Рішення № 31014768, 26.04.2013, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/2524/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

26.04.2013 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

при секретарі Шевченко А.В.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ернсте Банк» про визнання договору поруки недійсним, третя особа ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 03 квітня 2013 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до Публічного акціонерного товариства «Ернсте Банк» про визнання договору поруки недійсним.

В поданій до суду позовній заяві посилався на те, що 26 лютого 2008 року між ним та відповідачем було укладено договір поруки відповідно до якого позивач зобовязався нести солідарну відповідальність перед відповідачем за виконання ОСОБА_2 зобовязань за кредитним договором від 26 лютого 2008 року.

Вважає, що укладений договір всупереч вимог Цивільного кодексу України не містить обовязкової умови щодо строку його дії, щодо ціни договору.

Також вказував, що в договорі поруки не вказано конкретний розмір комісії, неустойки та відшкодування витрат кредитора, що вважає неправильним.

Крім того, договір містить вимогу про сплату у випадку порушення поручителем строків виконання зобовязання боржником, неустойки, що вважає незаконним.

Підписання договору трьома сторонами не відповідає встановленій для договору поруки формі.

Просив суд визнати недійсним договір поруки № 014/0457/2/10758/1 від 26 лютого 2008 року.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, подав до суду свої письмові заперечення щодо позовних вимог.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не зявився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 26 лютого 2008 року між ОСОБА_2 та відповідачем був укладений кредитний договір № 014/0457/2/10758, відповідно до умов якого банком надано ОСОБА_2 грошові кошти в розмірі 21200 доларів США строком користування до 25 лютого 2028 року зі сплатою відсотків в розмірі 12 % річних.

Також встановлено, що в якості забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором 26 лютого 2008 року укладено договір поруки № 014/0457/2/10758/1 між позивачем, відповідачем та ОСОБА_2 Відповідно до укладеного договору поуки позивач ОСОБА_1 взяв на себе зобовязання відповідати перед відповідачем ПАТ «Ернсте Банк» по зобовязаннях ОСОБА_2 в повному обсязі зобовязань, що виникли з кредитного договору.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні не оспорював ту обставину, що був ознайомлений з умовами кредитного договору, жодних заперечень щодо нього не мав, усвідомлював обсяг взятих на себе зобовязань.

Згідно з нормами ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Судом встановлено, що договір поруки від 26 лютого 2008 року № 014/0457/2/10758/1 укладений сторонами, які мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасників було вільним і відповідало їх внутрішній волі, правочин був спрямований на реальне настання правових наслідків, які були ним обумовлені. Будь-які підстави вважати, що правочин суперечить ЦК України чи іншим актів цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, судом не встановлені.

Твердження позивача про те, що договір не містить таких суттєвих умов, як строк його дії та ціна, що тягне за собою його недійсність, не заслуговує на увагу.

Оспорюваний договір поруки укладений його сторонами із дотриманням засад свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6, ст. 627 ЦК України), при цьому зміст договору поруки від 26 лютого 2008 року становлять як умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, так і умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства щодо договорів поруки.

Не суперечить Цивільному кодексу України також і укладення договору поруки шляхом підписання його трьома сторонами: кредитором, боржником і поручителем. Укладений між ПАТ «Ернсте банк», ОСОБА_2 та ОСОБА_1 договір поруки в повній мірі узгоджується з нормами ст. ст. 3, 553, 628 ЦК України

Встановивши дані обставини, суд приходить до висновку, про відсутність підстав, встановлених нормами Цивільного кодексу України для визнання договору поруки недійсним, тому вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_1 при зверненні до суду з позовними вимогами, незважаючи на вказівки суду та залишення позовної заяви без руху, судовий збір за розгляд справи в суді за належним реквізитами не сплатив, тому у звязку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог немайнового характеру відповідно до норм ст. 88 ЦПК України з позивача на користь держави слід стягнути судовий збір за розгляд справи в суді в розмірі 114 грн. 70 коп.

Керуючись ст.ст. 11, 209, 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Ернсте Банк» про визнання договору поруки недійсним відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 114 грн. 70 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко