Ухвала суду № 31022670, 11.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2013 р.Справа № 2а-1870/7235/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Колективного підприємства "Сумська маслосирбаза" на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-1870/7235/12

за позовом Колективного підприємства "Сумська маслосирбаза"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Колективне підприємство "Сумська маслосирбаза" (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2012 року №0004091502/22628, яким колективному підприємству "Сумська маслосирбаза" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб., в тому числі за основним платежем - 36 557грн.58коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 18278грн.80коп.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 30 травня 2012 року ДПІ в м. Суми було проведено документальну невиїзну перевірку КП "Сумська маслосирбаза" з питання дотримання вимог податкового законодавства за період серпень-грудень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт від 30.05.2012 року №1140/152/00451406 (а.с.12-14).

За висновками вказаного акту перевірки, дані перевірки свідчать про заниження суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за серпень-грудень 2011 року, заявленого КП "Сумська маслосирбаза" в уточнюючій податковій декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік.

На підставі акту перевірки від 30.05.2012 року №1140/152/00451406 ДПІ в м. Суми 15.06.2012 року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004091502/22628 (а.с.10), яким КП "Сумська маслосирбаза" було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб за основним платежем у розмірі 36557грн.58коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 18278грн.80коп.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України, плата за землю -це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Справляння плати за землю здійснюється відповідно до положень ПК України з урахуванням критеріїв, які визначені у розділі ХІІІ "Плата за землю".

За приписами п. 288.1 ст. 288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно п. 288.4 ст. 288 ПК України, розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за серпень-грудень 2011 року орендна плата за земельну ділянку по вул.. 2-а Заводська, 2, м. Суми сплачувалася у розмірі 1 % від нормативної грошової оцінки землі.

Доводи позивача з приводу того, що орендна плата сплачується виключно в порядку та розмірі, передбачених договором оренди, колегією суддів відхиляються, враховуючи наступне.

Колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що орендна плата є формою податку на землю, справляння якого регулюється податковим законодавством.

За змістом пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Відповідно до п 274.1 ст. 274 ПК України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.

Отже, законом передбачено мінімальну ставку податку, яку не може бути зменьшено за умовами договору оренди землі. Орендна плата є формою загальнодержавного податку «плата за землю» і не може залежати від умов договору, оскільки відносини оподаткування регулюються виключно засобами владних приписів з боку держави і не допускають диспозитивності. Принципові засади такого регулювання містяться в статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен забов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Таким чином, при визначенні суми податкового зобов'язання по орендній платі за земельну ділянку, розташованою вул. 2-а Заводська, 2, м. Суми, позивач повинен був врахувати вимоги пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України та узгодити податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за серпень-грудень 2011 року у розмірі не меншому трикратному розміру земельного податку, тобто не менше ніж 3 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення -рішення.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм чинного законодавства.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Колективного підприємства "Сумська маслосирбаза" залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 20.12.2012р. по справі № 2а-1870/7235/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Макаренко Я.М.