Рішення № 31020259, 23.04.2013, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" м. Києва

про відшкодування шкоди, ціна позову 11678,06 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Карась В.В.,

від відповідача Ковтун О.С.

СУТЬ СПОРУ:

у березні 2013 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 27 грудня 2009 р. по вул. Данилевського у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Шевроле", д.н. АН 3842 ЕЕ, під керуванням його власника Подставкіна О.О., "Дачіа", д.н. АН 3656 ВХ, під керуванням його власника Федорова С.О. та "ВАЗ 2102", д.н. 53409 ЕН, під керуванням Парамоненка Ю.Ю.

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Шевроле", д.н. АН 3842 ЕЕ, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 12524,66 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Шевроле" відповідно до умов укладеного з ним договору страхування серії ИБ № 2195814/05АВ від 19 серпня 2009 р. страхове відшкодування в розмірі 11678,06 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 11678,06 грн. шкоди, а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на визначення позивачем розміру шкоди без урахування зносу забезпеченого автомобіля, перебіг строку позовної давності до часу звернення позивача в суд з указаним позовом.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27 грудня 2009 р. по вул. Данилевського у м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів "Шевроле", д.н. АН 3842 ЕЕ, під керуванням його власника Подставкіна О.О., "Дачіа", д.н. АН 3656 ВХ, під керуванням його власника Федорова С.О. та "ВАЗ 2102", д.н. 53409 ЕН, під керуванням Парамоненка Ю.Ю.

Це підтверджується довідкою відділу Державної автомобільної інспекції з обслуговування адміністративної території м. Донецька від 4 січня 2010 р. та постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2010 р. у справі № 3-258/10.

Унаслідок зіткнення автомобілів було пошкоджено автомобіль "Шевроле", д.н. АН 3842 ЕЕ, та його власнику заподіяно матеріальну шкоду 12524,66 грн., розмір якої визначено на підставі висновку автотоварознавчого дослідження № 85/02 від 9 лютого 2010 р., складеного Фізичною особою-підприємцем Бодаком В.Ю.

Позивач як страховик згідно з платіжними дорученнями № 6546 від 25 березня 2010 р. виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Шевроле" відповідно до умов укладеного з ним договору страхування серії ИБ № 2195814/05АВ від 19 серпня 2009 р. страхове відшкодування в розмірі 11678,06 грн., що обчислене виходячи з характеру пошкоджень, за вирахуванням франшизи.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Постановою Ворошиловського районного суду м. Донецька від 25 січня 2010 р. у справі № 3-258/10 винним у вчиненні ДТП визнано Федорова С.О., якого притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Цивільно-правова відповідальність Федорова С.О. як власника автомобіля "Дачіа", д.н. АН 3656 ВХ, була застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/5333516 від 21 березня 2009 р. (тип договору 3) на підставі Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Статтею 37.4 указаного Закону в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані гр. Подставкіну О.О. збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, та гр. Федоров С.О. відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування серії ИБ № 2195814/05АВ від 19 серпня 2009 р. перейшло право вимоги, яке гр. Подставкін О.О. мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Як слідує з висновку автотоварознавчого дослідження № 85/02 від 9 лютого 2010 р., з даних якого позивач виходив під час визначення розміру шкоди, вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля "Шевроле", д.н. АН 3842 ЕЕ, з урахуванням зносу становить 11138,99 грн.

Суд приймає указане дослідження як належний доказ розміру шкоди, визначеного з урахуванням обсягу та вартості робіт, характеру заподіяних унаслідок ДТП пошкоджень, стану транспортного засобу і відповідає вимогам чинного законодавства, у т.ч. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 р.

Доводи позивача щодо більшого розміру шкоди належними доказами не підтверджені, тому є необгрунтованими.

Згідно з вимогами ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Виплата страхового позивачем відшкодування за договором добровільного страхування без урахування зносу пошкодженого транспортного засобу не тягне обов'язку відповідача як страховика за договором обов'язкового страхування здійснити страхову виплату без урахування такого зносу.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач не виконав зобов'язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п.п. 36.1, 36.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підлягає стягненню 10292,39 грн. шкоди (11138,99 грн. - 846,60 грн. франшизи).

Сума франшизи за договором страхування серії ИБ № 2195814/05АВ від 19 серпня 2009 р. у розмірі 846,60 грн. стягненню не підлягає відповідно до вимог ст. 16 Закону України "Про страхування".

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку позовної давності є безпідставними, оскільки перебіг цього строку почався з моменту виплати позивачем суми страхового відшкодування своєму страхувальнику, тобто з 25 березня 2010 р., і до часу звернення позивача в суд з даним позовом не сплинув.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" м. Києва задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 42-Г, код 30636550) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код 20474912) 10292,39 грн. шкоди, 1516,35 грн. витрат по оплаті судового збору.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар