Ухвала суду № 31022736, 30.04.2013, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1621/2275/12

Номер провадження 22-ц/786/1538/2013

Головуючий у 1-й інстанції Івко В.М.

Доповідач Карнаух П. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого - судді : Карнауха П.М.

Суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.

При секретарі : Ткаченко Т.І.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, ОСОБА_2 про визнання незаконними дій Демидівської сільської ради Решетилівського району, про відшкодування майнової та моральної шкоди, витребування землі з чужого незаконного володіння, визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Карнауха П.М., -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2011 року позивач звернувся до місцевого суду з позовом до відповідачів, який в подальшому неодноразово змінював і доповнював, та просив витребувати у ОСОБА_2, як незаконного володільця, земельну ділянку, отриману нею в порядку спадкування, після його померлого батька ОСОБА_4; стягнути з відповідачів майнову шкоду за використання земельної ділянки в розмірі 23200 грн. та з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 3400 грн.; визнати недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, виданий відповідачці; зобов'язати Демидівську сільську раду Решетилівського району оформити на нього спадщину після смерті його батька, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати незаконним та скасувати рішення позачергової 19 сесії 23 скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району від 18.05.2001 року незаконним та скасувати його.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що батько не складав заповіту, оскільки підпис на заповіті йому не належить, ОСОБА_2 без законних підстав набула право на спадщину за заповітом. Він, як пенсіонер має обов'язкову долю у спадщині, що не було враховано сільською радою при оформленні спадщини.

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 березня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що він, як єдиний син померлого, має право на обов'язкову долю у спадщині незалежно від заповіту, оскільки є пенсіонером. Також вважає, що його батько, який помер в 1998 році, не підписував заповіту. Суд повинен був застосувати ч. 1 ст. 1258, ч. 1 ст. 1261, ч.1 ст. 1241 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Як убачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у Горбанівському гереатичному пансіонаті, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1, виданим відділом РАГС виконкому Полтавської міської ради 11.12.1998 року.

До направлення ОСОБА_4 в пансіонат, він разом з дружиною проживав в с. Нова Диканька Решетилівського району Полтавської області. За подружжям здійснювала догляд їх сусідка ОСОБА_2

Родинні стосунки позивача з померлим підтверджуються правовстановлюючими документами та рішенням суду.

ОСОБА_4 за життя, 14.04.1998 року, у Решетилівській райдержнотконторі склав нотаріально посвідчений заповіт, відповідно до якого належне йому право на земельну частку (пай) з належними дивідендами в розмірі 3,45 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві «Демидівське» Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області, повністю заповів ОСОБА_2.

Після смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 Решетилівською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа № 401 від 10.12.1999р. (зареєстровано в реєстрі за № 2776). Відповідно до матеріалів спадкової справи, з заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася лише ОСОБА_2 та 10.12.1999 року отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що склалається з права на земельну частку(пай) розміром 3,45 в умовних кадастрових гектарах, що знаходиться в колективному сільськогосподарському підприємстві «Демидівське» Демидівської сільської ради Решетилівського району Полтавської області.

ОСОБА_2 набула право власності на земельну ділянку площею 3,56 га в порядку спадкування та на земельну ділянку площею 3,56 га на підставі рішення органу місцевого самоврядування про виділення їй земельної частки (паю).

На підставі рішення 19 сесії 23 скликання Демидівської сільської ради Решетилівського району від 18.05.2001 року «Про виділення в натурі земельних часток (паїв) та виготовлення державних актів на право приватної власності на землю громадянам сільської ради» ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на землю загальною площею 7,12 га , яка складається з двох відокремлених земельних ділянок.

Відповідно до інформаційного листа начальника відділу Держземагенства у Решетилівському районі Полтавської області від 21.02.2013 року №195/01-21Ю, на ім'я ОСОБА_2 виданий державний акт на право приватної власності на землю серії РІ №523291 від 22.05.2001 року на земельну ділянку площею 7,12 га., що розташована на території Демидівської сільської ради.

15.06.2008 року ОСОБА_2 укладені договори оренди зазначених земельних ділянок із СТОВ «Говтва» Решетилівського району терміном на 5 років.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з'ясувавши всі обставини по справі та норми законодавства, що регулюють вирішення даного спору, вірно дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції достовірно було встановлено, що правовідносини щодо спадкових прав позивача виникли з моменту смерті його батька ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому повинні регулюватися чинним на той час цивільним законодавством - Цивільним кодексом Української РСР в ред. 1963 року зі змінами та доповненнями.

Доводи апелянта, що місцевий суд повинен був застосовувати норми чинного Цивільного кодексу України не відповідають закону, оскільки правовідносини виникли за час дії ЦК Української РСР.

Відповідно до ч. 1 ст. 534 ЦК УРСР, кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Заповіт повинен бути укладений у письмовій формі з зазначенням місця і часу його укладення, підписаний особисто заповідачем і нотаріально посвідчений (ст. 541 ЦК УРСР).

Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом (ст. 524, 525 ЦК УРСР).

Згідно статті 548 ЦК УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Ці дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини (ст. 549 ЦК УРСР).

Як убачається з копії спадкової справи, позивач у встановлений законом строк не звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що на момент відкриття спадщини позивач не досяг пенсійного віку (пенсія по віку призначена з 08.06.2003 року - а.с.71 т.1), а тому правила статті 535 ЦК УРСР щодо права на обов'язкову частку у спадщині не можуть бути застосовані.

Таким чином, доводи апелянта про те, що він був позбавлений спадщини, оскільки мав право на обов'язкову частку, не ґрунтуються на законі.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про недійсність заповіту, оскільки недійсним заповіт у встановленому законом порядку не визнаний.

Твердження апелянта, що органом місцевого самоврядування було допущено порушено вирішення питання щодо земельних прав ОСОБА_2 на земельну частку (пай) не відповідають дійсності, оскільки дане питання Демидівською сільською радою Решетилівського району вирішено з дотриманням норм земельного законодавства.

Інші доводи апеляційної скарги також не заслуговують на увагу.

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Колегія суддів вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами порушення відповідачами, як його спадкових прав, так і норм земельного законодавства.

Висновки місцевого суду зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування місцевим судом норм матеріального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи судом першої інстанції з дотриманням принципу диспозитивності.

Тлумачення норм матеріального права, які регулюють вирішення спору, позивачем проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції.

Висновки місцевого суду вірні та ґрунтуються на нормах закону.

Наведені в апеляційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального і процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, тому підстав для її задоволення немає.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 12 березня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Карнаух П.М.

Судді: Пилипчук Л.І.

Чумак О.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області П.М.Карнаух