Рішення № 31023975, 23.04.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "23" квітня 2013 р. Справа № 906/338/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Вельмакіної Т.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - паспорт НОМЕР_2 від 09.10.96р.;

ОСОБА_2 - довіреність від 18.03.13р.;

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м.Житомир)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 40462,27 грн.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 40462,27 грн., з яких: 39578,00грн. основного боргу, 197,89грн. інфляційних та 686,38грн. 3% річних.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Надали усні пояснення, щодо заперечення відповідача на позов. Вважають, що здійснення відповідачем часткових проплат свідчить про визнання останнім позову.

Представник позивача подав письмове клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів. Вказане клопотання судом задоволено (а.с. 41-53).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Згідно заяви №777 від 23.04.13р. (а.с. 37), що надійшла на адресу суду 23.04.13р., просив відкласти розгляд справи.

Суд відхиляє вказане клопотання, оскільки, згідно ст.77 ГПК України, господарський суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України. При цьому підставами для відкладення є обставини, за яких спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні. Натомість, враховуючи наявні у справі матеріали, відсутність представника відповідача, на думку суду, не перешкоджає вирішенню спору по суті. Суд також звертає увагу, що чинне законодавство не обмежує представництво в судовому процесі лише одним конкретним представником від кожної сторони, тому відповідач мав право направити іншого, належним чином уповноваженого представника, для участі в даному судовому засіданні. Крім того, розгляд справи відкладався за аналогічним клопотанням відповідача від 18.03.13р. (а.с. 17).

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначив позивач у позовній заяві та вбачається з матеріалів справи, 02.07.12р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (виконавець, позивач) та ДП "Житомирський облавтодор" (замовник, відповідач) було укладено Договір про надання послуг №47 від 02.07.12р., згідно п. 1.1. якого виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, на свій ризик та за завданням Замовника надати, а замовник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, прийняти та сплатити наступні послуги: - ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів замовника із забезпеченням проведення робіт необхідними витратними матеріалами і запчастинами у відповідності заявки замовника.

У відповідності до п. 2.3. Договору, загальна сума останнього складає 50 тис. грн.

Як вказує позивач, ним було виконано роботи на загальну суму 24066,00грн. та встановлено запасних частина на суму 25512,00грн., а всього, на суму 49578,00грн., що підтверджується підписаним Актом надання послуг №295 від 06.07.12р.

Зазначає, що на виконання зобов'язань за вищезазначеним Договором відповідачем було перераховано лише 10000,00грн., внаслідок чого, за даними позивача, сума боргу склала 39578,00грн.

У зв'язку з неповним погашенням заборгованості, відповідачу було направлено лист-вимогу про погашення боргу (а.с. 521-522).

Посилаючись на ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач за період з серпня 2012 року по січень 2013 року нарахував до стягнення з відповідача 197,89грн. інфляційних та за період з 17.07.12р. по 12.02.13р. - 686,38грн. 3% річних.

Згідно відзиву на позовну заяву № 665 від 05.04.13р. (а.с. 23-24), відповідач просить суд відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог. Заперечення відповідача обґрунтовано тим, що: вказаний договір є договором підряду; акти виконаних робіт сторонами не підписано, ціна по виконанню робіт не визначена, тому строк оплати не настав; заявка відповідача на проведення робіт не надавалася; договором передбачено оплату робіт, а не запчастин; 3% річних нараховано безпідставно.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами по справі і підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

За ст.ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги ґрунтуються на укладеному між сторонами Договорі про надання послуг №47 від 02.07.12р. (а.с. 5), зміст та форма якого відповідає вимогам чинного законодавства, встановленим саме до договорів про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно підписаного сторонами Акту надання послуг №295 від 06.07.12р. (а.с.6), позивачем було виконано роботи та встановлено запасні частини на загальну суму 49578,00грн.

Тобто, твердження відповідача про те, що спірні відносини ґрунтуються на договорі підряді є безпідставними. При цьому, враховуючи що у відзиві на позовну заяву (а.с. 23-24) відповідач вказав, що заявка замовника на ремонт та технічне обслуговування транспортних засобів відсутня, а сторонами жодного акту виконаних робіт не підписано, тому роботи та їх ціна вважаються неузгодженими, слід зазначити, що договором не передбачено подання заявки у письмовій формі. До того ж предоставлення чи непредоставлення останньої, за наявності підписаного сторонами акту надання послуг, не впливає на оцінку спірних обставин.

Так, за ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999р., підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Як вбачається з Акту надання послуг №295 від 06.07.12р., останній містить перелік наданих послуг, а саме: виконаних робіт, встановлених запасних частин, їх вартість, підписи та печатки сторін. Суд розцінює вказаний акт, як належний доказ надання послуг саме на суму 49578,00грн., тому заперечення відповідача є безпідставними.

Крім того, позивачем надано копію податкової накладної від 06.07.12р., виписану позивачем на надані відповідачу послуги в сумі 41315,00грон. згідно Договору про надання послуг від 02.07.2012 року №47 (а.с. 49-50).

Згідно п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010, є податковим документом і одночасно відображаються у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п.201.7. ст. 201 ПКУ).

Враховуючи викладене, наявні у справі первинні документи є належним підтвердженням надання відповідачу послуг згідно Договору від 02.07.12р. за №47, зокрема, на суму 49578,00грн.

Згідно п. 3.2 Договору розрахунок за цим Договором проводиться не пізніше 10 днів після повного виконання робіт.

Оскільки Акт надання послуг сторонами складено та підписано 06.04.12р., відповідач повинен був розрахуватись у строк не пізніше 16.07.12р. Вказане спростовує твердження відповідача, що строк оплати по даному Договору не настав.

Однак, у вказані строки відповідач свої зобов'язання у повному обсязі не виконав, сплативши 25.07.12р. 8000,00грн. та 29.10.12р. 2000,00грн. (а.с. 7-8) внаслідок чого на час звернення до суду його загальна заборгованість склала 39578,00грн. і на час розгляду справи в суді не змінилася.

Здійснення зазначених проплат додатково вказує на прийняття відповідачем наданих послуг, а наявні в матеріалах справи, підписані сторонами акти звірки взаєморозрахунків (а.с. 42, 43), в сукупності з наданими до справи первинними документами, свідчать про обґрунтованість заявленої до стягнення суми основного боргу.

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин вимога позивача про стягнення з відповідача 39578,00грн. основного боргу є правомірною та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 197,89грн. інфляційних та 686,38грн. 3% річних, то приписами частини 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З розрахунку позивача (а.с. 2) вбачається, що річні в сумі 686,38грн., нараховані за період з 17.07.12р. по 12.02.13р. на суму боргу 39775,89грн. Перевіривши вказаний розрахунок позивача, суд вважає його вірним, а вимогу такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується інфляційних, нарахованих за період з серпня 2012 року по січень 2013 рік, то відповідно до Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 12.05.1999р. №02-5/223 "Про деякі питання, пов'язані з застосуванням індексу інфляції" позивач, який бажає стягнути збитки з урахуванням індексу інфляції, повинен у кожному конкретному випадку подати господарському суду обґрунтований розрахунок відповідної суми.

Слід зазначити, що при застосуванні індексу інфляції належить мати на увазі, що оскільки індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т. д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007, № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Відповідно до Рекомендації Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ №62-97р. від 04.04.1997р., у випадку, коли відшкодуванню підлягає сума, яка складається з внесків, зроблених в різні періоди, кожний внесок збільшується на величину індексу відповідного періоду, результати підсумовуються. При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума внесена в період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця.

Враховуючи вищезазначені рекомендації Верховного Суду України та проаналізувавши наданий позивачем розрахунок суми, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів, суд дійшов висновку, що обґрунтовано заявлена до стягнення сума інфляційних становить 39,42грн., оскільки, при здійсненні їх нарахування, позивачем не було враховано дефляційних процесів. У стягненні 158,47грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх заявлено до стягнення безпідставно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, копії яких долучено до матеріалів справи, підлягає задоволенню частково на суму 40303,80грн., з яких: 39578,00грн. основного боргу, 39,42грн. інфляційних, 686,38грн. 3% річних. У стягненні 158,47грн. інфляційних слід відмовити.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (10003, Житомирська обл., м. Житомир, Богунський р-н., вул. Перемоги, буд.75, код 32008278)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1)

- 39578,00грн. основного боргу;

- 39,42грн. інфляційних;

- 686,38грн. 3% річних;

- 1713,76грн. судового збору.

3. В стягненні 158,47грн. інфляційних відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.04.13р.

Суддя Вельмакіна Т.М.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - сторонам - (рек. з пов. про вруч.)