Ухвала суду № 31018103, 23.04.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2013 р.Справа № 2020/2а-13379/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представників позивачів Мамінашвілі М.О., Зіборова Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Юпітер", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Азалія" на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2013р. по справі № 2020/2а-13379/12

за позовом Приватного підприємства "Юпітер", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Азалія"

до Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачі - Приватне підприємство "Юпітер", Товариство з обмеженою відповідальністю фірми "Азалія", звернулись до Комінтернівського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області, в якому просили суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 679 від 07.11.2012 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, в частині, що стосується їх майнових прав, а саме: нежитлових будівель - кафе з логотипом "Азалія" та магазину з логотипом "Голландське насіння".

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Юпітер" та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Азалія" - передано до Дзержинського районного суду м. Харкова для розгляду за підсудністю.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачами подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної ухвали, норм процесуального права, позивачі просять ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2013 року скасувати.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивачів, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи ухвалу про передачу справи за підсудністю, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Харківської міської ради № 679 від 07.11.2012 року, стосується інтересів не конкретної особи, а кола осіб, тому згідно приписів п. 1 ст. 19 КАС України зазначений позов повинен розглядатись за місцезнаходженням відповідача.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для передачі адміністративної справи до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії).

Колегія суддів зазначає, що рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, або правові акти індивідуальної дії.

Правовий акт це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин. При цьому, критерієм розмежування понять нормативного правового акта і ненормативного (індивідуального) правового акта є сфера його дії за суб'єктивним складом, оскільки правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, поширюють свою дію на конкретно визначеного суб'єкта.

Нормативно-правовий акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.

Акти індивідуальної дії (акти ненормативного характер) - це ті акти, які породжують права і обов'язки тільки у такого суб'єкта, якому вони адресовані.

Як нормативний, так і ненормативний правовий акт завжди виражають волю (волевиявлення) уповноваженого суб'єкта права, його владні приписи; мають офіційний характер, обов'язковий до виконання; спрямовані на регулювання суспільних відносин; встановлюють правову норму чи конкретне правовідношення; оформляються у визначеній формі; є юридичними фактами, що спричиняють певні правові наслідки. Ненормативні (індивідуальні) акти породжують права і обов'язки у тих конкретних суб'єктів, яким вони адресовані, у конкретному випадку.

Зі змісту зазначених визначень вбачається, що правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їхня дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.

Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність в ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.

Враховуючи, що рішення Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області № 679 від 07.11.2012 року "Про відновлення, належне утримання та приведення міської території у придатний для використання територіальною громадою міста стан" в частині самовільно розміщених об'єктів, від яких звільняється територія м. Харкова з метою відновлення, належного утримання та приведення у придатний для використання територіальною громадою міста стан за адресою: м. Харків, пл. Повстання, 1, в частині нежитлових будівель - кафе з логотипом "Азалія" та магазину з логотипом "Голландське насіння" розповсюджується на конкретних осіб та породжує певні наслідки в оскаржуваній частині саме для позивачів, а також носить разовий характер, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що оскаржуване рішення відповідача не є актом індивідуальної дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Якщо така особа не має місця проживання (перебування, знаходження) в Україні, тоді справу вирішує адміністративний суд за місцезнаходженням відповідача.

Отже, вказаною правовою нормою передбачена альтернативна підсудність спору, у разі коли оскаржується правовий акт індивідуальної дії, а також дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань) - позивачів у справі.

Враховуючи наведені норми чинного законодавства та характер спірних правовідносин, колегія суддів зазначає, що даний спір вирішуються адміністративним судом за вибором позивачів: або за їх місцезнаходженням, або за місцезнаходженням відповідача, що не суперечить вищезазначеному і повністю відповідає правилам територіальної підсудності адміністративних справ.

Відповідно до ст. 6 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, зазначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом. Кожен має право на участь у розгляді своєї справи в адміністративному суді будь-якої інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ч. 2 ст. 55 Конституції України).

З огляду на встановлені обставини у справі, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушив норми процесуального законодавства, позбавивши при цьому права позивачів на розгляд справи в адміністративному суді за їх вибором.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, серед іншого, скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Відповідно до п. 4 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, а тому ухвала Комінтернівського районного підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції на розгляд зі стадії вирішення питання про відкриття провадження.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, п. 4 ст. 204, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Юпітер", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Азалія" задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 27.02.2013р. по справі № 2020/2а-13379/12 скасувати.

Справу № 2020/2а-13379/12 за позовом Приватного підприємства "Юпітер", Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Азалія" до Виконавчого комітету Харківської міської ради Харківської області про скасування рішення направити до Комінтернівського районного суду м. Харкова для продовження її розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 25.04.2013 р.