїх висновків, суд обмежився їх переліком, внаслідок чого питання, які він повинен був вирішити згідно ст. 324 КПК України, залишились не з'ясованими.

Відтак показання підсудного в апеляційному суді про його непричетність до злочину заслуговують на увагу апеляційного суду.

Одні лише визнавальні показання підсудного є недостатніми для визнання його винуватим. Зазначені обставини свідчать про неповноту досудового слідства, яка залишилась поза увагою суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, судова колегія вважає судове слідство однобічним, винесений вирок щодо ОСОБА_4 - необгрунтованим, тому він на підставі ст. 367 КПК України підлягає скасуванню, а справа в порядку ч.1 п.4 ст. 374 КПК України направленню на додаткове розслідування.

Покладений законом обов'язок, визначений ст. 22 КПК України про всебічне, повне і об'єктивне дослідження всіх обставин справи прокурором та слідчим не виконаний. Приймаючи до уваги, що дану неповноту досудового слідства з врахуванням специфіки судового розгляду, в судовому засіданні усунути неможливо, то справа підлягає поверненню на додаткове розслідування.

На додатковому розслідуванні слід перевірити показання ОСОБА_4 про його непричетність до злочину шляхом проведення очних ставок між ним та ОСОБА_8, а також свідками, провести слідчий експеримент щодо проникнення у квартиру № 50 з балкону квартири АДРЕСА_1, розшукати очевидців події, допитати понятих з приводу затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_8 з метою перевірки його показань про схиляння ОСОБА_8 ОСОБА_4 для самообмови, а також перевірити показання ОСОБА_4 про вчинення злочину іншою особою.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час проведення досудового слідства, з метою дотримання ним процесуальної поведінки та з урахуванням його особи, як схильної до вчинення правопорушень, слід залишити тримання під вартою.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України в редакції Закону 1960 року, Перехідних Положень КПК України 2012 року, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

апеляцію підсудного ОСОБА_4 задовольнити.

Вирок Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 13 листопада 2012 року, яким ОСОБА_4 засуджений за ч.3 ст. 185 КК України - скасувати, а кримінальну справу повернути прокурору для додаткового розслідування.

Запобіжний захід ОСОБА_4 на час проведення досудового слідства залишити тримання під вартою.

Судді: