Ухвала суду № 31018396, 16.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2013 р.Справа № 1612/2а-3953/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бершова Г.Є.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради на постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.09.2012р. по справі № 1612/2а-3953/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради

про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як учаснику війни.

Постановою Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.09.12 року по справі № 1612/2а-3953/11 задоволено частково позов.

Визнано протиправним дії Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради щодо виплати щорічної грошової допомоги до 5-го травня 2011 року ОСОБА_1 як інваліду війни 2 групи у розмірі меншому ніж це встановлено ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"

Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради виплатити ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5-го травня за 2011 рік з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням виплачених сум.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а саме ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.ст. 52, 53 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Виходячи з приписів ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус інваліда війни 2 групи що підтверджує копія посвідчення серії НОМЕР_1 від 10.01.2011 року (а.с. 7).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до ст.13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції , виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня інвалідам війни 2 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.

Між тим, відповідачем у 2011 році допомога до 5 травня була нарахована та виплачена позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань" від 04.04.2011р. у розмірі 900 грн., що значно зменшує розмір передбачених законом виплат.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положенням ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи із пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів дійшла висновку, що при визначенні розміру щорічної разової грошової допомоги застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 "Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Враховуючи викладене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, в розмірах встановлених Постановою Кабінету Міністрів України.

Вихідним критерієм розрахунку допомоги виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання разової грошової допомоги до 5 травня, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено ст. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" .

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2011 рік у розмірі передбаченому ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а саме восьми мінімальних пенсій за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що відповідач не є належним відповідачем по справі, оскільки відповідно до ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" виплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення, до яких належить Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради.

Таким чином, Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради здійснює покладений на нього обов'язок щодо призначення щорічної допомоги на оздоровлення.

Отже, переглянувши постанову суду першої в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

За змістом пункту 20 частини першої статті 5 цього Закону України "Про судовий збір" органи праці та соціального захисту населення звільняються від сплати судового збору лише у конкретних випадках та виключно за умови їх звернення до суду з позовом. Отже, у разі оскарження рішень судів, ухвалених у справах, в яких ці органи є відповідачами, в апеляційному або касаційному порядку, органи праці та соціального захисту населення повинні сплачувати судовий збір на загальних підставах.

З урахуванням наведеного, колегія суддів також вважає за необхідне стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради судовий збір за подання апеляційної скарги, оскільки при поданні апеляційної скарги його сплачено не було.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Комсомольського міського суду Полтавської області від 10.09.2012р. по справі № 1612/2а-3953/11 залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Комсомольської міської ради судовий збір у розмірі 17 (сімнадцять гривень) 20 копійок, який має бути направлено за реквізитами: отримувач -УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Бершов Г.Є.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Бершов Г.Є.