Постанова № 31013447, 25.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Коршиков С.К.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа № 812/1363/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Чумака С.Ю.,

суддів: Ляшенка Д.В. та Ястребової Л.В.,

при секретарі Полторацькій С.С.,

за участю представника відповідача Тулупової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 812/1363/13-а за позовом Публічного акціонерного товариства «Український комунальний банк» до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсною та скасування податкової вимоги від 21.12.2012 № 14 про погашення податкового боргу по узгодженим грошовим зобов'язанням в сумі 2411,31 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 24.12.2012 позивач отримав податкову вимогу від 21.12.2012 № 14 на сумі 2411,31 грн - пеня за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання. Але позивач не погоджується з наявною сумою податкового боргу у зв'язку з тим, що зазначена сума пені була нарахована за наслідками проведеної виїзної планової перевірки ПАТ «Український комунальний банк» за період з 01.04.2007 по 30.09.2010, за результатами якої було складено акт від 09.02.2011 та винесено відповідне податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 № 0000028061/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 48836,61 грн. Відповідачем під час перевірки було встановлено заниження позивачем суми орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік в загальній сумі 39069,29 грн. Проте меморіальними ордерами від 01.03.2011 позивач самостійно перерахував визначені податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2011 року грошові зобов'язання на загальну суму 48836,61 грн. Вважав, що норми Податкового Кодексу України до вказаних правовідносин застосовані бути не можуть, оскільки заниження суми орендної плати відбулось до нарання чинності цим Кодексом.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року позов задоволений повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що пеня позивачу нарахована податковим органом на підставі норми закону, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідач, не погодившись з таким судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову якою в задоволенні позову позивачу відмовити. Вважав, що положення пп. 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПК України надають йому право нарахувати пеню за весь період заниження податку.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі - задовольнити частково, постанову суду першої інстанції - змінити за наступними підставами.

Судом встановлено, що відповідачем було здійснено планову виїзну перевірку ПАТ «Український комунальний банк» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 по 30.09.2010, за результатами якої було складено акт від 09.02.2011 № 86/22-0/24191588 (а. с. 8-23), згідно якого, крім іншого, виявлено порушення ст. 13, 14 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 № ХІІ, в редакції, яка діяла до прийняття Податкового кодексу України, наказу ДПА України від 20.12.2005 № 588, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено суму орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік на загальну суму 39069,29 грн., у тому числі за січень 2010 року - 3255,78 грн., лютий 2010 року - 3255,78 грн., березень 2010 року - 3255,78 грн., квітень 2010 року - 3255,78 грн., травень 2010 року - 3255,78 грн., червень 2010 року - 3255,78 грн., липень 2010 року - 3255,78 грн., серпень 2010 року - 3255,78 грн., вересень 2010 року - 3255,77 грн., жовтень 2010 року - 3255,77 грн., листопад 2010 року - 3255,76 грн., грудень 2010 року - 3255,75 грн.,

На підставі зазначеного акту перевірки СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.02.2011 № 000000000028061/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 48836,61 грн., з яких за основним платежем - 39069,29 грн., за штрафними санкціями - 9767,32 грн. Зазначене податкове повідомлення-рішення містить посилання, що сума нарахованого грошового зобов'язання підлягає сплаті протягом десяти календарних днів, що настають за днем отримання цього податкового повідомлення-рішення (при проведенні адміністративного судового оскарження - протягом десяти календарних днів, наступних за днем узгодження). У разі несплати грошового зобов'язання розпочинається нарахування пені.

Як вбачається з матеріалів справи, меморіальним ордером № 11620 від 01.03.2011 позивачем було сплачено орендну плату за землі, нарахованого відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22.02.2011 № 000000000028061/0 в сумі 39069,29 грн. (а. с. 7), та меморіальним ордером № 11621 від 01.03.2011 сплачено штраф, застосованого на підставі податкового повідомлення-рішення від 22.02.2011 № 000000000028061/0 в сумі 9767,32 грн. (а. с. 7).

21.12.2012 СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську Державної податкової служби було винесено податкову вимогу про донарахування пені ПАТ «Український комунальний банк» за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 2411,31 грн. (а. с. 5), яка була отримана позивачем 24.12.2012.

Зазначену вимогу було прийнято на підставі п. п. 129.1.2 п. 129.1 статті 129 ПК України, Інструкції про порядок нарахування по погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПС України від 17.12.2010 № 953.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

З вище викладеного вбачається, що сума податкового зобов'язання, визначеного ПАТ «Український комунальний банк» податковим повідомленням-рішенням від 22.02.2011 № 000000000028061/0 в сумі 48836,61 грн., повинна була бути сплачена не пізніше, ніж 03.03.2011.

Як вбачається з меморіальних ордерів від 01.03.2011 № 11620 та № 11621 (а. с. 7), позивачем в повному обсязі було самостійно сплачено податкове зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в сумі 48836,61 грн.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положеннями пункту 59.3 статті 59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. п. 2.2 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1113 від 24.10.2012, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.11.2012 року за №1909/22221, податкова вимога формується, якщо:

- платник податків не сплатив суми податкового зобов'язання, зазначеної у поданій ним податковій декларації, у встановлені Кодексом строки;

- платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки;

- платник збору не сплатив узгодженої суми збору за провадження деяких видів підприємницької діяльності у встановлені строки;

- платник єдиного податку першої або другої групи не сплатив суми авансового внеску у встановлені строки;

- контролюючий орган, що визначив суми грошового зобов'язання платника податків, не є органом державної податкової служби та надіслав відповідному органу державної податкової служби подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу платника податків, а також розрахунок його розміру.

Інших підстав, які б надавали органу державної податкової служби право на прийняття податкових вимог нормами Податкового кодексу України та Порядку № 1113 від 24.10.2012 не передбачено.

Відповідно до п. п. 14.1.39 статті 14 зазначеного ПК України, грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. п. 14.1.162 ст. 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Позивачем своєчасно сплачено нараховані у ППР суми грошових зобов'язань в повному обсязі у встановлені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України строки, а саме 1 березня 2011 року, тобто до спливу граничного строку їх сплати, а саме, до 3 березня 2011 року, що виключає можливість нарахування пені.

Крім того, підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України передбачено, що нарахування пені здійснюється, в тому числі при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, закінчується нарахування пені у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Вказані положення Податкового Кодексу України кореспондуються з вищенаведеними положеннями п. п. 14.1.162 ст. 14 ПК України, оскільки також встановлюють правило, що нарахування пені можливе лише у разі несплати податкового зобов'язання до дня настання строку його погашення. Тобто при сплаті зобов'язання до вказаного дня нарахування пені не може бути розпочато у зв'язку з ненастанням граничного строку погашення податкового зобов'язання як обов'язкової умови для початку нарахування пені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що у податкового органу не було підстав для нарахування пені за весь період заниження як правильно зазначив в постанові суд першої інстанції.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції помилково було зазначено в постанові про неможливість нарахування пені у зв'язку з тим, що Податковий Кодекс України не діяв на час заниження податкового зобов'язання. З цього приводу колегія суддів зазначає, що заниження податкового зобов'язання позивачем відбувалось як до, так і після набрання ПК України законної сили, оскільки як зазначалось вище ці зобов'язання були сплачені позивачем лише 1 березня 2011 року, тобто вже під час дії Податкового Кодексу України, у зв'язку з чим норми останнього розповсюджуються на спірні правовідносини.

З огляду на вказане колегія суддів вважає необхідним змінити мотивувальну частину оскаржуваної постанови суду першої інстанції і вважати останню, прийнятою з мотивів, які зазначені в дійсній постанові апеляційного суду.

Крім того, судом першої інстанції помилково зазначено в резолютивній частині постанови про одночасне визнання оскаржуваної вимоги недійсною та її скасування, оскільки за положеннями пункту 1 частини 2 статті 162 КАС України суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про скасування або визнання нечинним рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів дійшла висновку,що суд першої інстанції прийняв правильне по суті рішення про стягнення податкового боргу, але з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні в частині викладення мотивів прийнятого рішення, а також виключення з резолютивної частини зазначення про визнання оскаржуваної вимоги недійсною.

Повний текст виготовлено 29 квітня 2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 211, 212, 254 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Луганську Луганської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 року у справі № 812/1363/13-а - змінити.

Мотивувальну частину постанови змінити в частині обґрунтування висновків суду.

В абзаці другому резолютивної частини постанови слова «визнати недійсною та» виключити.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: Д.В.Ляшенко

Л.В.Ястребова