Рішення № 31024791, 30.04.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року Справа № 925/494/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Пірена», м. Сєвєродонецьк Луганської області, квартал МЖК «Мрія», буд. 2

до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз», м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3

про стягнення 53 452,86 грн. заборгованості, пені та 3 % річних,

за участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: Богушинський Л.В. - за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 25.04.2013р. до 11:00 год. 30.04.2013р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Пірена» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз» про стягнення 53 452,86 грн. заборгованості, пені та 3 % річних за поставлений піноутворювач згідно договору №1212000291 від 10.12.2012р., та відшкодування судових витрат.

Відповідач та його представник вимоги заперечили. Вказують на відсутність вимог позивача на проведення оплати за отримане майно.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

10.12.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Пірена» (Постачальником - Позивач по справі), в особі директора Сазонова В.П., що діє на підставі Статуту, та дочірньою компанією «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» в особі заступника директора з МТЗ філії УМГ «Черкаситрансгаз» Орлова М.І., що діє на підстав довіреності №3930 від 23.12.2011р. (Покупцем - Відповідач по справі), було укладено договір №1212000291 (Далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця піноутворювач загального призначення «Пірена-1» код ДК 016-97-24.14.4 вартістю, в об'ємах та в строк, погоджений сторонами, та отримати оплату, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар на умовах, що передбачені цим Договором.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 Договору загальна сума договору складає 51870 грн. (з ПДВ). Оплата здійснюється протягом 30 днів з моменту поставки товару (а.с. 9). Товар поставляється на склад №4 Олександрівського ЛВУМГ смт. Олександрівка Кіровоградської області - п. 3.1. договору.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку товару Покупцю:

24.12.2012р. згідно видаткової накладної №213 на загальну суму 51 870 грн., в тому числі ПДВ 8645 грн. (а.с. 10), згідно специфікації №1 (а.с. 11).

Товар був отриманий Покупцем без зауважень та претензій по якості, що посвідчено довіреністю №271 від 24.12.2012р. (а.с. 12) та товарно-транспортною накладною №24/12/12 (а.с. 13). Здійснення господарської операції підтверджено податковою накладною (а.с. 44).

Покупцю була направлена претензія (а.с. 14), що він підтверджує у засіданні. Оплата не проведена з мотивів проведення реорганізації підприємства та відсутності коштів.

За отриманий товар Покупець не розрахувався.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості.

Представник позивача в засіданні суду 25.04.2013р. вимоги підтримав повністю.

Відповідач вимоги не заперечив, доказів погашення боргу не подав. Суд враховує відсутність заяв відповідача суду про об'єктивну неможливість подати суду заперечення проти позову. Доказів погашення однорідних вимог сторонами - не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення учасників, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має грунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 21, 41-44).

За правовою природою договір від 10.12.2012р. №1212000291 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 10.12.2012р. №12120000291 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати товар (піноутворювач) покупцеві протягом 2012 року. Позивач 24.12.2012р. поставив Відповідачу піноутворювач на загальну суму 51870 грн., що підтверджується видатковою накладною, податковою накладною, товарно-транспортною накладною та довіреністю відповідача, та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено.

Заборгованість відповідача підтверджується копією Договору, копіями видаткової та товарно-транспортної накладних, та копією листа від 04.04.2013р. №2055/11, в якому відповідач визнав заборгованість (а.с. 39). Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий піноутворювач «Пірена», в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п.п. 2.2 договору та специфікацією - оплата протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Отже, Відповідач зобов'язаний був здійснити остаточні розрахунки до 25.01.2013р. включно.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 51870 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 264,32 грн. грн. 3% річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 25.01.2013р. по 26.03.2013р., та просить стягнути з відповідача. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Розрахунок виконано вірно та враховує перебіг строку порушення зобов'язання з 25.01.2013р. по 26.03.2013р. - з моменту прострочення оплати партії поставки. Стягненню підлягає 264,32 грн. - 3% річних з простроченої суми.

Позивач з посиланням на п. 6.1 договору, положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» нараховує відповідачу 1318,54 грн. пені за період з 25.01.2013р. по 26.03.2013р. з посиланням на облікову ставку НацБанку України. Суд відмовляє в задоволенні даної вимоги про стягнення пені, оскільки договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді неустойки не укладено в письмовому виді між сторонами - порушено вимоги ст.ст. 546, 547 ЦК України. Посилання заявника на положення ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» суд не враховує при прийнятті рішення, оскільки даний Закон не встановлює відповідальність по грошових зобов'язаннях у виді неустойки, а лише обмежує розмір неустойки подвійною обліковою ставкою НБУ.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Укртрансгаз» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «Черкаситрансгаз», м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 3, код ЄДРПОУ 30019801, номер рахунку в банках невідомий

на користь товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Пірена», м. Сєвєродонецьк Луганської області, квартал МЖК «Мрія», буд. 2, код ЄДРПОУ 37747885, номер рахунку в банках невідомий

51870 грн. заборгованості, 264,32 грн. - 3 % річних, та 1 720,50 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 30.04.2013р.

Суддя Г.М. Скиба