Рішення № 31023756, 23.04.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23.04.2013 Справа №901/987/13-г

За позовом Прокурора міста Судака (вул. Яблунева 10, місто Судак, АР Крим, 98000) в інтересах держави в особі

Ради міністрів Автономної Республіки Крим (пр-т. Кірова 13, АР Крим, 95005)

до відповідача - Дачновської сільської ради (вул. Мигдальна 1, с. Дачне, місто Судак, АР Крим, 98000)

виробничого кооперативу "Долина Роз" (вул. Алуштинська 45 а, місто Судак, АР Крим, 98000)

про визнання недійсними рішення та договору.

Суддя І.І. Дворний.

Представники:

прокурор - Овсяннікова І.О.,посвідчення №013074, прокурор відділу прокуратури м. Сімферополя;

від Ради міністрів Автономної Республіки Крим - Тихончук С.Г, довіреність №01-01/1392 від 18.06.2012, представник;

від Дачновської сільської ради - не з'явився;

від виробничого кооперативу "Долина Роз"- не з'явився.

Суть спору: 13 березня 2013 року прокурор міста Судака звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Дачновської сільської ради, виробничого кооперативу "Долина Роз" у якій просить суд визнати недійсним рішення 21 сесії 24 скликання Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року "Про надання виробничому кооперативу "Долина Роз" в оренду земельних ділянок площею 41,9118 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (нормативно-грошова вартість земельної ділянки 818 871,07 грн.); визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 41,9118 га. (нормативно-грошова вартість земельної ділянки 818 871,07 грн.), який укладено 23 грудня 2004 року між Дачновською сільською радою та виробничим кооперативом "Долина Роз", і зареєстровано в Судацькому міському управлінні Кримської регіональної філії ДП "ПДЗК" при Держкомзему України 24 грудня 2004 року за №00006-Д. Також прокурор просив суд зобов'язати виробничий кооператив "Долина Роз" повернути земельну ділянку площею 41,9118 га, вартістю 818 871,07 грн. Раді міністрів АР Крим. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 21, 203, 207, 215, 388, 293, 2012 Цивільного кодексу України, статей 1, 53, 122, 123, 127, 150, 153, п. 12 перехідних положень Земельного кодексу України, статей 20, 50, 57 Закону України «Про Землеустрій», статей 6, 7, 37 Закону України «Про охорону археологічної спадщини», статей 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», положеннях Господарського процесуального кодексу України та мотивовані тим, що рішення 21 сесії 24 скликання Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року та укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 23 грудня 2004 року підлягають визнанню недійсними, оскільки Дачновська сільська рада, приймаючи рішення, не мала права на розпорядження спірною земельною ділянкою та явно вийшла за межі своїх повноважень, що порушило права позивача. Так, межі земельної ділянки у встановленому законом порядку в натурі (на місцевості) за виконаним проектом відведення земель встановлені не були, як не ухвалено і рішення на час виконання технічної документації із землеустрою щодо складання документу про посвідчення права на земельну ділянку про передачу в оренду земельної ділянки. Ділянка надана за відсутності проекту її відведення. Більш того, на спірній земельній ділянці розташовано об'єкти історико-культурного призначення, але Республіканський комітет з охорони культурної спадщини АР Крим не був залучений для розгляду питання щодо можливості надання відповідачу земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За переконанням прокурора, невідповідність оскаржуваного рішення вимогам законодавства тягне за собою недійсність договору довгострокової оренди, укладеного на підставі такого рішення.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 20 березня 2013 року позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження по справі.

Дачновська сільська рада, у свою чергу, визнала вимоги прокурора у повному обсязі та повідомила суд про відсутність заперечень проти їх задоволення. Також, рада визнала, що при прийнятті оскаржуваного рішення нею не було враховано того, що повноваження по розпорядженню землями, які знаходяться за межами населеного пункту, відносяться до компетенції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а на спірній земельній ділянці знаходяться об'єкти історико-культурного призначення. Справу Дачновська сільська рада просила розглянути без участі свого представника. Вказані пояснення були прийняті судом до розгляду.

Через неявку представника виробничого кооперативу "Долина Роз" та представника Ради міністрів Автономної Республіки Крим ухвалою суду від 02 квітня 2013 року розгляд справи відкладався.

У судове засідання, що відбулось 23 квітня 2013 року, з'явився прокурор, який наполягав на задоволенні позовних вимог. Пояснення прокурора також підтримав представник Ради міністрів Автономної Республіки Крим і просив позов прокурора задовольнити.

Представник виробничого кооперативу "Долина Роз" позовні вимоги не спростував, представник відповідача в судове засідання за викликом повторно не з'явився, правом надати відзив на позов не скористався, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи був проінформований рекомендованою кореспонденцією.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням виробничого кооперативу "Долина Роз" є адреса: вул. Алуштинська 45 а, місто Судак, АР Крим, 98000. Відповідні процесуальні документи надіслані згідно з поштовими реквізитами учасників процесу. Про знаходження на розгляді господарського суду вказаного спору відповідач був обізнаний, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 20 березня 2013 року. Так, відповідач був належним чином сповіщений судом про дату, час і місце судового засідання.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо неявка цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, надані у судових засіданнях, врахувавши правову позицію Дачновської сільської ради, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

На засіданні 21 сесії 24 скликання, яке відбулось 03 грудня 2004 року, Дачновська сільська рада розглянувши технічну документацію по землеустрою та інші надані документи прийняла рішення №б/н «Про передачу виробничому кооперативу «Долина Роз» в оренду земельних ділянок площею 41,9118 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованих на території Дачновської сільської ради».

Вказаним рішенням було вирішено:

- затвердити технічну документацію з землеустрою по складанню документів, засвідчуючи право користування земельними ділянками виробничому кооперативу «Долина Роз»;

- припинити право користування земельною ділянкою сільськогосподарському багатофункціональному кооперативу «Долина Роз» у зв'язку із реорганізацією у виробничий кооператив «Долина роз», площею 34,423 га.;

- передати у землі запасу Дачновської сільської ради землі природоохоронного призначення у розмірі 5,33 га., земельну ділянку площею 0,6498 га. під територією гаражу;

- передати виробничому кооперативу «Долина Роз» в довгострокову оренду земельні ділянки, з подальшим викупом строком на 50 років, загальною площею 41,9118 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в тому числі: з земель запасу Дачновської сільської ради площею 7,4888 га., в тому числі по угіддях: інших лісових земель - 6,3780 га, пасовищ загальною площею 1,1108 га, в тому числі: із кущами - 0,0610 га, з рідколіссям - 0,0710 га., чистих - 0,9788 га.; із земель сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Долина Роз» загальною площею 34,4230 га, в тому числі по угіддях: - ділянка №1 (багаторічних насаджень - 5,8763 га., ріллі - 17,3235 га, під канавами - 0,1942 га., пасовищ загальною площею - 4,5694 га. (з них із кущами -2,7320 га. з рідколіссям - 0,1156 га,. чистих - 1,7218 га.), під господарськими шляхами і прогонами - 1,0159 га., чагарників - 0,8176 га., забудованих земель, у тому числі промисловості, загальною площею 1,8802 га. (з них: капітальна одноповерхова забудова - 0,2906 га., під проїздами, проходами і майданчиками - 1,5896 га.); ділянка №2 (ріллі, площею 2,7459 га.). Цільове використання земельних ділянок - - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, код .2.1.

- ввести наступні обмеження прав на використання земельних ділянок загальною площею 3,6268 га.: в охоронній зоні високовольтної лінії електропередач ПЛ-11 кВ, площею 2,5176 га., в охоронній зоні високовольтної лінії електропередач ПЛ-10 кВ, площею 0,5170 га., в охоронній зоні високовольтної лінії електропередач ПЛ-0, 4 кВ, площею 0,3585 га., в охоронній зоні водопроводу площею 0,2337 га.

- зобов'язати виробничий кооператив «Долина Роз» у тримісячний термін з моменту отримання даного рішення надати документи для державної реєстрації договору оренди землі та обмежень відповідно до п/п.4; 5 цього рішення.

Матеріали справи свідчать про те, що в подальшому 23 грудня 2004 року Дачновська сільська рада (за договором орендодавець) та виробничий кооператив "Долина Роз" (за договором орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в Судацькому міському управлінні Кримської регіональної філії ДП "ПДЗК" при Держкомзему України 24 грудня 2004 року за №00006-Д.

Досліджуючи умови укладеного між відповідачами договору, судом встановлено, що відповідно до пункту 1.1 договору орендодавець на підставі рішення 21 сесії 24 скликання від 03 грудня 2004 року передає, а орендар приймає в оренду земельні ділянки загальною площею 41,9118 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Дачновської сільської ради з яких, із земель запасу Дачновської сільської ради площею 7,4888 га., в тому числі по угіддях: інших лісових земель - 6,3780 га, пасовищ загальною площею 1,1108 га, в тому числі: із кущами - 0,0610 га, з рідколіссям - 0,0710 га., чистих - 0,9788 га.; із земель сільськогосподарського багатофункціонального кооперативу «Долина Роз» загальною площею 34,4230 га, в тому числі по угіддях: - ділянка №1 (багаторічних насаджень - 5,8763 га., ріллі - 17,3235 га, під канавами - 0,1942 га., пасовищ загальною площею - 4,5694 га. (з них із кущами -2,7320 га. з рідколіссям - 0,1156 га,. чистих - 1,7218 га.), під господарськими шляхами і прогонами - 1,0159 га., чагарників - 0,8176 га., забудованих земель, у тому числі промисловості, загальною площею 1,8802 га. (з них: капітальна одноповерхова забудова - 0,2906 га., під проїздами, проходами і майданчиками - 1,5896 га.) та ріллі, площею 2,7459 га. - ділянка №2.

У пункті 2.1 сторони узгодили, що земельна ділянка розташована на території Дачновської сільської ради передається в оренду на 50 років строком до 03 грудня 2054 року. Кадастровим номером земельної ділянки 1 є 0111790700:03:001:0019, а земельної ділянки 2 - 0111790700:03:001:0020.

Викладені вище обставини також були встановлені перевіркою прокуратури міста Судака щодо розпорядження Дачновською сільською радою земельними ділянками та додержання останньою вимог Земельного кодексу України, проведеною в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів на підставі постанови про проведення перевірки від 13 лютого 2013 року №17.

В матеріалах справи наявний лист виконавчого комітету Дачновської сільської ради за №102/02-16/4 від 12 лютого 2013 року у якому повідомлено про те, що жодних рішень про розмежування земель державної та комунальної власності на території ради Дачновською сільською радою не приймалось, а земельна ділянка площею 41,9118 га., яка передана у довгострокову оренду виробничому кооперативу «Долина Роз» розташований на території Дачновської міської ради за межами населеного пункту.

Відомості викладені у вказаному вище листі також підтверджені листом міжміського управління державного земельного агентства у містах Судаку та Феодосії №212-22/10-22 від 15 лютого 2013 року.

У свою чергу, з листа завідувача відділу-музею «Судацька фортеця» Національного заповідника «Софія Київська» від 12 березня 2013 року за вих. №21 вбачається, що у межах спірної земельної ділянки знаходиться декілька пам'яток історико-культурного надбання. Так, у північно-західній частині зберігся середньовічний колодязь, на півдні від нього присутні залишки фундаментів поселення ХІV-ХV віків, які прийняті на державний облік пам'яток археології відповідно до наказу Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з охорони культурного надбання від 02 квітня 2001 року, у центральній частині ділянки розвідками В.Г. Тура від 1999 року по 2003 рік зафіксовані залишки середньовічного монастиря св.. Сави, а на заході за межами ділянки знаходяться залишки середньовічного поселення. Також у листі повідомлено про те, що на момент оформлення документів на передачу ділянки обстеження на предмет наявності пам'яток культурного надбання не проводилось.

Прокурор, звертаючись до суду з даною позовною заявою, наполягає на тому, що рішення Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року та договір оренди земельної ділянки від 23 грудня 2004 року, укладений на підставі зазначеного рішення, підлягають визнанню недійсними, оскільки станом на 03 грудня 2004 року та станом на 09 листопада 2004 межі земельної ділянки площею 41,9118 га. у встановленому законом порядку в натурі (на місцевості) - за виконаним проектом відведення земель - встановлені не були, а на час виконання технічної документації із землеустрою щодо складання документу, якій посвідчує право на земельну ділянку рішення про передачу в оренду виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 41,9118 га. уповноваженим органом не ухвалювалось. За переконанням прокурора, надання в оренду виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 41,9118 га. за відсутності проекту відведення земельної ділянки, лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа що посвідчує право на земельну ділянку є не законним.

Також, прокурор вказує на обізнаність сільської ради під час прийняття оскаржуваного рішення та укладення договору оренди про те, що на спірній земельній ділянці розташовано об'єкти історико-культурного призначення та про те, що об'єкти нерухомого майна, належні виробничому коопертаиву «Долина Роз» займали площу 2 833,5 кв.м. (2833,5 га.), отже надання сільською радоювідповідачу право викупу земельної ділянки площею 39,0783 га. (площа земельної ділянки, на який відсутні об'єкти нерухомого майна, належні ВК «Долина Роз») без проведення аукціону (конкурсу) є неправомірним.

Викладені вище обставини і послугували підставами для звернення прокурора з відповідними позовними вимогами до суду.

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, подані прокурором і сторонами докази та їх викладену правову позицію, суд вважає позовні вимоги щодо визнання недійсним рішення 21 сесії 24 скликання Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року та договору оренди земельної ділянки площею 41,9118 га. від 23 грудня 2004 року правомірними та такими, що відповідають дійсними обставинам справи з огляду на наступне.

Так, предметом спору у даній справі є встановлення наявності або відсутності підстав для визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та укладеного між сторонами на підставі цього рішення договору оренди земельної ділянки.

Згідно зі статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Відповідно до статей 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування належить, зокрема, земля, управління якою здійснюють територіальні громади через органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, повязані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Отже, розпорядження землями від імені Українського народу здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 84 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно статті 16 Земельного кодексу України до повноважень Ради міністрів Автономної Республіки Крим у галузі земельних відносин належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Як підтверджено матеріалами справи, межі населеного пункту с. Дачне - 133,71 га. - встановлені рішенням 16 сесії 22 скликання Судацької ради народних депутатів Автономної Республіки Крим від 15 жовтня 1997 року №б/н.

Спірна земельна ділянка площею 41,9118 га. розташована на території Дачновської сільської ради за межами населеного пункту і розмежування земель державної та комунальної власності у с. Дачне не відбувалось, про що, як вже зазачалось, повідомлено у листі Дачновської сільської ради від 12 лютого 2013 року за №102/02-16/4 та другим відповаідачем не спростовано.

Відповідно до приписів частини шість статті 122 Земельного кодексу Украйни, в редакції що діяла на момент прийняття спірного розпорядження, Рада міністрів Автономної Республіки Крим надає земельні ділянки із земель державної власності у постійне користування юридичним особам у межах міст республіканського значення (Автономної Республіки Крим) та за їх межами для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті: для сільськогосподарського використання, ведення лісового і водного господарства, будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальних громад окремих районів Автономної Республіки Крим.

Отже, з приписів норм земельного законодавства вбачається, що повноваження Ради міністрів Автономної Республіки Крим (на момент прийняття рішення та укладення договору) стосуються розпорядження (а саме надання у постійне користування) земельних ділянок із земель державної власності у межах та за межами міст республіканського значення. Так, враховуючи розташування спірної земельної ділянки за межами населеного пункту с. Дачне та відсутності розмежування земель державної та комунальної власності, суд погоджується з твердженням прокурора про те, що сільська рада прийняла рішення про передачу земельної ділянки з перевищенням наданої законом компетенції.

Також, слід звернути увагу, що відповідно до положень статтей 20, 50 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваємого рішення) землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про землеустрій» (у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваємого рішення) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку, включає: пояснювальну записку; технічне завдання на складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку; копії заяв фізичних або клопотання юридичних осіб; матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки; рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність або надання в користування, утому числі на умовах оренди; акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання; акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності; кадастровий план земельної ділянки; перелік обмежень прав на земельну ділянку і наявні земельні сервітути.

Разом з тим, земельна ділянка площею 41,9118 га. сформована за рахунок земель, що перебували в користуванні КСП «Долина Роз» площею 34,423 га (рішення Дачновської сільської ради від 19 січня 2004 року) та земель запасу Дачновської сільської ради площею 7,4888 га. Отже, земельна ділянка площею 41,9118 га. є новою сформованою земельною ділянкою, межі якої необхідно встановлювати в натурі за проектом відведення.

Відповідно до наведених вище вимог, враховуючи те, що на момент ухвалення рішення та укладення договору межі земельної ділянки площею 41,9118 га у встановленому законом порядку в натурі (на місцевості) - за виконаним проектом відведення земель - встановлені не були, а на час виконання технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку рішення про передачу в оренду виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 41,9118 га. уповноваженим органом ухвалено не було, надання в оренду виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 41,9118 га за відсутності проекту відведення земельної ділянки, лише на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа який посвідчує право на земельну ділянку, є не законним.

Також, заслуговують на увагу і посилання прокурора на заходження на спірній орендованій земельній ділянці залишків фундаментів поселення ХІV-ХV віків, які прийняті на державний облік пам'яток археології відповідно до наказу Республіканського комітету з охорони та використання пам'яток історії та культури України від 02 квітня 2001 року №4-ов, який зареєстровано в Державному управління юстиції міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим. Площа пам'ятки складає 5 га., площа пам'ятки з охоронною зоною - 6,5 га.

Згідно приписів статті 53 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані поселення і стоянки, тощо.

Статтею 150 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент прийняття рішення) землі історико-культурного призначення належать до особливо цінних земель.

Об'єктом культурної спадщини відповідно до статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» є місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов'язані з ними території чи водні об'єкти, інші природні, природно-антропогенні або створені людиною об'єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з антропологічного, археологічного, естетичного, етнографічного, історичного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Згідно частини 1 статті 7 Закону України «Про охорону археологічної спадщини» (в редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) до повноважень органу охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим належить здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів щодо охорони археологічної спадщини;

З метою захисту пам'яток археології, в тому числі тих, що можуть бути виявлені, питання, пов'язані з наданням земельних ділянок, вирішуються за участю відповідних органів охорони культурної спадщини згідно із законом, що передбачено частиною 3 статті 37 Закону України «Про охорону культурної спадщини».

Втім, не зважаючи на вказані вище вимоги чинного законодавства та не зважаючи на обізнаність сільської ради про знаходження на спірній земельній ділянці об'єктів історико-культурного призначення, питання щодо можливості надання виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 41,9118 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва приймалось без участі Республіканського комітету з охорони культурної спадщини Автономної Республіки Крим.

Частиною 2 статті 127 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття рішення) продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон, конкурс), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок.

Так, спірним рішенням Дачновська сільська рада надала виробничому кооперативу «Долина Роз» земельну ділянку площею 41,9118 га для товарного сільськогосподарського виробництва в довгострокову оренду строком на 50 років, з послідуючим викупом земельної ділянки, втім об'єкти нерухомого майна, які належали останньому (на час прийняття рішення) займали площу 2 833,5 кв.м (2833,5 га). Враховуючи наведене, сільська рада безпідставно надала право викупу виробничому кооперативу «Долина Роз» земельної ділянки площею 39,0783 га. (площа земельної ділянки, на який відсутні об'єкти нерухомого майна, належні останньому) без проведення аукціону (конкурсу).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

В силу положень пункту 2 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

З огляду на викладене, рішення Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року «Про надання виробничому кооперативу «Долина Роз» в довгострокову оренду земельної ділянки площею 41,9118 га» підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Відносно вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 41,9118 га., який укладено 23 грудня 2004 року між Дачновською сільською радою та виробничим кооперативом "Долина Роз", суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Недодержання цієї вимоги сторонами (стороною) в момент вчинення правочину є підставою недійсності правочину, що передбачено частиною 1 статті 215 вказаного Кодексу.

Зі змісту статті 203 Цивільного кодексу України вбачається, що будь-який правочин (додаткова угода) має набути чинності, тобто набрати юридичної сили. Для цього, він має відповідати вимогам, встановленим законом.

У статті 203 Цивільного кодексу України перераховані загальні вимоги до чинності правочину, що стосуються правомірності його змісту, дієздатності сторін, волевиявлення сторін, форми укладеного правочину, реальності передбачуваних правових наслідків, дотримання батьками прав та інтересів їх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей. Іншими словами, за цією статтею, щоб правочин вважався чинним, а відповідно і правомірним, при його вчиненні мають бути дотримані такі умови як: законність змісту правочину, наявність у сторін (сторони) необхідного обсягу дієздатності, наявність об'єктивно вираженого волевиявлення учасника правочину та його відповідність внутрішній волі учасника право чину, відповідність форми вчиненого правочину вимогам закону, спрямованість волі учасників правочину на реальне досягнення обумовленого ним юридичного результату, відсутність спрямованості у вчинюваному батьками правочині на порушення прав та інтересів їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей. У разі недотримання перерахованих вимог правочин є недійсним або може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому цим Кодексом.

Зміст правочину (його умови) насамперед не повинен суперечити вимогам як ЦК, так і інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

У вказаній статті визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою ЦК визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей.

При цьому слід зазначити, що наявність рішення відповідного органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду чинним земельним законодавством визначається в якості обов'язкової передумови подальшого укладення договору оренди земельної ділянки, а, відтак, договір оренди є наслідком виконання відповідного рішення органу місцевого самоврядування.

Оскільки судом встановлено, що Дачновська сільська рада не мала необхідний обсяг цивільної дієздатності на прийняття рішення що оспорюється та не мала права виступати орендодавцем у подальших орендних правовідносинах то, як наслідок, підлягає визнанню недійсним і договір оренди спірної земельної ділянки.

Крім того, відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", розглядаючи справи у спорах про визнання недійсними договорів оренди, суди повинні з'ясовувати питання чинності рішень (розпоряджень), на підставі яких було укладено такі договори.

Як вбачається з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 23 грудня 2004 року був укладений на підставі рішення 21 сесії 24 скликання Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року "Про надання виробничому кооперативу "Долина Роз" в оренду земельних ділянок площею 41,9118 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", а тому позовні вимоги про визнання недійсним вказаного договору оренди є похідними від позовної вимоги про визнання недійсним зазначеного рішення.

Задовольняючи вимогу прокурора про повернення земельної ділянки площею 41,9118 га., вартістю 818 871,07 грн. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, суд враховує приписи статей 388, 393, 1212 Цивільного кодексу України, відповідно до яких власник майна має право витребувати майно, якщо воно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом, також, власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища, яке існувало до видання цього акта. Особа зобов'язана повернути майно тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Таким чином, враховуючи той факт, що заявлені у даній справі позовні вимоги звязані між собою підставою та поданими доказами, отже визнання господарским судом достатніми правові підстави для задоволення основної позовної вимоги про визнання недійсним рішення Дачновської сільської ради, спричиняє і правомірність задоволення похідних позовних вимог про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, який в свою чергу був укладений на підставі винесеного у порушення вимог законодавства рішення та вимог про зобов'язаннявиробничого кооперативу "Долина Роз" повернути земельну ділянку Раді міністрів Автономної Республіки Крим", у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір суд відносить на відповідачів за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у засіданні суду 23 квітня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Повний текст рішення складено 29 квітня 2013 року.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним рішення 21 сесії 24 скликання Дачновської сільської ради від 03 грудня 2004 року "Про надання виробничому кооперативу "Долина Роз" в оренду земельних ділянок площею 41,9118 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" (нормативно-грошова вартість земельної ділянки 818 871,07 грн.).

3. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 41,9118 га. (нормативно-грошова вартість земельної ділянки 818 871,07 грн.), який укладено 23 грудня 2004 року між Дачновською сільською радою та виробничим кооперативом "Долина Роз", і зареєстровано в Судацькому міському управлінні Кримської регіональної філії ДП "ПДЗК" при Держкомзему України 24 грудня 2004 року за №00006-Д.

4. Зобов'язати виробничий кооператив "Долина Роз" повернути земельну ділянку площею 41,9118 га, вартістю 818 871,07 грн. Раді міністрів Автономної Республіки Крим.

5. Стягнути з Дачновської сільської ради (вул. Мигдальна 1, с. Дачне, місто Судак, АР Крим, 98000) на користь державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м.Сімферополі АРК (м.Сімферополь), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38040558, Банк отримувача - ГУ ДКCУ в АРК, м.Сімферополь, код банку отримувача (МФО) - 824026, Рахунок отримувача - 31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 03499968) 573,50 грн. судового збору.

6. Стягнути з виробничого кооперативу "Долина Роз" (вул. Алуштинська 45 а, місто Судак, АР Крим, 98000) на користь державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у м.Сімферополі АРК (м.Сімферополь), код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38040558, Банк отримувача - ГУ ДКCУ в АРК, м.Сімферополь, код банку отримувача (МФО) - 824026, Рахунок отримувача - 31211206783002, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ 03499968) 573,50 грн. судового збору.

7. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Суддя І.І. Дворний