Постанова № 31013384, 24.04.2013, Луганський окружний адміністративний суд

3.7.2

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 квітня 2013 року Справа № 812/2373/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Кравцової Н.В.,

при секретарі: Ігнатович О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 1700,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

07 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 1700,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу - територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області 28.09.2012 проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ОСОБА_1 Перевіркою встановлено факт надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст. ст. 39 та 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», за що абз.3 ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачена відповідальність, про що складено акт про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

За результатами розгляду справи про виявлене порушення відповідно до п. 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, винесено постанову №145783 від 09.10.2012 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. Проте, в порушення пункту 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція до теперішнього часу не сплачена.

Оскільки Законом України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» не передбачено порядку звернення зазначених постанов до примусового виконання до відділів державної виконавчої служби, прокурор просить стягнути суму застосованої фінансової санкції в судовому порядку.

Прокурор в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив задовольнити позов в повному обсязі. Додатково зазначив, що відповідачем не було повідомлено інспекцію про припинення підприємницької діяльності за його рішенням, а тому на час перевірки даний факт відомо не було. Крім того, відповідач здійснював діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом про що мав відповідну ліценцію, яка діє до 30.09.2013. На час перевірки ліцензія скасована не була, а тому відповідач станом на час складання акту та проведення перевірки надавав послуги відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт».

Представник відповідача адміністративний позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в своїх поясненнях додатково зазначив, що відповідач 28.09.2012 не перебував на автотранспорті, який належить йому - «Газель» державний номер НОМЕР_1, оскільки у цей день згідно медичної довідки знаходився у лікарні на консультації лікаря. Крім того, на час складання акту відповідачем за його рішенням була припинена підприємницька діяльність, що підтверджується повідомленням державного реєстратора.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із Положенням про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2004 року № 1190, урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті є головна державна інспекція на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується. Згідно зазначеного Положення Головавтотрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, здійснює державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів, здійснює у передбачених законодавством випадках ліцензування видів господарської діяльності, пов'язаних з наданням послуг з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, державний контроль за дотриманням вимог законодавства про автомобільний транспорт, зокрема за наявністю відповідної ліцензії та ліцензійної картки на транспортний засіб суб'єкта господарювання. Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.

Згідно із Положенням про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 14 грудня 2005 року № 888 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 грудня 2005 року за № 1573/11853, територіальні управління відповідно до покладених на них завдань у відповідному регіоні, серед іншого, здійснюють державний контроль за виконанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, правил перевезень пасажирів і вантажів та дотриманням вимог нормативно-правових актів, стандартів і норм, що регулюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що 28.09.2012 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт №063844 від 28.09.2012 (а.с.13). В результаті проведеної перевірки транспортного засобу, що належить відповідачу ОСОБА_1, посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області було встановлено, що водій надавав послуги з перевезення пасажирів у кількості 13 осіб маршруту «Луганськ-Сєвєродонецьк». На час перевірки відсутні: договір з замовником послуг, квитанція про сплату послуг, передній трафарет відповідно до правил надання послуг, погодження поїздки.

Підставою для проведення перевірки є завдання на перевірку від 26.09.2012 (а.с. 48).

Після складання акту перевірки, ОСОБА_1 від підпису відмовився, про що в акті зроблено запис, проте, відповідач особисто отримав повідомлення про необхідність з'явитися 08.10.2012 року до Управління Головавтотрансінспекції в Луганській області щодо порушень які були встановлені актом №063844 від 28.09.2012, про що свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на корінці повідомлення (а.с.15).

09.10.2012 на підставі акту перевірки №063844 від 28.09.2012 територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області винесена постанова №145783 про застосування до ОСОБА_1 фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (а.с.14).

Згідно із статтею 39 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III), автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують пасажирські перевезення. Документами для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує виконання автобусу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України; для пасажира - квиток на проїзд в автобусі та на перевезення багажу (для пільгового проїзду - посвідчення особи встановленого зразка).

Відповідно до вимог статті 48 Закону № 2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Як встановлено у судовому засіданні, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, відповідачу належить ГАЗ 32213 ПЕ СПГ, мікроавтобус (пасажирський), реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с. 69).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець ( а.с. 69А).

Згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем від 29.08.2011 за № 194, внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за його рішенням (а.с. 25).

Згідно ліцензії Міністерства транспорту та зв'язку України відповідач здійснює господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». Строк дії ліцензії 01.10.2008-30.09.2013. До ліцензії відповідач має ліцензійну картку (а.с.68, 70).

Таким чином, на час складання Інспекцією акту про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 28.09.2012, відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом відповідно до видів робіт, визначених Законом України «Про автомобільний транспорт». Тобто, на час перевірки та складання акту відповідач надавав послуги з перевезення пасажирів без наявності необхідних документів, визначених ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому порушив законодавство про автомобільний транспорт, відповідальність за яке передбачена абз. 3 частини 1 статті 60 вказаного Закону.

Судом не приймається до уваги як належний доказ ксерокопія фотографії, яка була надана позивачем, на якому, зі слів позивача, зафіксований автотранспорт відповідача 28.09.2012 під час здійснення ним перевезення пасажирів, оскільки з даної фотографії не можливо встановити у який час та якому місті була зроблена дана фотографія та взагалі встановити факт, що на вказаному автотранспорті здійснюється перевезення пасажирів відповідачем.

Посилання представника відповідача на те, що згідно повідомлення про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем від 29.08.2011 за № 194, внесено запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за його рішенням, а тому на час перевірки відповідач не був суб'єктом підприємницької діяльності, суд вважає помилковим, оскільки внесення даного запису державним реєстратором підтверджує лише прийняття рішення фізичною особою підприємцем про припинення підприємницької діяльності, та ніяким чином не скасовує ліцензійних документів про надання послуг з перевезення пасажирів. Крім того, суд погоджується з зауваженнями представника позивача, що Інспекції на нас перевірки не було відомо про даний факт, оскільки відповідач не проінформував про прийняте ним рішення.

Також суд не приймає до уваги медичну довідку від 22.03.2013 про знаходження відповідача у лікарні на прийомі у лікаря - 28.09.2012, оскільки зі змісту довідки не вбачається, у який саме час відповідач перебував у лікарні.

Не заслуговують на увагу посилання представника відповідача на положення Кодексу України про адміністративні правопорушення, якими передбачено строк застосування адміністративного стягнення, оскільки оскаржувана постанова про застосування фінансової санкції від 09.10.2012 була прийнята у відповідності до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», якими не встановлено порядку застосування та примусового стягнення фінансових санкцій згідно КУпАП.

Також є безпідставним посилання представника відповідача на те, що постанова про застосування фінансових санкцій підписана не уповноваженою особою, з огляду на наступне.

На виконання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2011 року № 346 «Про ліквідацію урядових органів», Міністерством транспорту та зв'язку України прийнято наказ № 92 від 11.04.2011, яким утворено комісії з проведення ліквідації урядових органів, які функціонують у системі Мінтрансзв'язку, на чолі з керівниками (заступниками керівників) таких органів за переліком, що додається.

Згідно додатку до зазначеного наказу, головою комісії Головавтотрансінспекції є начальник Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Майборода Ю.М.

Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України № 105 від 14.12.2011 «Про внесення зміни до наказу Мінтрансзв'язку від 11.04.2011 № 92» призначено головою комісії Головавтотрансінспекції заступника Голови Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті Рак Геннадія Леонідовича.

Згідно наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України № 216 від 13.08.2012 визначено перелік осіб, які є заступниками голови комісії, до якого включено Романовського Едуарда Павловича - начальника територіального управління Укртрансінспекції України в Луганській області.

Згідно Наказу Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України № 241 від 21.09.2012 на заступників Голови комісії з проведення ліквідації Головавтотрансінспекції у відповідному регіоні, АР Крим, містах Києві та Севастополі покладено забезпечення виконання функцій, обов'язків, завдань та повноважень начальника територіального управління у відповідному регіоні відповідно до Положення про територіальні органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті.

Таким чином, на начальника територіального управління Укртрансінспекції України в Луганській області Романовського Е.П., який є заступником голови комісії покладено обов'язок щодо забезпечення виконання функцій, обов'язків, завдань та повноважень начальника територіального управління у Луганській області. Тобто, заступник голови комісії Романовський Е.П. є повноваженою особою на підписання оскаржуваної постанови.

Відповідно до вимог статті 60 Закону № 2344-III, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно п. 37 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 керівник органу державного контролю та його заступник

крім зазначеного у пункті 36 цього Порядку має право:

виносити обов'язкові для виконання суб'єктами господарювання

приписи і постанови;

вживати в установленому законодавством порядку заходів до

обмеження надання суб'єктом господарювання певних послуг

(виконання робіт);

накладати на суб'єктів господарювання та громадян, у тому

числі на посадових осіб, стягнення відповідно до законодавства.

Згідно із пунктом 28 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Як вбачається із матеріалів справи, Інспекцією 11.10.2012 було направлено на адресу відповідача замовною кореспонденцією оскаржуване рішення, що підтверджується реєстром відправки кореспонденції № 64 від 11.10.2012 та фіскальними чеками поштового відділення (а.с. 49-51).

Як встановлено у судовому засіданні, постанова територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Луганській області від 09.10.2012 №145783 про застосування фінансових санкцій у розмірі 1700,00 грн. відповідачем не виконана, фінансова санкція не сплачена та у судовому порядку не оскаржена.

Посилання представника відповідача на те, що відповідачем постанова про застосування фінансових санкцій отримана не була, суд вважає безпідставним, оскільки представником позивача були надані суду докази, які підтверджують відправку постанови засобами зв'язку 11.10.2012.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні було встановлено, що відповідачем 28.09.2012 надавалися послуги з перевезення пасажирів без наявності необхідних документів, визначених ст.. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» та те, що у добровільному порядку ним не сплачена фінансова санкція у сумі 1700,00 грн., позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що прокурор відповідно до пункту 11 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 183-2, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Попаснянського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України в особі її структурного підрозділу територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення фінансової санкції в сумі 1700,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 фінансові санкції в сумі 1700,00 грн. (одна тисяча сімсот гривень 00 копійок), перерахувавши стягнуті кошти до державного бюджету Старобільського району, і.к.37858396, р/р 311141067000331, банк одержувача УДКС у Старобільському районі Луганської області, МФО 804013, код 21081100.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 29 квітня 2013 року.

Суддя Н.В. Кравцова