Рішення № 31024048, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4740/13 25.04.13За позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна»;

до Публічного акціонерного товариства «ХДІ страхування»;

про відшкодування шкоди у розмірі 9 953,19 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача: Стеценко А. О., представник, довіреність №232D/2013 від 17.04.2013 р.;

Від відповідача: Бойко С. М., представник, довіреність №434-ЮР від 26.12.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2013 р. порушено провадження у справі №910/4740/13, слухання справи призначено на 02.04.2013 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2013 року відкладено розгляд справи до 25.04.2013 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 9 953,19 грн., а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав і просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму поясненні зазначив, що Публічне акціонерне товариство «ХДІ страхування» вважає вимоги позивача безпідставними у зв'язку з наступним:

- 10.12.2010 року між ФОП Овсянко Н. Є. та ПАТ «ХДІ страхування» було укладено договір страхування, оформлений полісом ВЕ/2944772, відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався відшкодувати шкоду, завдану особою під час експлуатації на законних підставах автомобіля ГАЗ 32213, д. н. 01063 СА;

- 06.03.2011 року за участю вказаного автомобіля відбулося ДТП з вини його водія Панченко С. Л.;

- зазначений ФОП Овсянко Н. Є. подорожній лист не є належним документом, який би підтверджував правомірність експлуатації на момент ДТП Панченко С. Л. автомобіля ГАЗ 32213, державний номер 01063 СА;

- Сумським міським центром зайнятості було зазначено, що ФОП Овсянко Н. Є. не реєструвала трудовий договір з Панченко С. Л.;

- таким чином, Панченко С. Л. не перебував у трудових відносинах з ФОП Овсянко Н. Є та не мав права здійснювати експлуатацію автомобіля ГАЗ 32213, державний номер 01063 СА;

- оскільки Панченко С. Л. керував автомобілем ГАЗ 32213, державний номер 01063 СА на момент ДТП за відсутності законних підстав, то вищезазначене ДТП не є страховим випадком за полісом ВЕ/2944772 та у ПАТ «ХДІ страхування» відсутній обов'язок здійснювати виплату страхового відшкодування за даним ДТП відповідно до ст. 1, 6 і 22 Закону України «Про страхування цивільної відповідальності»;

- відповідач вважає безпідставними вимоги позивача про відшкодування коштів, виплачених за договором КАСКО, який не набрав юридичної сили.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

15.06.2010 року між Публічним акціонерним товариством «Страхова компанія «Універсальна» (страховик) та Турецькою Антоніною Леонідівною (страхувальник) було укладено договір №3111/225/000914 добровільного страхування наземного транспорту, яким було застраховано транспортний засіб марки «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер ВМ1108АК.

06.03.2011 року в м. Суми на проспекті М. Лушпи відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу марки «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер ВМ1108АК, під керуванням Турецької Антоніни Леонідівни та транспортного засобу марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА, під керуванням Панченко Сергія Леонідовича.

В результаті вищезазначеної ДТП автомобілю марки «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер ВМ1108АК, були завдані механічні пошкодження, що підтверджується, зокрема, довідкою ВДАІ м. Суми.

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2011 р. у справі №3-705/11 винним у вищезазначеній ДТП визнано Панченка Сергія Леонідовича; останнього притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 124 КУпАП.

09.03.2011 року до позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку.

Відповідно до звіту №301 про вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного сертифікованим оцінювачем Дядченком С. М. 18.03.2011 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер ВМ1108АК, становить 17 235,67 грн.

Згідно із калькуляцією №301, вартість ремонту автомобіля становить 17 235,67 грн.

Позивачем на підставі страхового акту №9111000562 від 07.04.2011 року, розрахунку суми страхового відшкодування до нього, було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 10 453,19 грн., що підтверджується платіжним дорученням №19700 від 01.07.2011 року.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджені в засіданні суду докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Вищезазначені норми чинного законодавства України свідчать про те, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги в межах фактичних затрат до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Пунктом 36.4. статті 36 Закону передбачене право страховика в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ним підприємствами, установами та організаціями, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Позивач у своїй позовній заяві зазначає, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА, на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у відповідача за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/2944772.

Відповідно до вказаного полісу, ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50 000,00 грн., розмір франшизи - 500,00 грн.

Однак, у вказаному полісі зазначено, що ПАТ «ХДІ страхування» зобов'язується відшкодовувати шкоду, завдану особою під час експлуатації на законних підставах автомобіля марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА.

Як вже зазначалося, під час ДТП автомобілем марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА, керував Панченко С. Л., якого і визнано винним у вчиненні ДТП.

У постанові Зарічного районного суду м. Суми від 06.04.2011 р. у справі №3-705/11 зазначається, що Панченко С. Л. працює водієм у ПП «Овсянко», хоча фактично власником автомобіля є Фізична особа - підприємець Овсянко Н. Є.

ФОП Овсянко Н. Є. в якості документа, що підтверджує законність керування Панченко С. Л. автомобілем марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА, надала подорожній лист.

Відповідно до п. 1.1. Інструкції про застосування подорожнього листа, виконання положень Інструкції є обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності.

Згідно з п. 1.2. Інструкції, до категорії службових легкових автомобілів відносяться легкові автомобілі, які знаходяться на балансі юридичних осіб всіх форм власності і використовується для задоволення власних потреб, а також можуть надаватися замовнику на договірних умовах (з водієм).

Таким чином, зазначений ФОП Овсянко Н. Є. подорожній лист не є належним документом, який би підтверджував правомірність експлуатації автомобіля Панченко С. Л.

ПАТ «ХДІ страхування» звернулося із запитом до Сумського центру зайнятості про надання інформації щодо існування трудових відносин між ФОП Овсянко Н. Є. та Панченко С. Л.

У листі від 03.01.2013 року №07/23 Сумським міським центром зайнятості було зазначено, що у зазначеному центрі зайнятості ФОП Овсянко Н. Є. не реєструвала трудовий договір з Панченко С. Л.

Таким чином, Панченко С. Л. не перебував у трудових відносинах з ФОП Овсянко Н. Є. та не мав права здійснювати експлуатацію автомобіля «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА.

Відповідно до п. 1.7. ч. 1 ст. 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Оскільки судом встановлено, що Панченко С. Л. керував автомобілем марки «ГАЗ 33213 П 12», державний реєстраційний номер 01063СА, на момент ДТП за відсутності законних підстав, то у відповідача відсутній обов'язок здійснювати виплату страхового відшкодування за полісом №ВЕ/2944772 у порядку регресу.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О. В. Мандриченко Дата складання рішення 29.04.2013 р.