Вирок № 31029355, 26.04.2013, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 1-9/11

Провадження № 1/0349/2/13

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2013 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд в складі : головуючого судді Поглод О.В., секретаря

ОСОБА_1, з участю прокурора Дроня Р.З., адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рогатині кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3, 14.04.1961

року народження, уродженки та жительки с. Нижня Липиця вул. Братів Прокопових,23 Рогатнського району Івано-Франківської області, українки, громадянина України, вдови, має на утриманні перестарілу маму , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2ї групи, тимчасово не працює, раніше не судимої в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст.366 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що вона 26 грудня 2005 року, згідно наказу №18 призначена на посаду виконавчого директора СФГ ОСОБА_4 і у відповідності з чинним законодавством була наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, тобто була службовою особою .

Здійснюючи в силу своїх службових повноважень загальне керівництво субєкта господарювання і у відповідності до положень ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, була відповідальною за проведення фінансово - господарської діяльності, організацію та належне ведення бухгалтерського обліку в господарстві, а також за складання та своєчасне подання до податкових органів податкових декларацій.

Так, в період з 01.04.2007 року по 31.03.2910 року відповідно до ст.2 Закону України . «Про фіксований сільськогосподарський податок, СФГ „ОСОБА_4М. сплачувало фіксоваий сільськогосподарський податок та перебувало на спеціальному режимі оподаткування з ПДВ відповідно до п.81.1 Закону України „Про податок на додану вартість.

У зв'язку із цим, СФГ „ОСОБА_4М. користувалося пільгою зі сплати податку на додану вартість, який акумулювався на спеціальному рахунку суб'єкта господарювання, а також сплачувало фіксований сільськогосподарський податок за ставкою 0,15% з одного гектара ріллі до їх грошової оцінки.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» платниками фіксованого сільськогосподарського податку можуть бути зареєстровані особи, які є сільськогосподарськими підприємствами, що займаються виробництвом (вирощуванням) та збутом сільськогосподарської продукції, у яких сума, одержана від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній (податковий рік), перевищує 75%.

При цьому, підприємство подавало у податковий орган дві декларації з податку на додану вартість, а саме: декларацію з податку на додану вартість за загальним режимом оподаткуванні у яку включаються операції, що стосуються придбання та реалізації товарів, робіт та послуг, які не стосуються реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, а також декларацію з податку на додану вартість (скорочена) за спеціальним режимом оподаткування (фіксований сільськогосподарський податок) в яку включаються операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва.

З метою заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість, виконавчий директор СФГ ОСОБА_4М. ОСОБА_5, стала на шлях вчинення злочинів.

Так, на протязі 2008 року ОСОБА_5 провела ряд фінансово-господарських операцій із придбання на переробних підприємствах меляси та подальшої її реалізації на підприємстві спиртової промисловості. При цьому відобразила вказані операції у скороченій декларації з ПДВ,як реалізацію продукції власного виробництва, у той час, коли обсяги реалізації продукції власного виробництва були меншими 75%, що позбавляло господарство права на застосування фіксованого сільськогосподарського податку у 2009 році.

Не дивлячись на втрату права на пільгу у вигляді сплати фіксованого

сільськогосподарського податку та переходу на загальну систему оподаткування в 2009 році ОСОБА_5 продовжувала відображати у декларації з податку на додану вартість (скорочена) обсяги реалізації придбаної меляси, як продукції власного виробництва.

Крім того, ОСОБА_5 внесено недостовірні дані у скорочену декларацію з податку на додану вартість по операціях, які оподатковуються в загальному порядку, що привело до заниження за 2008 рік чистої суми зобовязань з ПДВ на загальну суму 908 517 грн.

В результаті протиправних дій ОСОБА_5 на протязі 2009 року до державного бюджету не надійшли кошти в сумі 691 238 грн.

Таким чином, директор СФГ ОСОБА_4М. ОСОБА_5 діючи умисно в порушен вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.8.1 та п.8.6 ст. п.81 Закону України „Про податок на дсщ вартість умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість за період 2008-2009 рові загальній сумі 1 599 755 гр.

Всього, внаслідок умисних, злочинних дій виконавчого директора СФГ „ОСОБА_4М.» ОСОБА_5, направлених на ухилення від сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість, які входять в систему оподаткування, державі було завдано збитків у вигляді фактичного ненадходження до державного бюджету коштів на загальну суму 1 618 957.5 гр.

що є особливо великим розміром.

Переслідуючи свої злочинні наміри, направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, будучи службовою особою, яка відповідає за складання та своєчасне подання податкової звітності, а також достовірних даних, вказаних у податкових деклараціях з податку на додану вартість (скорочена), виконавчий директор СФГ ОСОБА_4М. ОСОБА_3 відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.81.1 та п.81 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», шляхом внесення неправдивих даних, підробила податкові декларації з податку на додануй вартість (скорочена) за період 2008-2009 років, що є офіційними документами, які подала в ДПІ в Рогатинському районі, внаслідок чого умисно ухилилася від сплати податку на додану вартість за період 2008-2009 років в загальній сумі 1 599 755 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, чим спричинила тяжкі наслідки.

По справі заявлено цивільний позов на суму 1 618 957 гривень.

Підсудна ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину визнала частково, цивільного позову не визнає, суду пояснила, що працювала виконавчим директором СФГ «ОСОБА_4М.» і дійсно підписувала ряд документів але не готувала їх, оскільки не має відповідної освіти та відповідних навиків. Послуги по веденню бухгалтерського та податкового обліку СФГ «ОСОБА_4М.» надавав приватний підприємець ОСОБА_6, який має відповідну освіту , про те постановою слідчого від 27 серпня 2010 року кримінальну справу відносно нього закрито. Крім того, згідно рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду 16.05.2011 року, яке залишено без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 2013 року в діях посадових осіб СФГ «ОСОБА_4М.» не знайдено порушень податкового законодавства . Просить суд її не карати.

Захисник підсудної просить суд виправдати ОСОБА_3 по ч.3 ст.212 КК України за відсутністю в її діях складу злочину, а її дії з ч.2 ст.366 КК України перекваліфікувати на ч.1 ст.366 КК України оскільки відсутня така кваліфікуюча ознака, як тяжкі наслідки. Цивільний позов просить залишити без розгляду.

Вислухавши думку прокурора, який заперечує проти виправдання ОСОБА_3 за ч.3 ст.212 КК України, захисника, та самої підсудної, яка повністю поділяє думку свого захисника , суд приходить до висновку, що клопотання підставне і підлягає задоволенню.

Все обвинувачення ОСОБА_3 побудоване на акті документальної перевірки СФГ «ОСОБА_4М.» № 422/231/22172888 від 07.07.2010 року за результатами якої в господарстві встановлені порушення п.10.1 ст.10, п.3.1 ст.3 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств в результаті чого занижено податок на прибуток в 2009 році на 9 640 гривень, 1 квартал 2010 року 9 652 гривні 50 коп., а також п.8-1.1 та 8-1.6ст.8-1 «Спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства» ЗУ «Про податок на додану вартість», п.7.3.1, п.7.3 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» в результаті чого знижено податок на додану вартість, який справляється в дохід державного бюджету на загальну суму 1 599 755 гривень, який спростований рішенням Івано-Франківського адміністративного окружного суду від 16 травня 2011 року, яке залишено без змін ухвалою Львівського адміністративного апеляційного суду від 03 березня 2013 року.

З рішення Івано-Франківського адміністративного окружного суду від 16 травня 2011 року за позовом СФГ «ОСОБА_4М.» про визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ в Рогатинському районі, щодо документування в акті перевірки від 07.07.2010 року № 422/231/22172878 висновків стосовно порушення СФГ «ОСОБА_4М.» вимог ст. 2 ЗУ «Про фіксований сільськогосподарський податок» та відповідно ст. 7 вказаного закону на необхідність переходу на загальну систему оподаткування а також нарахування та сплату всіх необхідних платежів, вбачається, що суд погоджується з твердженням представника СФК «ОСОБА_4М.» щодо неповного з»ясування всіх обставин ненадання належної оцінки документам, наявність численних описок та невірних розрахунків, які не усунуті, зокрема:

1)Не включено всі види діяльності, а лише три з п»яти;

2)безпідставно включено повний обсягу реалізованої СФГ сільськогосподарської продукції до складу продукції не власного виробництва, оскільки обсяги продукції власного сільськогосподарського виробництва у 2007 році не досліджувались, внаслідок чого не враховано той факт, що у першій половині 2008 року реалізовувалась продукція з урожаю 2007 року. А отже, відповідно до вимог ст. 8-1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» , при визначенні періоду перебування СФГ на спеціальному режимі оподаткування податку на додану вартість у 2008 році повинен був взяти до уваги наступні періоди (для січня 2008 року період, що дорівнює попереднім дванадцяти послідовним звітнім періодам сукупно тобто з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, для лютого 2008 року період, що дорівнює попереднім дванадцяти послідовним звітнім періодам сукупно тобто з 01.02.2007 року по 31.01.2008 року, для березня 2008 року період, що дорівнює попереднім дванадцяти послідовним звітнім періодам сукупно тобто з 01.03.2007 року по 28.02.2008 року і т.д.).

3)допущено порушення ст. 8-1.6 Закону України «Про податок на додану вартість» та неправильно визначено період перебування господарства на спеціальному режимі оподаткування податку на додану вартість, питому вагу вартості сільськогосподарських товарів за відповідні періоди та відповідно, суми донарахованих сум податків, зборів (обовязкових платежів).

Таким чином, суд приходить до висновку, що основним мотивом вини ОСОБА_3 є твердження податкового органу про те, що переважна частина реалізованої платником податку сільськогосподарської продукції є продукцєю не його виробництва, а тому підлягала декларуванню у загальній декларації з ПДВ по розрахунках з бюджетом, що не підтверджено іншими доказами.

Згідно із п. 2.3.4 Порядку № 327, не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Суд звертає особливу увагу на той факт, що при складанні акту документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СФГ «ОСОБА_4М.», представники ДПІ в Рогатинському районі в акті перевірки від 07.07.2010 року №422/231/22172888 у наведених розрахунках податку на прибуток за 3 - 4 квартал 2009 року допущено невідповідність зазначених та використаних відповідачем при донарахуванні податку на прибуток за 2009 рік, цифрових даних, що знайшло своє відображення в рішенні Івано-Франківського адміністративного окружного суду від 16 травня 2011 року.

Суд критично оцінює до долучені до матеріалів справи, пояснення колишніх працівників СФГ «ОСОБА_4М.», та акти взаємозвірок, оскільки вони об»активно не підтверджені іншими матеріалами справи.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що вина підсудної у вчинені інкримінованого їй злочину по ч. 3 ст.212 КК України не доведена, а кваліфікацію її дій з ч.2 ст.366 КК України внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складання і видача завідомо неправдивих докуметів, що спричинило тяжкі наслідки, слід перекваліфіковує на ч.1 ст.366 КК України, оскільки досудовим слідством не доведено такої кваліфікуючої ознаки, як тяжкі наслідки.

Призначаючи підсудній покарання суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу підсудної вперше притягається до кримінальної відповідальності, виключно позитивно характеризується, інвалід 2ї групи, має на утриманні перестарілу маму, тяжке матеріальне становище, а також обставини справи, що пом»якшують відповідальність.

Обставин справи, що обтяжують відповідальність судом не виявлено.

До обставин справи, що пом»якшують відповідальність суд відносить сприяння

слідству в розкритті злочину, наявність утриманців.

Враховуючи дані про особу підсудної, пом»якшуючі обставини, суд приходить до висновку, що підсудній слід призначити покарання в межах санкції передбаченої законом у вигляді штрафу з позбавленням права займати певні посади чи займатися певною діяльністю і від призначеного судом основного покарання у звільнити згідно п. п. г, є ЗУ «Про амністію від 08.07.2011 року, що буде достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов розглянути в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 323,324,327 КПК України, ст. 1 ЗУ Про амністію» 2011 року, суд ,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винною в скоєнні злочину передбаченого ч.1 ст. 366 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу в сумі 1700 гривень з позбавленням права займати посади, пов»язані з виконанням адміністративно-розпорядчих та фінансово- господарських функцій в підприємствах та організаціях усіх форм власності строком на один рік.

Застосувати до засудженої п.п. г.є. ЗУ «Про амністію»від 08.07.2011 року і від призначеного судом покарання звільнити.

По ч. 3 ст. 212 ОСОБА_3 виправдати.

Цивільний позов залишити без розгляду.

Запобіжний захід підписку про невиїзд скасувати

Вирок може бути оскаржений до Кримінальної палати Івано-Франківського апеляційного суду на протязі п»ятнадцяти діб з дня його проголошення через Рогатинський районний суд шляхом подачі апеляції.

Головуюча: