Рішення № 31024274, 30.04.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.13 Справа№ 914/966/13-г

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. В. Ком'яти, до відповідача: Військової частини 2144, м. Львів,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області,про: стягнення 279 000,00 грн.Суддя М. Синчук При секретарі Гринчишин О.За участю представників:позивача:ОСОБА_2- довіреність № 02/03 від 01.03.13р. відповідача:Каверін С. М. - довіреність № 41/3 від 02.04.13 р.третьої особи:не з'явився. Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. Клопотань про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Військової частини 2144 про стягнення 279 000,00 грн. Ухвалою від 12.03.2013 р. порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду, справу призначено до розгляду на 02.04.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов Договору на закупівлю товару за державні кошти №284/12 від 06.11.2012 р. не здійснив оплати у повному обсязі за отриманий товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 279 000,00 грн.

В судове засідання 02.04.2013 р. представник позивача з'явився, заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судове засідання 02.04.2013 р. представник відповідача з'явився, через канцелярію суду подав клопотання про залучення третьої особи № 41/2103 від 02.04.13 - Головне управління Державного казначейства на стороні відповідача, надав обґрунтування залучення третьої особи. Ухвалу суду виконали частково, а саме надав довідку державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на момент подання позовної заяви.

В судовому засіданні 02.04.2013 р. оголошено перерву до 16.04.2013 р.

В судове засіданні 16.04.2013р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі. Вимог ухвали від 12.03.2013р. виконав.

В судове засіданні 16.04.2013р. представник відповідача не з'явився. Через канцелярію господарського суду подав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що усі оплати коштів військової частини 2144 здійснюються через Державну казначейську службу України, зокрема через Головне управлінням Державної казначейської служби у Львівській області. 27.11.2011р. відповідачем, з дотриманням вимог чинного законодавства, було подано до оплати у Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області платіжне доручення № 1376 від 27.11.2012р. (копію долучено до матеріалів справи) з усім пакетом необхідних документів, що підтверджується відмітками про прийняття на оплату. З невідомих причин, дане платіжне доручення було повернуто Головним управлінням Державної казначейської служби у Львівській області без виконання та без дотримання письмової форми такого повідомлення. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Вимоги ухвали суду від 12.03.2013р. виконав.

Відповідно до ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Суд розглянув та задоволив клопотання відповідача № 41/2103 від 02.04.13 про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державного казначейства.

Ухвалою суду від 16.04.2013 р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби у Львівській області (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 18). Розгляд справи відкладено на 22.04.2013 р.

В судове засіданні 22.04.2013 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по справі. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

В судове засіданні 22.04.2013 р. представники відповідача з'явилися, надали пояснення по справі.

В судове засіданні 22.04.2013 р. представник третьої особи не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про час та місце розгляду спору судом. Причин неявки уповноваженого представника в судове засідання не повідомив. Вимоги ухвали суду від 16.04.2013р. не виконав.

В судовому засіданні 22.04.2013 р. розгляд справи відкладено на 30.04.2013 р.

В судове засідання 30.04.2013 р. представник позивача з'явився, через канцелярію суду 30.04.2013 р., подав заяву про уточнення позовних вимог - вказавши повну назву відповідача, просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 279 000,00 грн. заборгованості та судовий збір в розмірі 5 580,00 грн.

В судове засідання 30.04.2013 р. представник відповідача з'явився, надав пояснення по справі. Просить суд відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.

В судове засідання 30.04.2013 р. представник третьої особи не з'явився, через канцелярію суду 29.04.2013 р., подав письмові пояснення по справі, згідно яких враховуючи положення ст.ст. 23, 57 Бюджетного кодексу України та Регламенту роботи органів Державної казначейської служби України по завершенню бюджетного 2012 року та початку 2013 року, затвердженого наказом Державної казначейської служби України від 10.12.2012 р. №370, у зв'язку із завершенням бюджетного року Головне управління повернуло Військовій частині 2144 всі платіжні доручення, які перебували на виконанні, а всі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, крім випадків, передбачених Бюджетним кодексом України. Таким чином розпорядники бюджетних коштів на початку нового бюджетного періоду можуть повторно надати на реєстрацію неоплачені бюджетні фінансові зобов'язання за умови затвердження відповідних асигнувань у кошторисі видатків. Станом на 29.04.2013 р. дана кредиторська заборгованість перереєстрована повністю, а платіжне доручення на суму 279 000,00 грн. до органу казначейства не подавалися.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши представникам сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між сторонами у справі укладено договір на закупівлю товару за державні кошти №284/12 від 06.11.2012 р. (надалі - Договір). Відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач у справі) зобов'язувався у 2012 році поставити замовникові товари - корми готові для домашніх тварин (сухий корм для службових собак) Пан Пен «Лікар А» в кількості 15 000 кг, зазначений в специфікації (Додаток 1), а замовник (відповідач у справі) - прийняти та оплатити такі товари.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна цього Договору становить 279 000,00 грн. без ПДВ.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником впродовж 10 робочих днів після поставки товарів та пред'явлення постачальником рахунка на оплату послуг та після підписання сторонами накладної (акта приймання-передачі товарів).

У відповідності до п. 6.1. Договору замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари та приймати поставлені товари згідно з накладною (актом приймання-передачі товарів).

На виконання умов укладеного Договору позивачем поставлено відповідачу товар по видатковій накладній №161 від 20.11.2012 р. на суму 279 000,00 грн., проте відповідачем не надано доказів оплати товару.

Станом на день розгляду справи судом, відповідач заборгованість в сумі 279 000,00 грн. не погасив, доказів зворотнього суду не представлено.

При винесені рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1. Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником впродовж 10 робочих днів після поставки товарів та пред'явлення постачальником рахунка на оплату послуг та після підписання сторонами накладної (акта приймання-передачі товарів).

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 279 000,00 грн., проте відповідачем не проведено оплату за отриманий по накладній товар.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 279 000,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Керуючись п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд відстрочує виконання рішення суду на два місяці.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, судовий збір потрібно покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 84 ГПК України,

суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Військової частини 2144 (адреса: вул. Личаківська, буд. 74, м. Львів, 79010, ідентифікаційний код 14321653) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 279 000,00 заборгованості.

3. Відстрочити виконання рішення суду зі стягнення заборгованості в сумі 279 000,00 грн. на два місяці, починаючи з 01.05.2013 р.

4. Стягнути з Військової частини 2144 (адреса: вул. Личаківська, буд. 74, м. Львів, 79010, ідентифікаційний код 14321653) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5 580,00 грн. судового збору.

5. Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення суду виготовлено та підписано 30.04.2013 р.

Суддя Синчук М.М.