Постанова № 31021539, 22.04.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 року 810/1329/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Маджар О.М, за участю:

представників позивача - Величка О.В., Філя Ю.В.,

представника відповідача - Ткачова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Зееландія» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

20 березня 2013 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Зееландія» (ДП «Зееландія», підприємство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 березня 2013 року форми «Р» № 0000961503 та форми «В1» № 0000971503.

Зазначали, що за результатами проведеної працівниками ДПІ позапланової невиїзної перевірки позивача складено Акт № 162/15-3/32628672 від 5 березня 2013 року (Акт), яким зафіксовано безпідставне віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та завищення його бюджетного відшкодування, однак не враховано наявність усіх необхідних первинних документів, податкових накладних та не досліджено товарний характер операцій із поставки продукції контрагентами підприємства.

Посилаючись на невідповідність висновків Акту реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі Податкового кодексу України, в частині віднесення до податкового кредиту та визначення сум бюджетного відшкодування із податку на додану вартість, просили визнати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та скасувати їх.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача позову не визнав, стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в Акті і є достатньою підставою для прийняття рішення про донарахування податкових зобов'язань і стягнення штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення у повному обсязі, виходячи із такого.

Як вбачається із статутних документів Дочірнє підприємство «Зееландія» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Броварської міської ради (т.1 а.с. 32-51, 55, 63-66), перебуває на податковому обліку у відповідача, має свідоцтво платника податку на додану вартість (а.с. 56), тобто є суб'єктом господарської діяльності.

Основними видами його діяльності є: виробництво інших харчових продуктів; консультування з питань комерційної діяльності й керування; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; неспеціалізована оптова торгівля; неспеціалізована оптова торгівляпродуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.1 а.с. 55).

Як видно з Акта, на підприємстві у період з 27 лютого 2013 року по 05 березня 2013 року проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та податкового законодавства за 2011 - 2012 роки по взаємовідносинам з ПП «Еверест», фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ПП «Фінн 9», за висновками якої, на переконання посадових осіб ДПІ, позивачем порушено вимоги підпунктів 198.3 і 198.6 статті 198 Податкового кодексу України та безпідставно віднесено до податкового кредиту суму ПДВ за серпень 2010 року у розмірі 47843 грн., за січень 2011 року - 59785 грн., за лютий 2011 року - 46383 грн., за травень 2011 року - 36850 грн., за червень 2011 року - 68933 грн., за липень 2011 року - 70400 грн., за серпень 2011 року - 77733 грн., за вересень 2011 року - 142662 грн., за жовтень 2011 року - 127050 грн., за листопад 2011 року - 152650 грн., за грудень 2011 року - 84150 грн., за січень 2012 року - 94167 грн., за лютий 2012 року - 38650 грн.; підпунктів 201.1, 201.3, 201.4 статті 201 Податкового кодексу України та завищено суми бюджетного відшкодування за жовтень 2011 року у розмірі 142662 грн., за листопад 2011 року - 127050 грн., за грудень 2011 року - 76539 грн., за січень 2012 року - 84150 грн., за лютий 2012 року - 80229 грн., за березень 2012 року - 38650 грн., які підлягають зменшенню та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет в розмірі 497977 грн.

На підставі цього Акта відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 18 березня 2013 року форми «Р» № 0000961503 та форми «В1» № 0000971503.

Зі змісту Акта, із пояснень представників позивача та відповідача, судом встановлено, що йдеться про порушення порядку ведення господарських операцій ДП «Зееландія» із своїми контрагентами: фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4, ПП «Еверест», ПП «Фінн 9».

1. Щодо взаємовідносин із ФОП ОСОБА_4, податковим органом стверджується відсутність у нього трудових ресурсів, транспортного та торгівельного обладнання, складських приміщень; зазначається, що фінансово-господарська діяльність здійснюється поза межами правового поля, а відносини із контрагентами вчинені без наміру створення правових наслідків, тому ДП «Зееландія» безпідставно віднесла до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за договором із цим контрагентом.

Підставою такого висновку став Акт документальної позапланової невиїзної перевірки ДПІ у м. Чернігові ФОП ОСОБА_4 №2500/17/НОМЕР_3 від 27.11.2012 року з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 25.05.2011 року по 30.09.2012 року(т.3 а.с.69-87).

2. Щодо операцій із ПП «Еверест», Інспекцією вказано, що податковий кредит, задекларований цим підприємством, за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року не містить реального характеру, тому позивач безпідставно відніс до його складу суми податку на додану вартість за угодою із таким постачальником.

Вказані твердження базуються на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Еверест» № 2607/22/3148046 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 1 січня 2011 року по 30 вересня 2012 року ДПІ у м. Чернігові (т.3 а.с.89-117).

3. Щодо відносин із ПП «Фінн 9», ДПІ зазначено не підтвердження із урахуванням реального часу, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, транспортних засобів та іншого майна господарських операцій, відсутність настання юридичних наслідків за договором позивача із таким підприємством, у зв'язку із чим констатовано безпідставне віднесення ДП «Зееландія» до складу податкового кредиту сум ПДВ за лютий 2012 року.

Зазначені висновки ґрунтуються на підставі Акта документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Фінн 9» № 2740/22/37887047 з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за 2011-2012 роки по взаємовідносинах із ПП «Еверест» (т.3 а.с.119-144).

Разом із тим, із правовою оцінкою, наданою податковим органом, суд не погоджується, оскільки вона не ґрунтується на правовому аналізі фактично встановлених обставин справи, виходячи із наступного.

Щодо першого контрагента.

Між ДП «Зееландія» та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладено договір поставки № ДГ-0007 від 3 січня 2012 року, за яким Постачальник (ФОП ОСОБА_4) зобов'язується поставити, а Покупець (позивач) прийняти та оплатити товар на умовах DDP Incoterms 2000 - склад Покупця за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.7-8).

Загальна сума договору визначається сумарно додаванням всіх вартісних показників, зазначених у видаткових накладних.

На підтвердження товарності операцій підприємством надані:

- видаткова накладна №РН-0011 від 10 січня 2012 року, податкова накладна № 11 від 10 січня 2012 року, виписка по рахунку, прибуткова накладна №22 від 10 січня 2012 року (т.2 а.с.9-12);

- видаткова накладна №РН-0027 від 12 січня 2012 року, податкова накладна № 26, податкова накладна № 27 від 12 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №27, прибуткова накладна №39 від 12 січня 2012 року (т.2 а.с.13-18);

- видаткова накладна №РН-00068 від 26 січня 2012 року, податкова накладна № 68 від 26 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №84 від 26 січня 2012 року (т.2 а.с.19-22);

- видаткова накладна №РН-00082 від 31 січня 2012 року, податкова накладна № 82 від 31 січня 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №121 від 31 січня 2012 року (т.2 а.с.23-26);

- видаткова накладна №РН-00087 від 01 лютого 2012 року, податкова накладна № 87 від 01 лютого 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №109 від 01 лютого 2012 року (т.2 а.с.27-30);

- видаткова накладна №РН-00121 від 10 лютого 2012 року, податкова накладна № 121 від 10 лютого 2012 року, банківська виписка, прибуткова накладна №235 від 10 лютого 2012 року (т.2 а.с.31-34).

До того ж, постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 3 січня 2013 року дії ДПІ у м. Чернігові по зменшенню ФОП ОСОБА_4 податкового зобов'язання з ПДВ за серпень 2012 року на 2291538 грн., за період з 25.05.2011 року по 30.09.2012 року на 13947073 грн. та податкового кредиту з податку на додану вартість за серпень 2012 року на 2267015 грн., та за період з 25.05.2011 року по 30.09.2011 року на 13869646 грн. визнано неправомірними; зобов'язано ДПІ поновити вказані податкові зобов'язання.

Така постанова набрала законної сили 26 лютого 2013 року відповідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду за результатами перегляду в апеляційному порядку (т.1 а.с. 241-250, т.2 а.с. 1-6).

Згідно наданої Інспекцією довідки основними видами діяльності ФОП ОСОБА_4 є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля цукром, шоколадом, і кондитерськими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (т.3 а.с.88).

Претензій щодо оформлення первинних документів та податкових накладних за цим договором ДПІ не вказано.

Щодо другого контрагента.

1 січня 2011 року позивач уклав договір поставки № 1332 із ПП «Еверест», згідно якого Постачальник (ПП «Еверест») зобов'язується поставити, а Покупець (ДП «Зееландія») прийняти та оплатити товар на умовах CPT Incoterms 2000 - склад Покупця за адресою: АДРЕСА_1 (т.2 а.с.57-58).

Загальна сума договору визначається сумарно додаванням всіх вартісних показників, зазначених у специфікаціях на кожну поставку.

На підтвердження реальності операцій підприємством надано:

1) видаткові накладні №РН-001340 від 20 серпня 2010 року (т.2 а.с.59), №РН-001381 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.63), №РН-001382 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.66), №РН-0000004 від 04 січня 2011 року (т.2 а.с.70), №РН-0000105 від 19 січня 2011 року (т.2 а.с.74), №РН-0000112 від 20 січня 2011 року (т.2 а.с.78), №РН-0000170 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.82), №РН-0000171 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.82), №РН-0001056 від 04 травня 2011 року (т.2 а.с.89), №РН-0001147 від 10 травня 2011 року (т.2 а.с.93), №РН-0001147 від 10 травня 2011 року (т.2 а.с.97), №РН-0001336 від 23 травня 2011 року (т.2 а.с.101), №РН-0001516 від 01 червня 2011 року (т.2 а.с.104), №РН-0001665 від 10 червня 2011 року (т.2 а.с.107), №РН-0001752 від 17 червня 2011 року (т.2 а.с.111), №РН-0001773 від 21 червня 2011 року (т.2 а.с.115), №РН-0001963 від 04 липня 2011 року (т.2 а.с.120), №РН-0002160 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.123), №РН-0002161 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.128), №РН-0002275 від 28 липня 2011 року (т.2 а.с.133), №РН-0002345 від 05 серпня 2011 року (т.2 а.с.137), №РН-0002352 від 08 серпня 2011 року (т.2 а.с.141), №РН-0002360 від 09 серпня 2011 року (т.2 а.с.145), №РН-0002383 від 12 серпня 2011 року (т.2 а.с.150), №РН-0002387 від 15 серпня 2011 року (т.2 а.с.154), №РН-0002417 від 19 серпня 2011 року (т.2 а.с.158), №РН-0002583 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.162), №РН-0002573 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.162), №РН-0002536 від 02 вересня 2011 року (т.2 а.с.169), №РН-0002628 від 08 вересня 2011 року (т.2 а.с.172), №РН-0002667 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.176), №РН-0002649 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.176), №РН-0002694 від 15 вересня 2011 року (т.2 а.с.183), №РН-0002777 від 21 вересня 2011 року (т.2 а.с.187), №РН-0002899 від 30 вересня 2011 року (т.2 а.с.190), №РН-0002975 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.194), №РН-0002974 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.194), №РН-0003131 від 14 жовтня 2011 року (т.2 а.с.200), №РН-0003195 від 18 жовтня 2011 року (т.2 а.с.204), №РН-0003242 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.208), №РН-0003240 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.208), №РН-0003313 від 25 жовтня 2011 року (т.2 а.с.215), №РН-0003349 від 27 жовтня 2011 року (т.2 а.с.219), №РН-0003343 від 28 жовтня 2011 року (т.2 а.с.223), №РН-0003453 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.227), №РН-0003478 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.227), №РН-0003563 від 08 листопада 2011 року (т.2 а.с.234), №РН-0003563 від 08 листопада 2011 року (т.2 а.с.234), №РН-0003640 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.237), №РН-0003642 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.237), №РН-0003691 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.244), №РН-0003674 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.244), №РН-0003727 від 22 листопада 2011 року (т.2 а.с.250), №РН-0003744 від 24 листопада 2011 року (т.3 а.с.4), №РН-0003791 від 30 листопада 2011 року (т.3 а.с.8), №РН-0003882 від 06 грудня 2011 року (т.3 а.с.12), №РН-0003897 від 07 грудня 2011 року (т.3 а.с.16), №РН-0003952 від 13 грудня 2011 року (т.3 а.с.20), №РН-0003952 від 13 грудня 2011 року (т.3 а.с.20), №РН-0004028 від 20 грудня 2011 року (т.3 а.с.24), №РН-0004069 від 22 грудня 2011 року (т.3 а.с.28), №РН-0004117 від 28 грудня 2011 року (т.3 а.с.32), №РН-0004117 від 28 грудня 2011 року (т.3 а.с.32), №РН-00040 від 20 січня 2012 року (т.3 а.с.35);

2) податкові накладні № 1340 від 20 серпня 2010 року (т.2 а.с.60), № 1354 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.64), № 1355 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.67), № 4 від 04 січня 2011 року (т.2 а.с.71), №105 від 19 січня 2011 року (т.2 а.с.75), №112 від 20 січня 2011 року (т.2 а.с.79), №170 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.87), №171 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.88), №1056 від 04 травня 2011 року (т.2 а.с.90), №1147 від 10 травня 2011 року (т.2 а.с.94), №280 від 08 лютого 2011 року (т.2 а.с.98), №1336 від 23 травня 2011 року (т.2 а.с.102), №1516 від 10 червня 2011 року (т.2 а.с.105), №1665 від 10 червня 2011 року (т.2 а.с.108), №1665 від 10 червня 2011 року (т.2 а.с.108), №1752 від 17 червня 2011 року (т.2 а.с.112), №1773 від 21 червня 2011 року (т.2 а.с.116), №1963 від 04 липня 2011 року (т.2 а.с.121), №2160 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.124), №2161 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.129), №2275 від 28 липня 2011 року (т.2 а.с.134), №2349 від 05 серпня 2011 року (т.2 а.с.138), №2352 від 08 серпня 2011 року (т.2 а.с.142), №2360 від 09 серпня 2011 року (т.2 а.с.146), №2383 від 12 серпня 2011 року (т.2 а.с.151), №2387 від 15 серпня 2011 року (т.2 а.с.155), №2417 від 19 серпня 2011 року (т.2 а.с.159), №2583 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.163), №2573 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.164), №2536 від 02 вересня 2011 року (т.2 а.с.170), №2628 від 08 вересня 2011 року (т.2 а.с.173), №2667 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.177), №2649 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.178), №2694 від 15 вересня 2011 року (т.2 а.с.184), №2777 від 21 вересня 2011 року (т.2 а.с.188), №2975 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.195), №2974 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.196), №3131 від 14 жовтня 2011 року (т.2 а.с.201), №3195 від 18 жовтня 2011 року (т.2 а.с.205), №3242 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.209), №3240 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.210), №3313 від 25 жовтня 2011 року (т.2 а.с.216), №3349 від 27 жовтня 2011 року (т.2 а.с.220), №3343 від 28 жовтня 2011 року (т.2 а.с.224), №3453 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.228), №3478 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.229), №3563 від 08 листопада 2011 року (т.2 а.с.235), №3640 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.238), №3642 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.239), №3691 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.245), №3674 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.246), №3727 від 22 листопада 2011 року (т.3 а.с.1), №3744 від 24 листопада 2011 року (т.3 а.с.5), №3791 від 30 листопада 2011 року (т.3 а.с.9), №3882 від 06 грудня 2011 року (т.3 а.с.13), №3897 від 07 грудня 2011 року (т.3 а.с.19), №3952 від 13 грудня 2011 року (т.3 а.с.21), №4028 від 20 грудня 2011 року (т.3 а.с.25), №4069 від 22 грудня 2011 року (т.3 а.с.29), №4117 від 28 грудня 2011 року (т.3 а.с.33), №40 від 20 січня 2012 року (т.3 а.с.36);

3) прибуткові накладні №1335 від 20 серпня 2010 року (т.2 а.с.62), №1322 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.65), №1331 від 25 серпня 2010 року (т.2 а.с.69), №4 від 04 січня 2011 року (т.2 а.с.73), №69 від 19 січня 2011 року (т.2 а.с.77), №71 від 20 січня 2011 року (т.2 а.с.81), №98 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.80), №114 від 27 січня 2011 року (т.2 а.с.88), №663 від 04 травня 2011 року (т.2 а.с.92), №742 від 10 травня 2011 року (т.2 а.с.96), №168 від 08 лютого 2011 року (т.2 а.с.100), №946 від 17 червня 2011 року (т.2 а.с.114), №959 від 21 червня 2011 року (т.2 а.с.119), №1044 від 04 липня 2011 року (т.2 а.с.123), №1135 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.127), №1134 від 15 липня 2011 року (т.2 а.с.132), №1189 від 28 липня 2011 року (т.2 а.с.136), №1373 від 05 серпня 2011 року (т.2 а.с.140), №1243 від 08 серпня 2011 року (т.2 а.с.144), №1249 від 09 серпня 2011 року (т.2 а.с.149), №1277 від 12 серпня 2011 року (т.2 а.с.153), №1293 від 15 серпня 2011 року (т.2 а.с.157), №1292 від 19 серпня 2011 року (т.2 а.с.161), №1390 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.167), №1426 від 01 вересня 2011 року (т.2 а.с.168), №1417 від 02 вересня 2011 року (т.2 а.с.171), №1471 від 08 вересня 2011 року (т.2 а.с.175), №1495 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.181), №1501 від 12 вересня 2011 року (т.2 а.с.182), №1517 від 15 вересня 2011 року (т.2 а.с.186), №1555 від 21 вересня 2011 року (т.2 а.с.189), №1651 від 30 вересня 2011 року (т.2 а.с.193), №1730 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.198), №1731 від 10 жовтня 2011 року (т.2 а.с.199), №1742 від 14 жовтня 2011 року (т.2 а.с.203), №1761 від 18 жовтня 2011 року (т.2 а.с.207), №1801 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.213), №1802 від 21 жовтня 2011 року (т.2 а.с.214), №1839 від 25 жовтня 2011 року (т.2 а.с.218), №1836 від 27 жовтня 2011 року (т.2 а.с.222), №1835 від 28 жовтня 2011 року (т.2 а.с.226), №1884 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.232), №1914 від 02 листопада 2011 року (т.2 а.с.233), №1942 від 08 листопада 2011 року (т.2 а.с.236), №1958 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.242), №1959 від 10 листопада 2011 року (т.2 а.с.243), №2028 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.248), №2029 від 17 листопада 2011 року (т.2 а.с.249), №2034 від 22 листопада 2011 року (т.3 а.с.3), №2066 від 24 листопада 2011 року (т.3 а.с.7), №2107 від 30 листопада 2011 року (т.3 а.с.11), №2152 від 06 грудня 2011 року (т.3 а.с.15), №2187 від 07 грудня 2011 року (т.3 а.с.18), №2238 від 13 грудня 2011 року (т.3 а.с.23), №2305 від 20 грудня 2011 року (т.3 а.с.27), №2317 від 22 грудня 2011 року (т.3 а.с.31), №61 від 20 січня 2012 року (т.3 а.с.38);

4) банківські виписки по рахунках на засвідчення проведення оплати по кожній названі поставці (т.2 а.с. 61, 69, 72, 76, 80, 83-84, 91, 95, 99,103, 106, 109-110, 113, 117-118, 122, 125-126, 130-131, 135, 139, 143, 147, 152, 156, 160, 165-166, 174, 179-180, 185, 192, 202, 206, 211-212, 217, 221, 225, 230-231, 240-241, 247, т.3 а.с.2, 6, 10, 14, 17, 22, 26, 30, 34, 37).

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2012 року дії ДПІ у м. Чернігові по зменшенню ПП «Еверест» в Акті перевірки від 03.12.2012 № 2607/22/31480476 податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 78002711,00 грн.; податкового кредиту за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 77651991,00 грн.; витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393273199,00 грн.; доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток за період з 01.01.2011 по 30.09.2012 на суму 393303659,00 грн. визнано неправомірними.

Така постанова набрала законної сили 26 лютого 2013 року згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду за результатами перегляду в апеляційному порядку (т.2 а.с. 38-56).

Відповідно поданої ДПІ довідки основними видами діяльності ПП «Еверест» є: оптова торгівля живими тваринами; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; оптова торгівля цукром, шоколадом, і кондитерськими виробами; оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними і молюсками; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (т.3 а.с.118).

Недоліків у оформленні первинних документів та податкових накладних за договором із ПП «Еверест» Інспекцією не зазначено.

Щодо третього контрагента.

ДП «Зееландія» 7 лютого 2012 року уклало договір поставки №070212 із приватним підприємством «Фінн 9», за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах DDP Incoterms 2000 - склад Покупця за адресою: АДРЕСА_1 (т.3 а.с.39-40).

На засвідчення фактичного здійснення операції позивачем надано: видаткову накладну № РН-018 від 7 лютого 2012 року, податкову накладну від 7 лютого 2012 року, банківську виписку по рахунку про оплату, прибуткову накладну №228 від 7 лютого 2012 року (т.3 а.с.41-45).

За наданими ДПІ відомостями основними видами діяльності ПП «Фінн9» є: оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля цукром, шоколадом, і кондитерськими виробами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами (т.3 а.с.145).

Порушень щодо оформлення первинних документів та податкової накладної за згаданим договором податковим органом не виявлено.

На підтвердження наявності складських приміщень у ДП «Зееландія» подано договір оренди приміщення № 1 від 1 червня 2009 року із додатками, банківські виписки щодо оплати за цим договором щомісячно, акти виконаних робіт/наданих послуг (т.1 а.с.81-118). Загальна площа приміщень становить 622,6 кв. м, серед яких наявні виробничі, побутові, складські обладнані, складські необладнані приміщення, адреса розташування - АДРЕСА_1.

На засвідчення факту наявності виробничих потужностей для проведення своєї діяльності надано письмове підтвердження, за підписом виконавчого директора та головного бухгалтера позивача, того, що на балансі підприємства станом на 31 грудня 2012 року обліковуються наступні основні засоби вартістю 9512981,98 грн.:

- Vrieco-Natura Mixer - машина для промислового призначення, первісна вартість 216137,73 грн.;

- модуль цукрової пудри, первісна вартість 31000,00 грн.;

- швейна машина-Seving mashine typeF/TA-70, первісна вартість 17128,71 грн.;

- міксер та просіювач Natura Mixer drawing+AZO, первісна вартість 388710,33 грн.;

- металодетектор і конвеєрна стрічка (Movit Belt+Metal Detector), первісна вартість 131921,40 грн.;

- металодетектор із конвеєрною стрічкою (Movit Belt+Metal Detector), первісна вартість 134512,24 грн.;

- платформа металева під виробниче обладнання, первісна вартість 15000,00 грн.;

- апарат для виготовлення змазок харчових, первісна вартість 20000,00 грн.;

- вакуум-насос, первісна вартість 13630,00 грн.;

- ємкість для підготовки води, первісна вартість 10000,00 грн.;

- дві вакуум-установки для випарування технологічних рідин МЗС 320/М, первісна вартість кожної 11250,00 грн.;

- агрегат водогрійний парогенеруючий електричний АВПЄ 100/75, первісна вартість 25750,27 грн.;

- два вакуум-апарати для випаровування, первісна вартість кожного 24980,00 грн.;

- металева ємкість 1куб.м., первісна вартість 13311,67 грн.;

- компрессор DARI 270л 5,5 кВт, первісна вартість 5750,00 грн.;

- два дозатора жидких компонентів ДЖК-15, первісна вартість кожного 11162,50 грн.;

- насос шестеренчатий LS4 124А-SD-CGCG-IRV VIT, первісна вартість 37500,00 грн.;

- насосний агрегат А2ШН-7-К-18,5, первісна вартість 11833,33 грн.;

- ємкість для харчових мас ВВ-ЕПМ 161Т, первісна вартість 60800,00 грн.;

- ємкість для харчових мас ВВ-ЕПМ 178Т, первісна вартість 56250,00 грн.;

- подрібнювач маку М-01, первісна вартість 15200,00 грн.(т.1 а.с.119).

Також подано інвентарні картки обліку основних засобів, накази про введення в експлуатацію, акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, договори купівлі-продажу, видаткові накладні щодо вищеперерахованих основних засобів виробництва (т.1 а.с.120-237).

Крім того, надано довідку про кількість працівників на ДП «Зееландія» (т.1 а.с. 238) за період з серпня 2010 року (35 чоловік) по лютий 2012 року (56 чоловік).

На підтвердження використання придбаних у вказаних контрагентів борошна і цукру білого у власній господарській діяльності ДП «Зееландія» подано:

- акти інвентаризації та накази на інвентаризацію (т.3 а.с.180-215);

- журнали-ордери і відомості по рахунку 201 (т.3 а.с.216-250, т.4 а.с.1-141);

- зведені довідки про вироблену продукцію, яка містила цукор і борошно (т.4 а.с.142,191-206);

- зведені довідки про кількість переданої сировини (цукра і борошна) у виробництво (т.4 а.с.207-238);

- накладні на передачу готової продукції (т.4 а.с.143-190).

У згаданих документах наявна інформація про оприбуткування у повному обсязі на складі позивача товарів, отриманих від ФОП ОСОБА_4, ПП «Еверест», ПП «Фінн 9»; щодо їх передачі у виробництво, а також щодо продукції, виробленої ДП «Зееландія» у перевіряємий період, у складі якої містяться придбані цукор та борошно.

Суд звертає увагу, що висновки податкового органу грунтуються виключно на Актах перевірки контрагентів позивача, посилання на первинні документи ДП «Зееландія» взагалі відсутні, як і відсутнє зазначення недоліків у їх оформленні (т.1 а.с.13-27). Інспекцією також не надано додатку до Акта перевірки із переліком документів, які досліджувалися у ході перевірки, відомості щодо наявності такого додатку або ж опису документів, наданих для перевірки у представника податкового органу - відсутні.

За таких обставин вбачається, що твердження про безтоварність ґрунтується на припущеннях, а доводи позивача про дійсність правочинів належними доказами не спростовується.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд констатує, що в силу положень статей 185, 187, 198, 200, 201 Податкового кодексу України право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за сукупності таких елементів: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та формування податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

За приписами пунктів 200.1, 200.4, 200.6 та 200.7 статті 200 Податкового кодексу бюджетному відшкодуванню у звітному (податковому) періоді підлягає частина від'ємного значення, розрахованого згідно з вимогами пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, та/або сума залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Для отримання бюджетного відшкодування необхідно, у силу положень статті 200 Податкового кодексу України, окрім наявності вказаного від'ємного значення, прийняти рішення про таке відшкодування і заявити про це, пройти процедуру перевірки достовірності заявленого відшкодування, у разі наявності для цього підстав, отримати висновок про підтвердження бюджетного відшкодування і звернутись до органів Державного казначейства для безпосередньої виплати коштів. Якщо ДПІ не підтверджує відшкодування, то вона виносить про це рішення встановленої форми.

Як передбачає підпункт 200.11 статті 200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

За правилами пункту 200.14 цієї ж статті якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, доводи позивача про необхідність проведення саме позапланової виїзної документальної перевірки у разі сумніву щодо достовірності бюджетного відшкодування та відсутності підстав у ході позапланової невиїзної документальної перевірки здійснювати повторну перевірку правильності заявлених до такого відшкодування сум податку на додану вартість є обґрунтованими.

Судом установлено, що ДП «Зееландія» перед укладенням договорів поставки з метою запобігання укладенню правочину із недобросовісними суб'єктами господарювання учинило низку дій щодо перевірки правосуб'єктності та добросовісності контрагентів, а саме: одержали копії свідоцтв про реєстрацію платниками податку на додану вартість, довідки про взяття на облік платників податку; перевірили наявність державної реєстрації та стан юридичної особи контрагентів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (т.3 а.с.146-150).

При цьому суд враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», згідно з якою відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Саме ж по собі порушення податкового законодавства контрагентами підприємства, у разі дотримання останнім його вимог, не тягне негативних наслідків для такого підприємства.

Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Суд підкреслює, що наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішеннями суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише підставу для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності ніякі товари не отримувались платником податків від його контрагентів.

Податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

З дослідженого в судовому засіданні Акта перевірки позивача вбачається, що посадові особи податкового органу в дійсності факт поставок не перевіряли, аналізу фінансово-господарських документів не робили, а лише відтворили висновки інших податкових органів щодо діяльності контрагентів позивача.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції судом з'ясовувалися, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання послуг, понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Крім того, суд наголошує, що визнання правочину нікчемним (недійсним) має наслідком застосування негативних наслідків за цивільним законодавством, а не донарахування податкових зобов'язань.

Наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції та навпаки.

Під час розгляду справи суду були надані належні первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та їх виконання між ДП «Зееландія» та його контрагентами, такі операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку, встановлено їх безпосередній зв'язок із господарською діяльністю позивача; докази ж наявності обставин, які позбавляли б позивача права на формування податкового кредиту та бюджетне відшкодування - відсутні.

Суд враховує положення частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України про те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та вважає, що у цьому випадку Інспекцією його дотримано не було.

Таким чином, реальні докази порушення позивачем норм Податкового кодексу надані не були.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 2294 грн., доказів понесення інших судових витрат не надано.

Тому, судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби від 18 березня 2013 року форми «Р» №0000961503 та форми «В1» №0000971503.

Стягнути з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн. на користь Дочірнього підприємства «Зееландія».

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 26 квітня 2013 р.