Рішення № 31022002, 25.04.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7008/13 25.04.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська

страхова група»

До Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

Про стягнення 1 718,48 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» про стягнення з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» 1 718,48 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 28-0199-0510 від 28.09.2009 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування автомобіля марки Chevrolet Cruze, державний номер АА 2138 ВХ, а тому позивачем відповідно до положень статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки Chery, державний номер АН 6838 НВ під керуванням Малюк О.М., яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АА/6877828), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 порушено провадження у справі № 910/7008/13 та призначено її до розгляду на 25.04.2013.

Позивач в судове засідання 25.04.2013 не з'явився.

Позивачем 22.04.2013 до відділу діловодства суду подано заяву, в якій позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить розглядати справу без участі представника позивача.

Відповідач в судове засідання 25.04.2013 не з'явився.

Відповідач у поданому 24.04.2013 до відділу діловодства суду відзиві проти позову заперечує, оскільки належним доказом який підтверджує вартість матеріального збитку у відповідності до закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» є звіт або висновок експерта (експертного дослідження). Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів щодо необхідності проведення відновлювальних робіт автомобіля саме на суму 1 718,48 грн., як цього вимагає законодавство. Відповідно позивачем не доведено виникнення права регресної вимоги саме у такому розмірі фактичних витрат, які були необхідні для виплати страхового відшкодування у розумінні Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». На підставі викладеного просить в задоволенні позову відмовити.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 25.04.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

З постанови Кіровоградського районного суду м. Донецька від 18.10.2012 у справі № 3/0525/2331/2012 вбачається, що 20.09.2012 о 16 год. 35 хв. водій Малюк О.М., керуючи автомобілем Chery, державний номер АН 6838 НВ, в порушення вимоги п. 13.1. Правил дорожнього руху України рухаючись по перехрестю вул. Взлітної та вул. Артема в м. Донецьку, не обрав безпечну дистанцію та скоїв зіткнення з автомобілем Chevrolet Cruze, державний номер АА 2138 ВХ, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями Малюк О.М. скоїв адміністративне правопорушення, передбачена ст. 124 КУпАП.

Постановою Кіровоградського районного суду м. Донецька від 18.10.2012 у справі № 3/0525/2331/2012 Малюка О.М. визнано винним за вчинене правопорушення передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення в розмірі 340,00 грн.

Пошкоджений автомобіль був застрахований Товариством з обмеженою відповідальністю «ВіЕйБі Лізинг» (страхувальник) у Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (страховик) на підставі договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 28-0199-0510 від 28.09.2009.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно п. 3 статті 20 Закону України «Про страхування» страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль марки Chevrolet Cruze, державний номер АА 2138 ВХ та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 1 718,48 грн., визначену на підставі рахунку-фактури № САМ 114917 від 28.09.2012 виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» - підприємством, до якого звернувся власник пошкодженого автомобіля.

Позивачем було складено страховий акт № ССКА-1424 від 09.10.2012 згідно якого подію визнано страховою та вирішено виплатити страхове відшкодування в розмірі 1 718,48 грн.

09.10.2012 кошти в розмірі 1 718,48 грн. були перераховані позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю «Автосан Моторс» згідно платіжного доручення № 12713 від 09.10.2012.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 1 718,48 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб Chery, державний номер АН 6838 НВ, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Chevrolet Cruze, державний номер АА 2138 ВХ, знаходився під керуванням Малюк О.М.

Цивільна відповідальність транспортного засобу марки засіб Chery, державний номер АН 6838 НВ, застрахована Малюком О.М. у Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6180198 (діючий на 20.09.2012).

Згідно наданої Моторним (транспортним) страховим бюро України, на запит суду відповіді, відповідно до умов договору (полісу) АВ/6180198 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, а саме автомобіля марки Chery, державний номер АН 6838 НВ.

Зокрема, ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 50 000,00 грн. та встановлено розмір франшизи в сумі 500,00 грн.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику, позивач набув право регресу до винної у ДТП особи, оскільки відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Chery, державний номер АН 6838 НВ, застрахована Малюком О.М. у Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/6180198, то відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування збитку, завданого внаслідок ДТП вищевказаним водієм власнику автотранспортного засобу покладається на відповідача.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем марки Chery, державний номер АН 6838 НВ, встановлена у судовому порядку.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Абзацом другим пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування» франшиза це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Оскільки, умовами полісу АВ/6180198 розмір франшизи встановлено, тому страхове відшкодування має бути зменшено на його суму - 500,00 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу № 11/4368 від 24.12.2012 на виплату страхового відшкодування в порядку регресу, в якій просив перерахувати на його рахунок відшкодування в розмірі 1 718,48 грн. Дана вимога отримана відповідачем 27.12.2012, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення відправлення.

Згідно з пунктом 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Проте, відповідач з дня отримання вказаної вище регресної вимоги з доданими до неї документами суми страхового відшкодування не виплатив.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Розглядаючи спір по суті, суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Chevrolet Cruze, державний номер АА 2138 ВХ було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується за вирахуванням суми франшизи, тому вимоги позивача щодо стягнення з відповідача страхового відшкодування підлягають частковому задоволенню в розмірі 1 218,48 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом не приймаються доводи відповідача що викладені у відзиві, оскільки Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не визначено конкретного виду документу, який повинен складатись та підтверджувати розмір шкоди. Також не передбачено підстави для невідшкодування шкоди в залежності від виду документу, який складено при визначені розміру шкоди. Реальним підтвердженням суми страхового відшкодування в розмірі 1 718,48 грн. є платіжне доручення № 12713 від 09.10.2012.

З огляду на вищевикладене, позові вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» обґрунтовані та підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (м. Київ, вул. Фрунзе, 40, код ЄДРПОУ 33257911) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» (м. Київ, вул. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ 30859524) суму страхового відшкодування в розмірі 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 48 коп., 1 219 (одну тисячу двісті дев'ятнадцять) грн. 91 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині в позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 30.04.2013.

Суддя В.В.Сівакова