Ухвала суду № 31024500, 30.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

30.04.2013 Справа № 7/68-09

Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:

кредиторів - ПАТ СФ «Західінкомбанк» - Литвин Д.С., ПП «Суми -капітал» - Литвиненко В.М., гр. ОСОБА_3, ДПІ в м.Сумах - Суханов О.Є., УПФУ в м.Суми - Бабченко С.Г.

боржника - Литвиненко В.М.

розпорядника майна - Чупрун Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи №7/68-09

за заявою кредитора - Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах

до боржника - Приватного виробничо - комерційного малого підприємства «НАСА» (40000, м. Суми, вул. Пролетарська, 69; ід. код 14014342)

про банкрутство, -

встановив :

В судовому засіданні 25.04.2013р. було оголошено перерву до 30.04.2013р.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство ПВКМП «НАСА».

Ухвалою господарського суду Сумської області за результатами підготовчого засідання від 22.06.2009р. (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2009р.) визнано грошові вимоги кредитора -Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми у розмірі 242320,85 грн. Зобов'язано кредитора -Управління Пенсійного фонду в Ковпаківському районі м. Суми у десятиденний строк за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство.

Оголошення про порушення судом справи про банкрутство було опубліковано в офіційному друкованому органі Верховної Ради України - газеті «Голос України»- 27.06.2009р.

Після опублікування 27.06.2009р. оголошення, до суду надійшли заяви з кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2010р. було скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.11.2009р. та ухвалу господарського суду від 22.06.2009р., яка була винесена за результатом підготовчого засідання, справу передано на розгляд до господарського суду Сумської області.

Ухвалою господарського суду Сумської області за результатами повторного підготовчого засідання від 08.04.2010р. (залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.10р.) визнано грошові вимоги кредитора -Управління Пенсійного фонду України в Ковпаківському районі м. Суми у розмірі 237354,71грн. Зобов'язано кредитора -Управління Пенсійного фонду в Ковпаківському районі м. Суми у десятиденний строк за свій рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення судом справи про банкрутство.

Повторне оголошення про порушення судом справи про банкрутство було опубліковано в офіційному друкованому органі Верховної Ради України - газеті «Голос України»- 15.04.2010р.

Після опублікування 15.04.2010р. повторного оголошення, до суду надійшли заяви з кредиторськими вимогами до боржника.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.08.10р. постанову Харківського апеляційного господарського суду від 21.06.10р. та хвалу господарського суду від 08.04.10р. було залишено без змін.

14.10.2010р. розпорядником майна було подано реєстр вимог кредиторів.

25.11.2010р. розпорядником майна було подано уточнений реєстр вимог кредиторів.

10.11.2011р. розпорядником майна було подано уточнений реєстр вимог кредиторів.

23.10.2012р. розпорядником майна було подано уточнений реєстр вимог кредиторів.

Ухвалами суду попереднє засідання у даній справі за клопотаннями учасників провадження у справі про банкрутство неодноразово відкладалось.

Ухвалами суду від 24.04.2012р., від 21.06.2012р., від 20.09.2012р. було частково затверджено реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою від 24.04.2012р. вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - визнано погашеними.

Ухвалою суду від 26.03.2013р. розгляд справи, в тому числі: кредиторських вимог ДПІ в м.Сумах, Сумської МДПІ та заяви ОСОБА_3 про забезпечення вимог кредиторів призначити на 25 квітня 2013 року.

24.04.2013р. від боржника надійшло клопотання про забезпечення вимог кредиторів в частині збереження майна боржника, а саме: бетонозмішувальної установки ДС-50А, яка знаходиться у ТОВ «Керамейя».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розпорядника майна суд встановив наступне.

Щодо клопотань боржника про забезпечення вимог кредиторів.

У лютому 2012 року від боржника надійшла заява власника боржника ОСОБА_3 про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони органам ДВС здійснювати стягнення з боржника на підстав виконавчих документів, мотивуючи свої вимоги тим, що такі дії ДВС суперечать вимогам чинного законодавства про банкрутство та порушують права кредиторів боржника.

В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримує подану заяву.

Від боржника надійшов відзив на зазначене клопотання в якому кредитор підтримує його та просить суд заборони органам ДВС стягнення з активів боржника.

В судовому засіданні представник боржника підтримує клопотання.

Від ДПІ в м.Сумах надійшов відзив на заяву боржника в якому кредитор не заперечує проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні представник ДПІ в м. Сумах не заперечує проти клопотання боржника.

Від УПФУ в м.Сумах надійшов відзив на заяву боржника в якому кредитор заперечує проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні представник УПФУ в м. Сумах заперечує проти клопотання боржника

Від ПП «Суми - капітал» надійшов відзив на заяву боржника в якому кредитор не заперечує проти задоволення клопотання.

В судовому засіданні представник ПП «Суми - капітал» підтримує клопотання боржника.

Ухвалою господарського суду від 13.04.2009р. було порушено провадження у справі про банкрутство ПВКМП «НАСА» та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Власник майна боржника мотивує своє клопотання тим, що органи ДВС продовжують фактичне виконання судових рішень по стягненню з боржника заборгованості, яка виникла після порушення справи про банкрутство та введення мораторію.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Згідно з частиною шостою статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон) дія мораторію не поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян.

Дія мораторію не поширюється також на задоволення вимог кредиторів, що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14 Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації, затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 Закону. Проте слід враховувати, що Законом України від 7 березня 2002 р. N 3088-III «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» зі статті 14 Закону виключено норми, які дозволяли боржникові при проведенні процедури розпорядження майном одночасно задовольняти вимоги кредиторів відповідно до реєстру вимог кредиторів (далі - реєстр). Тому боржнику дозволяється під час процедури розпорядження майном задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною шостою статті 12 Закону не поширюється дія мораторію. Задоволення, отримане кредитором внаслідок дій боржника, що порушують правила про режим мораторію, за позовом арбітражного керуючого має повертатися боржникові (або в ліквідаційну масу) на підставі статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України.

Заборона на задоволення вимог кредиторів не стосується випадків, коли боржник після виявлення у встановленому порядку кредиторів одночасно задовольнив вимоги всіх конкурсних кредиторів, зокрема і шляхом зарахування зустрічних вимог. У такому випадку провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону.

Дія мораторію поширюється на задоволення вимог кредиторів, які подали заяви згідно зі статтею 14 Закону, і на вимоги кредиторів, що не подавали таких заяв, включаючи кредиторів, котрими в установленому порядку пред'явлені до виконання виконавчі документи.

Відповідно до частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію, зокрема, забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства. Дія мораторію поширюється на вимоги кредиторів незалежно від моменту порушення виконавчого провадження за такими вимогами. Водночас потрібно мати на увазі, що відповідно до пункту 8 статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах;

Тому не підлягає зупиненню виконавче провадження, яке знаходиться на зазначеній стадії і здійснюється за виконавчими документами по вимогам на які не поширюється дія мораторію.

Зазначене узгоджується з позицією Верховного суду України викладеною в постановв Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 «Про судову практику у справах про банкрутство»

Згідно абзаців 6, 24 статті 1, ч.6 статті 12 Закону дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів.

Тобто, поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що дія мораторію не поширюється на вимоги, які виникли після введення мораторію, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання власника майна боржника.

24.04.2013р. від боржника надійшла заява про забезпечення вимог кредиторів в частині збереження майна боржника, а саме: бетонозмішувальної установки ДС-50А, яка знаходиться у ТОВ «Керамейя».

В судовому засіданні представник боржника підтримує подане клопотання.

В судовому засіданні представники кредиторів не заперечують проти зазначеного клопотання.

Матеріалами справи підтверджується право власності боржника на зазначену установку, а саме копією договору купівлі - продажу від 02.06.1999р. та кактом приймання передачі від 01.07.1999р.

Відповідно до договору оренди від 02.06.2010р. бетонозмішувальна установка ДС-50А була передана ТОВ «Керамейя», але після закінчення строку оренди не повернута орендодавцю - ПВКМП «НАСА».

На даний час у провадженні господарського суду Сумської області знаходиться справа №5021/2310/2011 за позовом ПВКМП «НАСА» до ТОВ «Керамейя» про стягнення боргу та витребування майна (бетонозмішувальної установки ДС-50А).

Боржник мотивує свою заяву про забезпечення вимог кредиторів тим, що бетонозмішувальна установка може бути протиправно відчужена (оскільки вона фактично вибула з володіння власника - ПВКМП «НАСА»), що спричинить значні збитки боржнику, а відповідно і кредиторам у даній справі.

За вимогами статті 66 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмету доказування в даному випадку входять: ймовірність припущення, що спірне майно яке було передано боржником в оренду ТОВ «Керамейя» може бути відчужене.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза нанесення майнової шкоди боржнику, а відповідно і кредиторам, вимоги яких можуть бути задоволенні за рахунок майна боржника.

За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення вимог кредиторів допускається як гарантія задоволення їх законних вимог до боржника, суд вважає правомірним застосування приписів статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України та статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та накладення арешту на бетонозмішувальну установку ДС-50А (1990 року вводу в експлуатацію, інв. №1713), яка знаходиться у фактичному володінні ТОВ «Керамейя» (м.Суми, вул.Курська, 18, ід. Код 34327895) до набрання законної сили рішенням у справі господарського суду Сумської області №5021/2310/2011.

Щодо вимог кредиторів.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

За результатами розгляду господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначається розмір визнаних судом вимог кредиторів, які включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та призначається дата проведення зборів кредиторів.

Реєстр вимог кредиторів повинен включати усі визнані судом вимоги кредиторів.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями чи зобов'язаннями щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), черговість задоволення кожної вимоги, окремо розмір неустойки (штрафу, пені).

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному кредитору при прийнятті рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Щодо вимог ДПІ в м.Сумах.

Як вбачається з уточненого реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог складає 320764,85 грн., а визнаних боржником та розпорядником майна 303439,15 грн.

Однак згідно заяви кредитора від 11.05.2010р. сума кредиторських вимог складає 564034,90 грн.

В своїх уточненнях від 12.01.2011р. кредитором зазначено, що заявлена до визнання сума - 564034,90 грн. складається з 320764,85 грн. конкурсних та 243270,05 грн. поточних вимог.

17.01.2013р. від боржника надійшло пояснення в якому боржник зазначає, що із заявлених кредитором конкурсних вимог в сумі 320764,85 грн. боржником відхилені 32727,52 грн.

В судовому засіданні представник кредитора підтримує вимоги повністю.

В судовому засіданні представник боржника визнає вимоги ДПІ частково.

Щодо поточних вимог ДПІ в м.Сумах у розмірі 243270,05 грн.

Згідно абзаців 6, 24 статті 1, ч.6 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію не поширюється на задоволення вимог поточних кредиторів.

Таким чином, поточні вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом.

Такі вимоги погашаються в процедурі банкрутства без будь - яких обмежень, що встановлені Законом для конкурсних кредиторів, і лише після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури поточні вимоги переходять у категорію конкурсних та повинні бути заявлені в порядку встановленому статтею 23 Закону з наступним включенням до реєстру вимог кредиторів.

Згідно п.7 ч.1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відмову у визнанні поточних кредиторських вимог ДПІ в м.Сумах у розмірі 243270,05 грн., оскільки боржник у даній справі банкрутом не визнавався і ліквідаційна процедура не відкривалась.

Щодо конкурсних вимог ДПІ в м.Сумах 320764,85 грн.

Вимоги ДПІ в м. Суми в частині податкової заборгованості з податку із власників транспортних засобів у розмірі 8510,63 грн., в т.ч. основний платіж - 8321,94 грн. пеня 288,69 грн. не підлягають визнанню, оскільки зазначений податок сплачений боржником 23.02.2009 року через Сумську філію ТОВ «Укрпромбанк», що підтверджується платіжним дорученням № 31 від 23.02.2009 року на суму 8221,94 грн. (а.с. 140 том 7).

23.02.2009 року божник надав СФ ТОВ «Укрпромбанк» платіжне доручення № 31 (а.с. 140 том 7) на суму 8221,94 грн., призначення платежу -податок з власників транспортних засобів за IV квартал 2008 р.

Факт прийняття зазначеного розрахункового документу до виконання СФ ТОВ «Укрпромбанк» підтверджується відміткою зазначеного банку на вказаному платіжному дорученні.

Факт наявності достатньої суми грошових коштів на рахунку боржника в СФ ТОВ «Укрпромбанк» підтверджується випискою з особового рахунку за 23.02.2009 року (вхідний залишок 157604,74 грн., вихідний залишок- 150197,74 грн.) - а.с. 141 том 7.

Вимоги кредитора в частині податкової заборгованості з орендної плати з юридичних осіб (за земельні ділянки) в частині податкової заборгованості у розмірі 6948,26 грн. не підлягають визнанню, оскільки зазначений податок сплачений боржником 23.02.2009 року через Сумську філію ТОВ «Укрпромбанк», що підтверджується платіжними дорученнями № 29 від 23.02.2009 року на суму 4714,31 грн. (а.с. 139 том 7) та № 28 від 23.02.2009 року на суму 2233,95 грн. (а.с. 139 том 7).

23.02.2009 року божник надав СФ ТОВ «Укрпромбанк» платіжне доручення № 29 на суму 4714,31 грн. (а.с. 139 том 7), призначення платежу: орендна плата за землю по об'єкту Прокоф'єва, 27/1 за серпень-грудень 2008 року, а також - платіжне доручення № 28 від 23.02.2009 року на суму 2233,95 грн. (а.с. 13 том 7) призначення платежу: орендна плата за землю по об'єкту СКД, 1 за серпень-грудень 2008 року.

Факт прийняття зазначених розрахункових документів до виконання СФ ТОВ «Укрпромбанк» підтверджується відміткою зазначеного банку на вказаному платіжному дорученні.

Факт наявності достатньої суми грошових коштів на рахунку боржника в СФ ТОВ «Укрпромбанк» підтверджується випискою з особового рахунку за 23.02.2009 року (вхідний залишок 157604,74 грн., вихідний залишок - 150197,74 грн.) - а.с. 141 том 7.

Отже, боржник виконав свої податкові зобов'язання по сплаті зазначених податків 23.02.2009р. - в день подачі (реєстрації) до СФ ТОВ «Укрпромбанк» вищевказаних платіжних доручень.

У розумінні Закону України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні» переказ грошей - це рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Ініціатором переказу вважається особа, яка на законних підставах ініціює переказ грошей шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу.

Відповідно до п. 22.4 статті 22 зазначеного Закону ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. При цьому банк має забезпечити фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Що ж до проведення самого переказу грошей, то це є обов'язковою функцією, яку має виконувати платіжна система (п. 1.29 ст. 1 Закону «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні»).

Отже, боржник сплатив податок із власників транспортних засобів у розмірі 8221,94 грн, тому нарахування пені є безпідставним, а також боржник частково сплатив орендну плату з юридичних осіб (за земельні ділянки) у розмірі 6948,26 грн. (4714,31 +2233,95), тому нарахування пені є безпідставним.

З урахуванням зазначеного, ДПІ в м. Суми безпідставно включила суми сплачених податків на загальну суму 15170,20 грн. (8221,94 + 4714,31 + 2233,95) до суми податкової заборгованості боржника, що існувала станом на 13.04.2009 року (дата порушення справи про банкрутство).

Крім того, суд наголошує, що грошові суми, які було сплачено боржником по податках і зборах та не перераховано банком - СФ ТОВ «Укрпромбанк», за звернення боржника до ліквідатора ТОВ «Укрпромбанк» було визнано ліквідатором банку в порядку статей 89, 96 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Згідно ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а згідно ч. 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засовами доказування, -є можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Разом з тим, ДПІ у м. Суми не надала обґрунтованого розрахунку своїх вимог, зокрема вимог щодо пені у розмірі 17557,32 грн., тому такі вимоги є необґрунтованими, і визнанню не підлягають.

Відтак, вимоги Державної податкової інспекції в м. Суми до боржника в частині 32727,52 грн. (15170,20 + 17557,32) визнанню не підлягають.

Заборгованість боржника перед кредитором в решті суми конкурсних вимог, а саме - 288037,33 грн. підтверджується документами доданими до заяви поданої 27.07.2009р. до господарського суду Сумської області та заявою з додатками поданою до суду 11.05.2010р. в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», уточненнями, а саме: довідкою про заборгованість, картками особових рахунків, копіями податкових декларацій, копією корінця податкового повідомлення -рішення, копіями актів перевірки, а також іншими матеріалами справи (а.с.114-190 том 3, а.с.39-102 том 6, а.с.132 том 10).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання вимог ДПІ в м.Сумах та включення їх в реєстр вимог кредиторів в сумі 288037,33 грн.

Щодо вимог Сумської МДПІ.

Як вбачається з уточненого реєстру вимог кредиторів, сума заявлених кредиторських вимог складає 382742,69 грн.

Зазначена сума кредиторських вимог була розглянута боржником та розпорядником майна з урахуванням заяви Сумської МДПІ №5929/9/10-с від 05.04.2011р., якою кредитор уточнив свої вимоги до боржника.

Вимоги Сумської МДПІ боржником і розпорядником майна не визнані у повному обсязі.

В судове засідання представник МДПІ не з'явився, однак про судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується його підписом на листі про оголошення перерви, тому суд продовжує розгляд кредиторських вимог з урахуванням вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України у відсутності представника кредитора.

В судовому засіданні представник боржника не визнає вимоги МДПІ.

Кредитор свої вимоги обґрунтовує заявою з додатками поданою 23.07.2009р. до господарського суду Сумської області в межах строку встановленого частиною 1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», заявою поданою до суду 20.05.2010р. (після повторного оголошення), а також уточненнями до заявлених вимог.

Щодо аргументів боржника про погашення вимог кредитора в силу ч.2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у зв'язку з невчасним поданням кредитором заяви з грошовими вимогами після опублікування 15.04.2010р. оголошення про порушення справи про банкрутство, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.

Копії зазначених заяв та доданих до них документів кредитори надсилають боржнику та розпоряднику майном.

Відповідно до частини 2 статті 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

Таким чином, опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство означає, що процедура переходить на наступний етап - виявлення кредиторів та формування пасиву боржника. Після публікації всі кредитори незалежно від строку, що настав для виконання зобов'язань, зобов'язані у місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про грошові вимоги до боржника. Тобто головна ціль публікації - це виявлення кола конкурсних кредиторів.

Оскільки провадження у даній справі ні апеляційною, ні касаційною інстанцією припинено не було, на момент публікації другого оголошення заява кредитора вже була подана до господарського суду і містилась в матеріалах даної справи, а тому у суду відсутні правові підстави для застосування до вимог кредитора наслідків передбачених ч.2 статті Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Зазначене узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, яка викладена в постанові №П15/1054(Б15/29/21/05) від 26.10.2010р.

Частина заявленої Сумською МДПІ до визнання суми, а саме - 264857,26 грн. вже була предметом судового розгляду за позовом Сумської МДПІ до ПВКМП «НАСА».

Так, постановою господарського суду Сумської області від 11.03.2011р. у справі №АС12/722-07 зазначену суму було стягнуто з боржника на корить кредитора.

Однак, постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від14.09.2011р. постанова господарського суду Сумської області від 11.03.2011р. у справі №АС12/722-07 була скасована, а в задоволенні позову Сумській МДПІ відмовлено. (а.с.2-3 том 15).

Ухвалою від 15.08.2013р. Вищий адміністративний суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумської МДПІ на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від14.09.2011р. у справі №АС12/722-07. (а.с.30 том 26).

З урахуванням вимог статті 35 Господарського процесуального кодексу України суд дійшов висновку про доведеність неправомірності нарахування Сумською МДПІ заборгованості боржнику в сумі 264857,26 грн.

Отже, вимоги кредитора в частині 264857,26 грн. визнанню не підлягають.

Щодо вимог Сумської МДПІ в іншій частині - 117885,43 грн. (382742,69 грн. - 264857,26 грн.), суд дійшов висновку відкласти їх розгляд.

Керуючись статтями 1, 12, 14, 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними законом №4212-VI від 22.12.2011р.), статтями 35, 66, 67, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ухвалив :

1. У задоволенні заяви ОСОБА_3 про забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони органам ДВС стягнення за виконавчими документами з боржника - відмовити.

2. Заяву боржника про забезпечення вимог кредиторів шляхом збереження майна боржника, а саме: бетонозмішувальної установки ДС-50А - задовольнити.

3. Накласти арешт на бетонозмішувальну установку ДС-50А (1990 року вводу в експлуатацію, інв. №1713), яка знаходиться у фактичному володінні ТОВ «Керамейя» (м.Суми, вул.Курська, 18, ід. Код 34327895) до набрання законної сили рішенням господарського суду Сумської області у справі №5021/2310/2011.

4. Виконання даної ухвали в частині накладення арешту доручити Відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції.

5. Частково затвердити реєстр вимог кредиторів Приватного виробничо - комерційного малого підприємства «НАСА» в наступному складі:

- визнати вимоги ДПІ в м.Сумах та включити їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 288037,33 грн. в тому числі 281738,95 грн. - 3 черга, 6298,38 грн. - 6 черга.

6. У визнанні конкурсних кредиторських вимог в сумі 32727,52 грн. та поточних в сумі 243270,05 грн. Державній податковій інспекції в м.Сумах - відмовити.

7. У визнанні кредиторських вимог Сумськіої МДПІ в частині 264857,26 грн. - відмовити.

8. Розгляд кредиторських вимог Сумської МДПІ в частині 117885,43 грн. відкласти на 11 червня 2013 року о 10:30 год. у приміщенні господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Шевченка, 18/1, каб. №210.

9. Зобов'язати боржника та Сумську МДПІ надати суду письмові пояснення щодо кредиторських вимог Сумської МДПІ в частині 117885,43 грн.

10. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, боржнику, розпоряднику майна, ВДВС Сумського МУЮ (для виконання).

Згідно п.2 ч.2 статті 17 Закону України «Про виконавче провадження» дана ухвала в частині накладення арешту являється виконавчим документом.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту її винесення та може бути пред'явлена до виконання на протязі одного року з наступного дня після набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено 30.04.2013р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова