Вирок № 31029129, 30.04.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/3005/13-к

Провадження № 1-кп/344/115/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-суддіКишакевича Л.Ю.,

з участю: секретаряКантурак Н.П.,

прокурораБурмея О.О.,

захисникаОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши під час підготовчого судового засідання кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцяІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, несудимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, та на підставі угоди про визнання винуватості,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Злочин вчинено за наступних обставин.

Так, директор ТОВ МОК - ОСОБА_2, будучи службовою особою, впродовж липня 2009 року - червня 2012 року вчинив службове підроблення офіційних документів (договорів, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур), якими документально засвідчено придбання товарів (робіт, послуг) та їх реалізацію, а також податкових декларацій з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за вказаний період. Крім цього, ОСОБА_2, не маючи належним чином оформлених первинних документів, у деклараціях з податку на додану вартість за травень та червень 2012 року та в декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2012 року вніс завідомо неправдиві відомості про отримані товари (роботи, послуги) від ТОВ Мерфіс, внаслідок чого до бюджету не надійшло коштів в сумі 159144 грн., чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам. Так, протягом 2009-2012 років, ОСОБА_2, будучи одноосібним власником та директором ТОВ МОК здійснював документальне оформлення купівлі товарів (комплектуючих для потреб залізничного транспорту) у ТОВ Пасмар Лот, ТОВ ЛИСЕНКО ДИЗАЙН БЮРО, ТОВ Спільне інвестування, ТОВ ВАККО, ТОВ Штудіан, ТОВ фірма П.С.В., ТОВ Віктор Ко, ПП Аеромакс-Сервіс, ТОВ фірма Форвард ЛТД, ТОВ Рекламна Агенція Євростандарт та інших на загальну суму 12406290 грн., у тому числі 2067715 грн. ПДВ, які фактично не поставляли жодних товарів, оскільки були створені з метою прикриття незаконної діяльності. У той же час, нібито придбані товарно-матеріальні цінності документально були реалізовані на ПрАТ Івано-Франківський локомотиворемонтний завод, ДП Південна залізниця, ДП Одеська залізниця, ДТГО Львівська залізниця, ДП Донецька залізниця, ПАТ МК Азовсталь, ТОВ Жмеринське підприємство Експрес та інші товариства на загальну суму 12351774 грн., у тому числі 2058629 грн. ПДВ, якими придбані ТОВ МОК у вказаних підприємств з ознаками фіктивності товари не отримувалися. При цьому, ОСОБА_2, під час зазначених дій складав та підписував завідомо неправдиві офіційні документи (договори, видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури), на підставі яких очолюване ним товариство усупереч вимог п.п.4.1.1 ст.4, п.п.5.2.1, 5.3.9 ст.5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, п.п.3.1.1 ст.3, п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1, 7.2.3, 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5, 7.5.1 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість, п.135.1, 135.2, 135.3 ст.135, п.138.2, 138.3, 138.4 ст.138, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України, шляхом внесення недостовірних відомостей у податкові декларації з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість за період 2009-2012 років безпідставно формувало валовий дохід і валові витрати, податкові зобов'язання та податковий кредит з податку на додану вартість. Крім цього, у травні та червні 2012 року ОСОБА_2, достовірно знаючи про відсутність належно оформлених документів з приводу фінансово-господарських операцій з ТОВ Мерфіс, діючи в порушення п.п.138.1.1, п.138.2, 138.4, 138.138.8 ст.138, п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.4, 201.6, 201.10 ст.201 Податкового кодексу України надав у бухгалтерію товариства для відображення у бухгалтерському обліку тільки копії податкових накладних, що не підтверджували понесені витрати та право на формування податкового кредиту, унаслідок чого до декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2012 року та до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень та червень 2012 року безпідставно включено 388175 грн. валових витрат та 77631 грн. податкового кредиту з ПДВ, що призвело до заниження до сплати податку на прибуток в сумі 81513 грн. та податку на додану вартість в сумі 77631 грн., а загалом податків на суму 159144 грн. Зазначені податкові декларації із завідомо недостовірними показниками засобами електронного зв'язку були подані до ДПІ в м. Івано-Франківську із засвідченими електронними підписами ОСОБА_2, який у такий спосіб їм надав офіційного статусу, вчинивши службове підроблення. Таким чином, ОСОБА_2, будучи директором ТОВ МОК, впродовж липня 2009 - червня 2012 року шляхом службового підроблення документально оформляв безтоварні господарські операції з придбання та реалізації товарно-матеріальних цінностей, дані про які за його вказівкою відображалися у податковій звітності та ним підписувалися, а також за відсутності належних документів, що підтверджували отримання та транспортування товарів від ТОВ Мерфіс, надавав вказівку щодо внесення до декларацій з податку на додану вартість за травень та червень 2012 року та до декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2012 року відомостей про результати такої господарської операції, підписував підроблені у такий спосіб декларації, чим спричинив тяжкі наслідки державним інтересам у вигляді ненадходження до бюджету податків в сумі 159144 грн.

Під час досудового розслідування між прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2 26.02.2013 року була укладена угода про визнання винуватості. Згідно вказаної угоди, сторонами досягнуто домовленості про кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.2 ст. 366 КК України, про беззастережне визнання ОСОБА_2 своєї винуватості у вчиненні даного злочину і про визначену сторонами узгоджену міру покарання у виді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю і без штрафу та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік. Підозрюваний та прокурор також розуміють наслідки укладення та затвердження угоди про визнання вини, передбачені ст. 473 КПК України, а саме обмеження їх права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а для підозрюваного - також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 цього Кодексу.

У судовому засідання прокурор, обвинувачений та його захисник просили суд затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості.

Заслухавши думку сторін провадження, роз'яснивши сторонам провадження наслідки укладення та затвердження угоди відповідно до вимог ст. 473 КПК України, дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України і закону, переконавшись, що укладення сторонами даної угоди є добровільним, суд вважає, що укладену під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним угоду про визнання винуватості слід затвердити з наступних підстав.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 366 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, і внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.

Дана угода про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України щодо змісту угоди про визнання винуватості. Під час підготовчого судового засідання встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним. Обставин, які би перешкоджали затвердженню угоди - не встановлено.

Cудом встановлено, що дії обвинуваченого ОСОБА_2 правильно кваліфіковано згідно обвинувального акту та угоди про визнання винуватості за ч. 2 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складання завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, а узгоджене покарання обвинуваченому, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, суспільної небезпеки вчиненого, дані про особу обвинуваченого та обставин, що помякшують його покарання, у виді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю і без штрафу та на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік., буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення нових злочинів.

Таким чином, під час підготовчого судового засідання встановлені законні підстави для затвердження угоди і призначення узгодженої сторонами міри покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 394, 474-476 КПК України, -

З А С У Д И В :

Угоду про визнання винуватості від 26.02.2013 року, укладену між прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_2, у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 366 КПК України - з а т в е р д и т и.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України та призначити йому покарання - із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України - 2 (два) роки позбавлення волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю та без штрафу.

Керуючись ст. 75 КК України, звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України, зобовязати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено виключно з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Івано-Франківської області через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня його оголошення.

Суддя Л.Ю. Кишакевич