Справа № 0907/17168/2012
Провадження № 2/0907/6930/2012
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 липня 2012 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді: Ковалюк І.П.
секретаря Боринського Т.М.
за участі представника позивача Засідко Л.М., відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за позовом Відкритого Акціонерного Товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд -
В С Т А Н О В И В:
Публічне Акціонерне Товариство комерційний банк "Надра" звернулося в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 17 696,09 грн та судового збору.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав із мотивів, наведених в позовній заяві. Просить позов задоволити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнав.
Відповідач ОСОБА_3. позов не визнала, суду надала пояснення, що згідно умов кредитного договору, вона відповідає за зобовязання при умові, що в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині вони не будуть виконані. Однак на момент звернення позивача до суду строк, передбачений кредитним договором, не сплив, а тому немає підстав для задоволення позову в частині що стосується її відповідальності перед банком як поручителя.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 01.11.2007року між ВАТ КБ "Надра" та відповідачем ОСОБА_2. укладено кредитний договір №590/МК (а.с.4), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит в розмірі 26 000 грн з терміном погашення до 04.05.2009року. Умовами п 1.3. договору передбачено обов'язок позичальника сплатити 30% річних за користування кредитом.
Однак, незважаючи на взяті на себе зобовязання за кредитним договором, відповідач ОСОБА_2. належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості(а.с. 6).
За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок договору, в даному випадку - кредитного договору.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.
Умовами п.8.1. Кредитного договору сторони визначили, що у разі порушення позичальником строків повернення кредиту, він сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Як вбачається із розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором, станом на 02.12.2009року (а.с.6) відповідач допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами. Позивачем надсилалось відповідачу претензія про погашення кредитної заборгованості, яка останнім залишена без реагування (а.с.10). Станом на 02.12.2009року ОСОБА_2. заборгував позивачеві 17 696,09 грн.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_2. за вказаним договором відповідачем суду не представлено.
Разом із тим, позов в частині стягнення заборгованості за кредитним договором із поручителя ОСОБА_3. до задоволення не підлягає, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 548 ч.1 ЦК України, виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобовязання визначені ч.1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.
В забезпечення належного виконання зобовязання за кредитним договором №590/МК від 01.11.2007року, між банком та відповідачкою ОСОБА_3. було укладено договір поруки(а.с.7), згідно якого поручитель зобов'язалася перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за несвоєчасне виконання боржником ОСОБА_2. зобовязання за кредитним договором.
Однак, п.2.1. договору поруки від 01.11.2007року передбачено, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобовязання, що витікає із кредитного договору при умові, якщо в установлений кредитним договором строк виконання позичальником зобовязання в цілому чи в будь-якій його частині, вони не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю повідомлення із вимогою виконати зобовязання позичальника в цілому (або в тій чи іншій його частині).
Згідно п.2.2. Цього договору, поручитель зобов'язаний виконати взяті на себе зобовязання по цьому договорі не пізніше трьох банківських днів із моменту отримання повідомлення від кредитора про невиконання позичальником зобов'язань і необхідності їх виконання поручителем. Повідомлення, що направляється кредитором поручителю, повинно бути здійснено у письмовій формі і буде вважатися поданим належним чином, якщо воно надіслано рекомендованим чи цінним листом чи надано особисто поручителю.
На відміну від вищенаведеного, позивачем не надано суду доказів того, що ним було повідомлено поручителя про необхідність виконання зобовязання за договором, що вказує на те, що позивачем не належним чином виконав вимоги договору поруки.
У відповідності із ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в частині стягнення боргу із відповідача ОСОБА_2
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує із другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, 526, 527, 530, 546,611, 612, 049-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.3,4,10,11, 57-60, 88, 213-215, 224-226 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов Відкритого Акціонерного Товариства комерційний банк "Надра" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити частково.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь Відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", місцезнаходження вул. Артема, 15 м. Київ, р/р 29098803003003, МФО 336871, код ЄДРПОУ 2621476 - 17696грн. 09 коп. (сімнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість гривень 09 коп) заборгованості за кредитним договором №509/МК від 01.11.2007року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк "Надра" та ОСОБА_2, та 176,96 грн. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В решті частин позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя І.П. Ковалюк
Судове рішення № 31029218, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 05.07.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 0907/17168/2012. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: