Рішення № 31029714, 29.04.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.04.2013р. Справа № 905/2551/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Подколзіної Л.Д., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Шабановій Н.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовною заявою:Державного підприємства «Оризон-Навігація», м. Сміла Черкаської області

до відповідача:Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк

про стягнення 83 046,78грн.

за участю уповноважених сторін:

від позивача - Селіванов М.П. - представник по довіреності №006/00-05/672 від 26.04.13р.

від відповідача - Клімова Д.М. - представник по довіреності №Н-01/590 від 11.03.13р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Державне підприємство «Оризон-Навігація», м. Сміла Черкаської області звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк заборгованості у сумі 83 061,12грн. з яких: сума основного боргу 77 432грн., інфляційні у сумі 476,16грн., пеня у розмірі 3 538,90грн., 3% річних від простроченої суми основного боргу у сумі 1 614,06грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № Д/ТЧ-17-12514/НЮ від 27.03.2012р. в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість.

На підтвердження своїх вимог позивачем представлено копію вказаного договору, копію специфікації, копії листів вих.№2002-03/312 від 27.03.2012р., вих.№006/01-03/1764 від 14.11.2012р., вих.№006/00-05/1974 від 14.12.2012р., копію накладної №006/75 від 12.04.2012р.

29 квітня 2013р. через канцелярію господарського суду від позивача у матеріали справи надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог від 29.04.2013р. в порядку ст.22 ГПК України, з підстав здійснення позивачем перерахунку розміру санкцій. У зв»язку з чим просить суд стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» основний борг у сумі 77 432грн., інфляційні у сумі 476,16грн., пеню у розмірі 3 528,66грн., 3% річних від простроченої суми основного боргу у сумі 1 609,96грн. (Усього 83 046,78грн.) Суд розглядає позовні вимоги з урахуванням поданої заяви.

Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н від 29.04.2013р. підтвердив факт одержання продукцію на загальну суму 95 232грн. за спірним договором. Пояснив, що розрахунки були проведені частково на суму 17 800грн. Отже, на даний час заборгованість складає 77 432грн. про що свідчить акт звірки розрахунків від 01.04.2013р.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в с т а н о в и в :

27 березня 2012р. між Державним підприємством «Оризон-Навігація», м. Сміла Черкаської області (далі по тексту-Постачальник) та Державним підприємством «Донецька залізниця», м.Донецьк (далі по тексту-Покупець) був укладений договір № Д/ТЧ-17-12514/НЮ, згідно умов якого Постачальник зобов"язався поставити і передати у власність покупцю: блок контролю самовільного руху поїзда СН-168л, блок світлової сигналізації СН-143/159л згідно специфікації №1, а Покупець зобов»язався прийняти цей товар, своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

За своїм змістом та правовою природою договір № Д/ТЧ-17-12514/НЮ від 27.03.2012р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

У виконання умов Договору сторонами була підписана специфікація.

За вказаною специфікацією сторони погодили поставку продукції із зазначенням умов її поставки, найменування, кількості, якісних показників. Специфікація підписана обома сторонами без зауважень та скріплена печатками підприємств.

Відповідно до п. 6.2 договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію по даному договору здійснюються покупцем протягом 90 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками накладної (залізничної накладної) і/або акту прийому-передачі на отримання товару.

Пунктом 14.1 договору встановлений строк його дії -з моменту підписання до 31.12.2012р.

Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.

За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.

Господарським судом встановлено, що у відповідності до вище вказаної специфікації, на виконання умов Договору, по накладній № №006/75 від 12.04.2012р. позивач передав, а повноважна особа відповідача отримала продукцію на загальну суму 95 232грн.

Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписом представника відповідача у накладній в графі „Отримав", що співпадає з підписом зазначеним у довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №175 від 12.04.2012р. виданій відповідачем, чим останній надавав свою згоду на прийняття саме такої кількості та такого асортименту товару за передбаченою ціною.

Частково відповідач сплатив одержану продукцію на суму 17 800грн., що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями №318 від 21.02.2013р., №300 від 19.02.2013р., №356 від 28.02.2013р.

Станом на 01.04.2013р. відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 77 432грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків.

Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 692 ЦК зазначено, що отриманий товар повинний бути оплачений у повному обсязі за встановленою ціною.

Матеріалами справи доведено, що відповідачем, в порушення умов 6.2 договору, отриманий товар не сплатив.

Таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 77 432грн.

Відповідно до частини 5 статті 78 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання відповідачем позовних вимог господарський суд приймає рішення про задоволення позову.

Відповідач підтвердив наявність боргу у сумі 77 432грн. перед позивачем, про що свідчить підписаний та скріплений печатками підприємств акт звірки розрахунків станом на 01.04.2013р., відповідь на претензію вих.№04/113 від 18.01.2013р., а також відзив на позовну заяву.

Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі.

Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3% річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.

Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.

Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, нарахування 3% річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та з урахуванням строків оплати, визначених в п. 6.2 договору, наданий арифметично обґрунтований розрахунок річних відповідно до накладної з урахуванням часткових оплат, господарський суд, задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 1 609,96грн. 3% річних за період з 31.08.2012р.-31.03.2013р. та інфляційних у сумі 476,16грн., в повному обсязі.

Порушення відповідачем строків оплати отриманого товару явилось підставою для нарахування позивачем 3 528,66грн. пені, яка нарахована за прострочення оплати товару відповідно до п. 9.2 договору.

Господарський суд враховує, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків виконання зобов'язання по оплаті товару, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення штрафних санкцій фактично залишилось невиконаним в повному обсязі зобов'язання відповідача перед кредитором.

У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.

Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Позивачем здійснений вірний розрахунок пені за період з 31.08.2012р.-28.02.2013р. згідно ст.3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996р. „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 3 528,66грн. пені в повному обсязі, оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання", тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру подвійної облікової ставки НБУ.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 625, 629, 692 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 78, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства «Оризон-Навігація», м. Сміла Черкаської області до Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк про стягнення 83 046,78грн.. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця», м.Донецьк на користь Державного підприємства «Оризон-Навігація», м. Сміла Черкаської області основний борг у сумі 77 432грн., інфляційні у сумі 476,16грн., пеню у розмірі 3 528,66грн., 3% річних від простроченої суми основного боргу у сумі 1 609,96грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 1 720,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 29.04.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2013р.

Суддя Л.Д. Подколзіна