Ухвала суду № 31012750, 25.04.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2013 року справа №805/1789/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Чебанова О.О., Старосуда М.І., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 805/1789/13-а за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування рішення від 28 січня 2013 року № 267 про застосування фінансових санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про скасування рішення від 28 січня 2013 року № 267 про застосування фінансових санкцій.

В обґрунтування позову зазначив, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя прийнято рішення № 267, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 фінансові санкції за неподання розрахунку сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, в розмірі 26044,58 грн. У зазначеному рішенні відповідач застосовував фінансові санації до позивача у відповідності до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, зазначене положення закону втратило чинність у відповідності до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з 01 січня 2011 року, тобто не діяла на момент прийняття спірного рішення.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 805/1789/13-а позовні вимоги задоволені, внаслідок чого скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 267 від 28.01.2013 року про застосування фінансових санкцій в сумі 26044,58 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а тому просив скасувати постанову та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ОСОБА_2 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обов'язки з нарахування, обчислення та сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Відповідачем було прийнято рішення № 267 від 28.01.2013 року про застосування фінансових санкцій до позивача за несвоєчасне подання відомостей за 2004 рік, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, згідно якого до позивача були нараховані фінансові санкції у розмірі 26044,58 грн. (а.с. 9).

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону, яка діяла до 01.01.2011 р.) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів ПФУ накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З приводу прийняття рішення про застосування фінансових санкцій, колегія суддів зазначає, що Верховною Радою України 8 липня 2010 року прийнято Закон України № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

З набранням чинності зазначеним Законом, згідно підпункту «й» п. 12 розділ VIII «Прикінцеві та перехідні положення», втратили чинність норми частини першої - дев'ятої статті 106 Закону № 1058.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі споати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафах санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення таої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що управління ПФУ протиправно винесло спірне рішення від 28 січня 2013 року про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені п. 5 ч. 9 ст. 106 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом № 2464-VI і не діяла на дату прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Таким чином, застосовуючи в січні 2013 року фінансові санкції до позивача, відповідач діяв на підставі неіснуючої правової норми, що свідчить про невідповідність спірного рішення вимогам п. 1 ч. 3 ст. 2 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.11.2012 року.

На підставі приписів ст. 2442 КАС України судові рішення Верховного суду України є обов'язковими для судів України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про неправомірність спірного рішення № 267 від 28.01.2013 року та наявність підстав для його скасування.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції спір по суті вирішений вірно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та зміни або скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 805/1789/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2013 р. у справі № 805/1789/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання рішення законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді М.І. Старосуд

В.П. Юрченко