Постанова № 31019025, 19.03.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

19 березня 2013 року Справа № 2а-5465/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Устинова І. А. за участю секретаря судового засідання Дворник Г. Г. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Югінформ", додержавної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Югінформ» (далі - позивач, ТОВ «Югінформ») звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ДПІ в Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС (далі - відповідач, ДПІ) з вимогами визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 року № 0000872360.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов необґрунтованого висновку про порушення позивачем вимог чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, надав до суду заперечення та докази на підтвердження своєї позиції.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

В період з 18.09.2012 по 24.09.2012 року посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань податкового законодавства позивачем по взаємовідносинам з ТОВ «Транс Гарант Сервіс» за період з 01.08.2010 по 31.12.2010 року, ПП «Нольга» у період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року, ТОВ «Байкал ЛТД» за період з 01.06.2011 по 31.01.2012 року, з ТОВ «Електромонтаж Трейд» за період з 01.11.2011 по 31.01.2012 року, ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» за період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, за результатами якої 01.10.2012 року складений акт № 2665/22-100/36812921 (а. с. 7-96).

На підставі акту перевірки та з урахуванням розглянутих заперечень позивача посадовими особами відповідача винесено податкове повідомлення-рішення від 15.10.2012 року № 0000872360, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1467986,14 грн., у тому числі за основним платежем - 1159097,72 грн. та за штрафними санкціями - 308888,42 грн. (а. с. 96-а).

Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинним на момент виникнення спірних відносин, п. 193.1 ст. 193, п.198.3 ст. 198, абз. 1 п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та суджень відповідача, відображених в акті перевірки позивача на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

В період з 01.08.2010 по 31.12.2010 року одним з контрагентів позивача було ТОВ «Транс Гарант Сервіс». Відповідно до наданих до перевірки первинних бухгалтерських документів, позивач здійснював операції по придбанню у ТОВ «Транс Гарант Сервіс» канцелярських товарів.

Згідно витягу з ЄДРЮОФОП, що міститься в матеріалах справи, видами діяльності ТОВ «Транс Гарант Сервіс» є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; транспортне оброблення вантажів; дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки; консультування з питань комерційної діяльності та устаткування.

Згідно ж договору постачання від 01.08.2010 року № 117/ЮИ, укладеного між позивачем та ТОВ «Транс Гарант Сервіс», останнє постачало позивачу канцелярські товари, що суперечить видам діяльності за КВЕД ТОВ «Транс Гарант Сервіс».

Актом перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що в період здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс Гарант Сервіс», у останнього згідно наданої податкової звітності до органів ДПС відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, матеріали для здійснення основного виду діяльності. Згідно наданого звіту форми 1-ДФ за 4 квартал 2010 року на ТОВ «Транс Гарант Сервіс» працювала 1 особа.

Згідно акту перевірки ТОВ «Транс Гарант Сервіс» від 16.03.2011 року № 322/23-300/35639320, що міститься в матеріалах справи, останнім під час проведення перевірки не надано жодних документів на підтвердження фактичного здійснення діяльності за КВЕД.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином товари, придбані у ТОВ «Транс Гарант Сервіс» транспортувались до позивача, були ним оприбутковані та використані в своєї господарської діяльності.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс Гарант Сервіс».

В період з 01.10.2011 по 31.10.2011 року, позивач перебував у господарських відносинах з ПП «Нольга». Згідно витягу з ЄДР, що міститься в матеріалах справи, видами діяльності ПП «Нольга» є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля паливом; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; надання інших комерційних послуг. Згідно ж договору купівлі-продажу від 01.07.2011 року № 2/07-11, укладеного між позивачем та ПП «Нольга», останнє постачало позивачу канцелярські товари та надавало послуги виготовлення стендів, загортання вікон, додаткові роботи по облицюванню, що суперечить основному виду діяльності ПП «Нольга» згідно КВЕД.

Актом перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що під час проведення перевірки у ДПІ відсутня інформація стосовно того, чи займалося фактично ПП «Нольга» господарською діяльністю, визначеною КВЕД. Відповідно до наданих повідомлень відкриті розрахункові рахунки ПП «Нольга» у банках відсутні; протягом 2011 року звіт 1-ПП не надавався; згідно звіту 1-ДФ за 3 квартал 2011 року загальна кількість працюючих на підприємстві - 1 особа, в тому числі за цивільно-правовими договорами - 0 осіб. Остання податкова звітність була подана за жовтень 2011 року. Податкові декларації з ПДВ за листопад та грудень 2011 року до ДПІ не надано.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином товари, придбані у від ПП «Нольга» транспортувались до позивача, були ним оприбутковані та використані в своєї господарської діяльності. Не надано також належних доказів надання послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ПП «Нольга».

В період з 01.06.2011 по 31.01.2012 року, позивач перебував у господарських відносинах з ТОВ «Байкал ЛТД». Згідно витягу з ЄДРЮОФОП, що міститься в матеріалах справи, видами діяльності ТОВ «Байкал ЛТД» є: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами; роздрібна торгівля продовольчими товарами. Згідно ж умов договору постачання від 01.01.2011 року № 4, укладеного між позивачем та ТОВ «Байкал ЛТД», останнє постачало позивачу канцелярські товари та надавало послуги з виготовлення та монтажу світлового коробу, облицювання, що суперечить видам діяльності за КВЕД ТОВ «Байкал ЛТД».

Як встановлено актом перевірки та не спростовано позивачем в ході судового розгляду справи, остання декларація з податку на прибуток ТОВ «Байкал ЛТД» здана за 2 квартал 2011 року.

Проте, згідно даних, викладених в акті перевірки, ТОВ «Байкал ЛТД» відсутнє за юридичною адресою, не має основних засобів для здійснення господарської діяльності, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином товари, придбані у від ТОВ «Байкал ЛТД» транспортувались до позивача, були ним оприбутковані та використані в своєї господарської діяльності. Не надано також належних доказів надання послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт отримання товарів та рекламних послуг від ТОВ «Байкал ЛТД», а відтак реальності зазначених господарських операцій.

В період з 01.11.2011 по 31.01.2012 року позивач перебував у господарських відносинах з ТОВ «Електромонтаж Трейд». Згідно витягу з ЄДРЮОФОП, що міститься в матеріалах справи, видами діяльності ТОВ «Електромонтаж Трейд» є: оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин; інші види оптової торгівлі; оптова торгівля паливом; оптова торгівля будівельними матеріалами; організація перевезення вантажів; надання інших комерційних послуг.

Згідно ж договору постачання від 01.11.2011 року № 1/11, укладеного між позивачем та ТОВ «Електромонтаж Трейд», останнє постачало позивачу канцелярські товари та надавало послуги монтажу рекламних елементів, облицювання, що суперечить основному виду діяльності ТОВ «Електромонтаж Трейд» згідно КВЕД.

Актом перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що під час проведення перевірки у ДПІ відсутня інформація стосовно того, чи займалося фактично ТОВ «Електромонтаж Трейд» господарською діяльністю, визначеною КВЕД. Звіт 1-ПП до ДПІ не надано; до декларації на прибуток за 4 квартал 2011 року не надано додаток АМ, що свідчить про відсутність виробничих основних засобів, основних засобів загальногосподарського використання. Остання податкова декларація з ПДВ була надана за ггрудень 2011 року. Згідно звіту форми 1-ДФ за 4 квартал 2011 року загальна чисельність працюючих на підприємстві - 1 особа, у тому числі за сумісництвом - 0 осіб. В ході проведення аналізу встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ «Електромонтаж Трейд»: неможливість фактичного здійснення ТОВ «Електромонтаж Трейд» господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином товари, придбані у від ТОВ Електромонтаж Трейд» транспортувались до позивача, були ним оприбутковані та використані в своєї господарської діяльності. Не надано також належних доказів надання послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «Електромонтаж Трейд».

В період з 01.02.2012 по 31.03.2012 року, позивач перебував у господарських відносинах з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД». Згідно витягу з ЄДРЮОФОП, що міститься в матеріалах справи, видами діяльності ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» є: неспеціалізована оптова торгівля; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням та кормами для тварин; оптова торгівля твердим, рідким та газоподібним паливом і подібними продуктами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; інша професійна, наукова та технічна діяльність.

Згідно ж договору постачання від 29.02.2012 року № 75/ЮИ, укладеного між позивачем та ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД», останнє постачало позивачу канцелярські товари, фурнітуру та надавало послуги з виготовлення рекламних вивісок, монтажу та демонтажу рекламних конструкцій, що суперечить основному виду діяльності ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» згідно КВЕД.

Актом перевірки встановлено та не спростовано позивачем, що у ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» відсутні трудові ресурси, транспортні засоби, складські приміщення, виробничі потужності, а отже відсутні всі необхідні умови для здійснення фінансово-господарської діяльності.

Позивачем під час судового розгляду справи не надано жодних доказів на підтвердження того, яким саме чином товари, придбані у від ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» транспортувались до позивача, були ним оприбутковані та використані в своєї господарської діяльності. Не надано також належних доказів надання послуг.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено факт реального здійснення господарських операцій з ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД».

Суд вважає, що наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, виданих йому виконавцем послуг та оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з ПДВ не є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягає факт реальності здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Транс Гарант Сервіс», ПП «Нольга», ТОВ «Байкал ЛТД», з ТОВ «Електромонтаж Трейд», ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо технічних можливостей здійснення господарських операцій, наявності трудових ресурсів, тощо.

Як встановлено відповідачем та не спростовано позивачем під час слухання справи, між позивачем та ТОВ «Транс Гарант Сервіс», ПП «Нольга», ТОВ «Байкал ЛТД», з ТОВ «Електромонтаж Трейд», ТОВ «ТМФ «Транспосервіс ЛТД» укладено недійсні правочини. Тобто право позивача на включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ та до складу валових витрат на підставі податкових накладних на виконання недійсних правочинів не виникає.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. Господарські операції позивача з вищевказаним підприємством це є ніщо інше як штучне створення документообігу з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя І. А. Устинов

Постанова оформлена у відповідності до ч. 3 ст. 160 КАС України та підписана суддею 22.03.2013 року.