Ухвала суду № 31013719, 06.02.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа № 256/401/13-ц

4-с/256/12/2013

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2013 року м. Донецьк

Суддя Калінінського районного суду міста Донецька Істягіна Н.М. розглянувши скаргу АТ «Ощадбанк» на дії державної виконавчої служби відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку -

В С Т А Н О В И В :

Заявник звернувся до суду зі скаргою, якою просив визнати неправомірною постанову державного виконавця від 19.11.2012 року відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції м. Донецьк ОСОБА_1 про повернення документу стягувачеві у зв`язку з відсутністю відомостей про місце проживання, перебування боржника,

Представник акціонерного товариства «Ощадбанк» у судове засідання не зявився, та просив суд задовольнити вимоги викладені у скарзі.

Представник відділу ДВС Калінінського РУЮ м. Донецьк, у судове засідання не з`явився про час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до статті 383 ЦПК України учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Перевіривши обставини справи, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення скарги з огляду на наступне.

Як свідчать матеріали справи, 26.03.2009 року Калінінським районним судом м. Донецька був виданий виконавчий лист №2-541/2009 про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь акціонерного товариства «Ощадбанк» суму заборгованості за кредитом 155,80 грн., витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 30,00 грн.

Судовий лист направлений на виконання до ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька. 19.11.2012 року державним виконавцем Бабанською С.В. винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, у звязку з неможливістю встановити особу боржника, зясувати місце проживання, перебування боржника.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобовязаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у відповідності з вимогами Конституції та Законів України.

Оскільки державний виконавець Бабанська С.В. в порушення ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» з поданням про винесення ухвали про розшук боржника до суду не зверталася, суд вважає постанову державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.11.2012 року неправомірною, та такою що підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державноївиконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.

Проте суд відмовляє у задоволенні вимог щодо зобовязання державного виконавця вжити захід відновити виконавче провадження № 30219318 по стягненню з ОСОБА_2 на користь АТ «Ощадбанк» суми в розмірі 185,80 гривень, та звернутися до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника, оскільки суд не вправі зобовязувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Зазначена позиція викладена в п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 року. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 383, 384 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Скаргу Публічного акціонерного товариства АТ «Ощадбанк» на постанову державного виконавця ВДВС Калінінського РУЮ м. Донецька про відмову у відкритті виконавчого провадження задовольнити частково.

1.Визнати незаконними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку в частині повернення виконавчого документа АТ «Ощадбанк» в рамках виконавчого провадження №30219318

2.Скасувати постанову відділу державної виконавчої служби Калінінського районного управління юстиції у м.Донецьку про повернення виконавчого документа стягувачеві від 19.11.2012 року по виконавчому провадженню №302119318.

В решті позову відмовити

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Н.М.Істягін

06.02.2013