Ухвала суду № 31012956, 22.04.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/441/13-а

22.04.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Бондаренко К.С.

за участю сторін:

представник позивача, Садівницького товариства "Елада-1"- Кузнецов Олександр Анатолійович, довіреність № 7-юр від 18.03.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби- Ксенз Олексій Миколайович, довіреність № 1873/9/10-0 від 14.09.12

розглянувши апеляційні скарги Садівницького товариства "Елада-1" та Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Прохорчук О.В. ) від 27.02.13 у справі № 827/441/13-а

за позовом Садівницького товариства "Елада-1" (вул. Кожанова, 10, кв. 9, місто Севастополь, 99003)

до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби (вул. 7 Листопада, 3, місто Севастополь, 99042)

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.02.2013 адміністративний позов Садівницького товариства «Елада-1» задоволено частково:визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби №0001101500 від 11.06.2012 в частині визначення Садівницькому товариству "Елада-1" грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог-відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

Не погодившись з даним рішенням суду, Садівницьке товариство «Елада-1» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.02.2013 скасувати в частині незадоволених позовних вимог та прийняти рішення про задоволення позову в повному обсязі.

Також від Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання по скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог та прийняття рішення про відмову у позові в повному обсязі.

Апеляційні скарги мотивовані порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом міста Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що Садівницьке товариство "Елада-1"(далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби(далі-відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001101500 від 11.06.2012 про визначення грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 510,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є неприбутковою організацією, а тому у неї відсутній обов'язок подавати податкову звітність з податку на прибуток.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення частково (необґрунтовано визначено суму штрафних санкцій в розмірі 170,00грн.) прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Із такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем 11.06.2012 прийняте податкове повідомлення-рішення №0001101500, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн.

Передумовою визначення позивачу штрафних санкцій в сумі 510,00грню став акт від 03.05.2012 № 390/79/15-143/24860776 камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток позивача.

Перевіркою встановлено порушення позивачем термінів подання податкової звітності з податку на прибуток, а саме: в порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України платником не надана податкова декларація з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року (граничний строк подання - 09.08.2009), податкова декларація з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року (граничний строк подання - 09.11.2009), звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 1 квартал 2011 року (граничний строк подання - 09.05.2011).

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги позивача щодо неправомірності висновків суду першої інстанції стосовно обґрунтованості визначення позивачу грошового зобов'язання за штрафних санкціями в сумі 340,00грн. через наступне.

Згідно підпункту 2.1.1 пункту 2.1 статті 2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин з надання податкових декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя та 9 місяців 2009 року) платниками податку є з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

Пунктом 11.1 статті 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що для цілей цього Закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Відповідно до пунктів 16.1, 16.4 статті 16 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій встановлений пунктом 7.11 статті 7 вказаного Закону.

Зокрема, підпунктами 7.11.10, 7.11.12 пункту 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що з метою оподаткування центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті.

Державна реєстрація неприбуткових організацій здійснюється у порядку, передбаченому відповідним законодавством.

Центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій (неприбуткових організацій, визначених в абзаці "ж" підпункту 7.11.1, у частині обліку і подання податкової звітності за доходами, що підлягають оподаткуванню) та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації. Рішення центрального податкового органу можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Набуття статусу неприбуткової організації здійснюється при її первісній реєстрації.

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.07.1997 №232, до Реєстру заносяться неприбуткові організації та установи, які згідно з пунктом 7.11 статті 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" звільняються від сплати податку на прибуток.

Для внесення до Реєстру неприбуткова організація або установа повинні подати (надіслати) до податкового органу за її місцезнаходженням реєстраційну заяву за формою 1-РН згідно з додатком 1 до цього Положення, а також копію статутних і установчих документів.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ за результатами розгляду заяви можуть бути прийняті рішення за формою згідно з додатком 2 про: внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру; відмову внесення неприбуткової організації (установи) до Реєстру.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що рішенням Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя № 431 позивача внесено до реєстру неприбуткових організацій та установ 06.10.2010. Отже, тільки після подання реєстраційної заяви за формою 1-РН та прийняття податковим органом вказаного рішення, позивач вважається неприбутковою організацією.

Як вбачається з матеріалів справи декларації з податку на прибуток за 1 півріччя 2009 року та 9 місяців 2009 року позивачем не подавались.

Згідно пункту "б" підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (який діяв на час вчинення правопорушення з неподання податкової звітності за 2009 рік) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Платник податків, що не подає податкову декларацію 3 строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку (підпункт 17.1.1 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами").

Відповідно до пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків),-тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170,00грн., за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність оскаржуваного рішення в частині нарахування позивачу штрафних санкцій у розмірі 340,00грн. за неподання податкових декларацій за 1 півріччя 2009 року та за 9 місяців 2009 року, тому доводи апеляційної скарги позивача не заслуговують на увагу.

Неспроможними визнаються доводи апеляційної скарги відповідача щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов'язання за штрафними санкціями в сумі 170,00грн. за неподання позивачем звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 1 квартал 2011 року, через наступне.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункти 16.1.2, 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України).

Пунктами 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Судом першої інстанції безспірно встановлено, що звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 1 квартал 2011 року не подавав.

Згідно з пунктом 113.3 статті 113 Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1,00грн. за кожне порушення.

Як свідчать матеріали справи порушення податкового законодавства щодо подання звіту про використання коштів неприбуткових установ та організацій за 1 квартал 2011 року по строку подання 09.05.2011, мало місце в період з 1 січня 2011 року по 30 червня 2011 року, тобто за вказане порушення повинна бути нарахована штрафна санкція в розмірі 1,00грн.

Відповідно до статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з Податковим кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У порушенні вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, доказів правомірності нарахування штрафних санкцій за неподання звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року у розмірі 170,00грн. суду не надано, отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги відповідача про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 170,00грн. згідно спірному податковому повідомленню-рішенню №0001101500 від 11.06.2012.

Слід зазначити, що виконуючи функції застосування штрафних (фінансових) санкцій органи податкової служби законодавчо наділено дискреційними повноваженнями. До компетенції адміністративного суду не віднесено втручання у власну компетенцію суб'єкта владних повноважень, що унеможливлює самостійне розрахування та застосування судом штрафних (фінансових) санкцій.

Оцінюючи дії Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0001101500 від 11.06.2012 про застосування до позивача штрафних санкцій в сумі 510,00грн.,суд повинен керуватися вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, "на підставі"означає, що суб'єкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Отже, "у межах повноважень"означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, встановлених законами.

Отже, "у спосіб" означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про часткове задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень, приймаючи податкове повідомлення-рішення в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за штрафними санкціями у розмірі 170.00грн.,діяв не в порядку статті 19 Конституції України, тобто, не на підставі діючого законодавства.

Апеляційні скарги не містять доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційних скарг щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні скаржниками наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути змінено чи скасовано з підстав, що викладені в апеляційних скаргах, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.02.2013 підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги Садівницького товариства «Елада-1» та Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби задоволенню не підлягають.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Садівницького товариства "Елада-1" та Державної податкової інспекції у Балаклавському районі міста Севастополя Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 27.02.2013 у справі № 827/441/13-а залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 26 квітня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко