Рішення № 31016078, 29.04.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.04.2013 Справа № 920/344/13-гЗа позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради, м. Суми

про стягнення 1 773 069 грн. 95 коп.

СУДДЯ В.Л.КОТЕЛЬНИЦЬКА

Представники сторін:

від позивача - Р.М. Довганюк (довіреність № 10-19/17-Д/134 від 31.10.2012)

від відповідача - І.В.Марченко (довіреність № 01/2089 від 23.04.2013), М.В.Твердохліб (довіреність № 01/5357 від 01.11.2012)

За участю секретаря судового засідання - І.М.Мелащенко

Суть спору: позивач, звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 1 773 069 грн. 95 коп., в тому числі 1 212 044 грн. 79 коп. основного боргу за договором про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005, 20 513 грн. 05 коп. заборгованості по оплаті послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії, 431 356 грн. 93 коп. пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, 3% річних в сумі 86 269 грн. 49 коп., інфляційні витрати в сумі 22 885 грн. 69 коп., а також судові витрати покласти на відповідача.

Представником позивача була подана заява № 17/3360 від 14.03.2013 про зменшення розміру позовних вимог у зв'язку з погашенням відповідачем частини боргу за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 6 436 грн. 08 коп.

Відповідач подав відзив №22/1630 від 05.04.2013 на позовну заяву, в якому зазначив, що несвоєчасне проведення оплати послуг за спожиту електроенергію відповідачем за період з вересня 2012 по січень 2013 спричинено незалежним від волі відповідача причинами - невідповідністю фактичної вартості комунальних послуг на водопостачання та водовідведення затвердженим тарифам, що підтверджується фактом прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 20.03.2013 №167 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого постачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування». Тому відповідач вважає, що як наслідок в умовах постійного росту ціни на електричну енергію, це призводить до збитковості та неспроможності відповідача своєчасно здійснювати розрахунки за спожиту електричну енергію.

Також відповідач у своєму відзиві вказував, що сума пені є результатом неналежної оплати населенням вартості споживчих послуг з водопостачання та водовідведення та невідповідності фактичної вартості комунальних послуг затвердженим тарифам, що призводить до не покриття виробничих витрат та збитковості підприємства, та просив суд зменшити розмір пені до 90 %.

Позивач надавав до суду пояснення б/н від 23.04.2013 по справі, в яких проти відзиву заперечував, вказуючи на те, що в матеріалах справи відсутні жодні докази, які б підтверджували наявність виняткових випадків у відповідача для зменшення пені на 90%, та зазначав, що згідно даних державного статистичного спостереження про стан оплати населенням м. Суми послуг за водопостачання та водовідведення за період з січня 2012 по січень 2013, спостерігається 97% рівень сплати населенням комунальних послуг.

Також позивач заперечував проти твердження відповідача щодо невідповідності фактичної вартості комунальних послуг затвердженим тарифам, що призводить до не покриття виробничих витрат та збитковості підприємства, оскільки КП «Міськводоканал» не позбавлено права вимагати перегляду тарифів на водопостачання та водовідведення та отримувати субвенції згідно Порядку надання у 2013 році субвенції з державного бюджету місцевими бюджетами на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з центрального водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню.

Судовою ухвалою від 23.04.2013 позивача було зобов'язано надати додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, а саме - нарахованих сум штрафних санкцій, а відповідача було зобов'язано надати документи щодо контррозрахунку суми штрафних санкцій.

На виконання вимог судової ухвали від 23.04.2013 позивачем були надані суду уточнення (вхідний реєстраційний № 5913 від 29.04.2013), в яких були уточнені періоди виникнення боргу з перетікання реактивної енергії, а також наведені обґрунтовані розрахунки сум 3% річних та інфляційних нарахувань.

Відповідачем вимоги суду щодо подання контррозрахунку сум штрафних санкцій виконані не були, однак від відповідача надійшли пояснення (вхідний реєстраційний № 5902 від 26.04.2013), в яких зазначається, що відповідачем було сплачено суму заборгованості по оплаті послуг з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 20 513 грн. 05 коп. Також у своїх поясненнях відповідач просить суд врахувати його скрутне фінансове становище та зменшити розмір пені на 90 %.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005, укладеного між ПАТ «Сумиобленерго» (позивачем у справі) та КП «Міськводоканал» Сумської міської ради (відповідачем у справі), позивач взяв на себе зобов'язання постачати електричну енергію відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати позивачеві її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов вказаного договору та додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору.

Пунктами 2.2.3, 2.2.4 укладеного договору передбачений обов'язок відповідача оплачувати позивачу вартість електричної енергії та інші нарахування згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків», а також здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею позивача та електроустановками відповідача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної електроенергії».

В пункті 4.2.1. вищевказаного договору сторони погодились, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3-2.2.4 цього договору з порушенням термінів, визначених додатком № 4 «Порядок розрахунків», споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені визначається в окремому рахунку.

Відповідно до додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 13К від 30.06.2005 розрахунковим періодом вважається період з 01 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Рахунок на оплату електричної енергії має бути сплачений споживачем у таких співвідношеннях: до 11 числа календарного місяця, слідуючого за розрахунковим - 10% від фактично спожитої електроенергії; до 21 числа - 40% від фактично спожитої енергії; до 31 (30) числа - 50% від фактично спожитої енергії.

Рахунки щодо оплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені відповідачем протягом 5 днів з дня отримання.

Факт належного виконання умов договору позивачем підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії, копії яких додані до матеріалів справи.

За спожиту електроенергію в листопаді 2012 року відповідачу був виставлений до сплати рахунок № 13-40/4410 від 04.12.2012 на суму 2 624 089 грн. 58 коп., який згідно довідки нарахувань та оплат по активній електроенергії по КП «Міськводоканал» Сумської міської ради, порушуючи договірні зобов'язання щодо своєчасного та повного розрахунку, споживач сплачував частково та несвоєчасно.

На час звернення позивача з даним позовом до суду заборгованість відповідача по активній електроенергії з урахуванням часткових проплат складає 1 212 044 грн. 79 коп.

Відповідно до п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Згідно п. 2.2.4 вказаного договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатком № 5 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії».

Для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії відповідачу виставлялися рахунки, які він сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі.

Згідно додатку № 4 до договору, рахунки на оплату за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 днів з дня отримання.

Стан розрахунків за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії відображений у довідці нарахувань та оплат по реактивній електроенергії, яка була додана позивачем до матеріалів позовної заяви.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в частині першій статті 193 Господарського кодексу України, яка також передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Однак, в порушення вказаних положень законодавства та умов договору, відповідачем своєчасно не були проведені розрахунки з позивачем за спожиту активну електричну енергію та оплачені послуги з компенсації перетікання реактивної електричної електроенергії, що призвело до утворення заборгованості та звернення позивача з позовом до суду про стягнення цієї заборгованості в судовому порядку.

В ході судового розгляду було встановлено, що після порушення провадження у справі відповідачем було сплачено суму заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії у розмірі 20 513 грн. 05 коп.

Даний факт не заперечувався представником позивача, присутнім при судовому розгляді справи, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог в сумі 6 436 грн. 08 коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії.

Враховуючи, що сплата заборгованості відповідачем відбулась після порушення провадження у справі, суду надані докази такої сплати, провадження у справі в частині стягнення 14 076 грн. 97 коп. за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Сума ж заборгованості у розмірі 1 212 044 грн. 79 грн. залишається несплаченою відповідачем, а тому підлягає стягненню з нього в судовому порядку, оскільки вимоги позивача обґрунтовані умовами укладеного договору та вимогами цивільного та господарського законодавства.

Крім суми основного боргу, відповідно до позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 431 356 грн. 93 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 86 269 грн. 49 коп., 22 885 грн. 69 коп. інфляційних нарахувань.

Умовами укладеного договору (пунктом 4.2.1) сторонами узгоджене нарахування пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення відповідачем строків внесення платежів за отриману електричну енергію.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Згідно з частиною 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. передбачено, що розмір пені за прострочення платежу обмежений подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо заявлення ним до стягнення з відповідача 431 356 грн. 93 коп. пені за несвоєчасні розрахунки, 3% річних в сумі 86 269 грн. 49 коп., 22 885 грн. 69 коп. інфляційних витрат.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, яка порушила зобов'язання.

Відповідно до ст.233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Беручи до уваги той факт, що КП «Міськводоканал» Сумської міської ради є об'єктом стратегічного значення, який надає населенню послуги з водопостачання та водовідведення, а також враховуючи фінансовий стан підприємства (відповідно до звіту про фінансові результати за 2012 рік збиток підприємства від звичайної діяльності склав 10 852 тис. грн.), суд вважає такі обставини винятковими, в зв'язку з чим зменшує суму пені на 90 % та зазначає, що розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача становить 43 135 грн. 69 коп.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню в повному обсязі витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Міськводоканал» Сумської міської ради (40009, м. Суми, вул. Білопільське шосе, 9; код ЄДРПОУ 03352455) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (40035, м. Суми, вул. Д.Коротченка, 7; код ЄДРПОУ 23293513) 1 212 044 грн. 79 коп. заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 43 135 грн. 69 коп. пені, 3% річних в сумі 86 269 грн. 49 коп., інфляційні збитки в сумі 22 885 грн. 69 коп., 35 461 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Провадження у справі в частині стягнення 14 076 грн. 97 коп. заборгованості за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії - припинити.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.04.2013.

Суддя В.Л.Котельницька