ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 910/2721/13 24.04.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС
до Державного підприємства "Вугілля України"
третя особа-1: Державне підприємство "Придніпровська залізниця"
третя особа-2: Державне підприємство "Одеська залізниця"
третя особа-3: Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця"
третя особа-4: Державне підприємство "Антрацит"
третя особа-5: Державне підприємство "Дирекція з реструктуризації шахтного фонду"
третя особа-6: Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна
фабрика "Нагольчанська"
про стягнення 14 010,12 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Андрусенко Ю.С. - предст. за довір.;
від третьої особи-3: Майданік В.В. - предст. за довір.
від третьої особи-1,2,4,5,6: не з'явились.
У судовому засіданні 24.04.2013, на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі Трипільської ТЕС звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Вугілля України" про стягнення 14 010,12 грн. збитків.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.02.2013 порушено провадження у справі №910/2721/13, розгляд справи призначений на 06.03.2013.
У судовому засіданні 06.03.2013 представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.03.2013, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство "Придніпровська залізниця", Державне підприємство "Одеська залізниця", Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Антрацит", Державне підприємство "Дирекція з реструктуризації шахтового фонду", розгляд справи відкладено на 27.03.2013.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.03.2013, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладений на 10.04.2013.
01.04.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від третьої особи-4 надійшли письмові пояснення по суті позову.
04.04.2013 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові заперечення на відзив.
Представники сторін у судовому засіданні 10.04.2013 подали клопотання про продовження строку вирішення спору на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Дане клопотання судом задоволене.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2013, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська", розгляд справи відкладено на 24.04.2013.
У судовому засіданні 24.04.2013 представник третьої особи-3 подав письмові пояснення по суті спору.
Представники позивача та третіх осіб-1,2,4,5,6 у судове засідання 24.04.2013 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, письмових пояснень суду не подали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників процесу, господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
28.11.2011 між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" (далі - позивач, покупець) та Державним підприємством "Вугілля України" (далі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки вугілля №111/5 (надалі -Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору постачальник поставляє покупцю вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними у договорі, а покупець приймає вугілля, оплачує його вартість на умовах, встановлених договором.
Пунктом 2.1 договору встановлено, що вугілля постачається рівномірно протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична станція призначення) згідно з міжнародними правилами тлумачення термінів "Інкотермс" в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених цим Договором, та за реквізитами покупця, вказаними в Додатках до Договору.
Відповідно до п. 3.2.5. постачальник має право доручити виконання зобов'язань по поставці вугілля за Договором третій особі - Вугледобувному підприємству, особу якого Сторони погодять у Додатках до Договору.
Відповідно до п. 8.1 Договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором Сторони несуть матеріальну відповідальність, передбачену законами та цим Договором.
Відповідно до умов Договору на адресу вантажоотримувача Трипільської ТЕС ПАТ "Центренерго" за залізничними накладними №№52594868, 52597910, 52484052, 52441581, 52418563, 52360773 надійшли вагони з вугіллям - антрацит №№68980648, 66042839, 65948481, 63005557, 60923927, 67892463, 68744440, 66243387, 67154849, 66241662, 63662241, 67183434, 67848820.
На шляху прямування вантажу Залізничною станцією "Нижньодніпровський вузол" Придніпровської залізниці при перевірці маси вантажу у вагоні №68980648, що надійшов за залізничною накладною №52594868 було виявлено завантаження вагону понад вантажопідйомність, а залізничною станцією "Знаменка" Одеської залізниці у вагонах №№66042839, 65948481, 63005557, 60923927, 67892463, 68744440, 66243387, 67154849, 66241662, 63662241, 67183434, 67848820 було виявлено розбіжності між фактичною масою і масою, зазначеною в накладній, про що складено комерційні акти АА № 042330/05/28, АА №022003/18/25. АА 021993/8/15. АА № 021995/10/17. АА 021996/11/18. АА 021994/9/16, АА 021981/1372/11.
Надлишок вантажу з вагону №68980648 було перевантажено у вагон №60921830 та видано досилочну накладну №45160561. Факт надлишку вантажу у вагоні та нестачі засвідчено актами загальної форми №10, 5а, 4а, За, 1а, 2а, 562.
У зв'язку з тим, що вантаж був навантажений відповідачем понад вантажопідйомність вагонів, у зв'язку із перевантаженням вантажу у інший вагон та невідповідністю заявленій масі вантажу у залізничних накладних №52594868, 52597910, 52484052, 52441581, 52418563, 52360773 позивачем були понесені витрати у розмірі 14 010,12 грн., пов'язані з оплатою за користування вагонами, за маневрову роботу, за зберігання вантажу, за зважування, за повідомлення, за бланки, що підтверджується актами загальної форми №10, 1а,2а, За, 4а, 5а, 562, та які були включені в накопичувальні картки 05010010,10010028, 07010017, 03010007, копії яких містяться у матеріалах справи.
Списання вищевказаної суми за виправлення комерційного браку Вантажовідправника з рахунку ПАТ "Центренерго" підтверджується переліками 0401 від 04.01.2012, 0501 від 05.01.2012, 07.01 від 07.01.2012, та 1001 від 10.01.2012.
Пунктом 6 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 передбачено, що накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до цього Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Відповідно до п. 4 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 344 від 21.11.2000 відправник зобов'язаний підготувати вантаж до навантаження відповідно до вимог, які б забезпечували його збереження на всьому шляху перевезення.
Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення передбачено, що загальна маса вантажу визначається зважуванням (на вагонних, вантажних, елеваторних та інших вагах) або іншим способом. Тип ваг указується в накладній.
Маса вантажу визначається відправником.
Про спосіб визначення маси вантажу відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Як передбачено п. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно із ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Комерційний акт складається для засвідчення, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.
Як передбачено п. 1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати, отримати недобори і всі платежі, які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення.
Таким чином, сплата одержувачем всіх платежів, які виникли при перевезенні, є умовою оформлення видачі залізницею вантажу одержувачу.
Статтями 193, 224, 225 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору. Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати, понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Аналогічні норми містяться також в статті 20 Господарського кодексу України, якою встановлено, що кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема шляхом відшкодування збитків.
Згідно зі статтею 22 ЦК України збитками є зокрема витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права.
Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.
Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності, відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.
Для визначення підстав застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків (шкоди), необхідно з'ясувати наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, розміру збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника і збитками, вину боржника.
Відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання доводить особа, яка вчинила таке порушення (ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 9.4. Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати ІНКОТЕРМС (редакція 2000 року) відповідно до "D"-термінів продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення, при цьому продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту). Статтями А.3., А.6. терміну DDP на продавця покладений обов'язок укласти договір перевезення товару до названого місця призначення та додатково до витрат, що випливають із статті А.3 "а", нести всі витрати, пов'язані з товаром, до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо поставки товару, що призвело до необхідності понесення позивачем витрат, пов'язаних із прийняттям такого товару.
Враховуючи, що наявні у матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість вимог позивача, та зважаючи на те, що сума збитків, спричинених порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором та понесених позивачем підтверджується матеріалами справи, суд прийшов до висновку, що вимоги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення збитків підлягають задоволенню у розмірі 14010,12 грн.
З огляду на задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32-34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, ідентифікаційний код 32709929) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 1, ідентифікаційний код 22927045) 14 010,12 грн. (чотирнадцять тисяч десять гривень 12 коп.) - збитків, 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) - судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 29.04.2013
Суддя М.Є. Літвінова
Судове рішення № 31024075, Господарський суд м. Києва було прийнято 24.04.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/2721/13. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: