Постанова № 31012543, 29.04.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2013 р. Справа № 804/4905/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі - судді Рябчук О.С. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1 315,27 грн., -

ВСТАНОВИВ:

08 квітня 2013 р. Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування 2012 рік в розмірі 1 315,27 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що у зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік у відповідача виникла заборгованість в розмірі 1 315,27 грн. На теперішній час заборгованість не погашена.

24.04.2013 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли заперечення на позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, в яких фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зазначає, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі, які обрали особливий спосіб оподаткування є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та мають право самостійно визначати розмір відрахувань по сплаті такого внеску в залежності від отриманих доходів в звітному періоді.

Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження протягом таких строків: не пізніше п'яти днів з дня подання відповідачем заперечення проти позову.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (а.с. 4).

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надав до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012 рік, відповідно до якого відповідачем самостійно визначено суму, яка підлягає сплаті як єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 2 316,57 грн. (а.с. 6-7).

Згідно розрахунку заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 перед Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік, враховуючи часткову сплату, становить 1 315,27 грн. (а.с. 5, 8-9).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно ст. 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2010 року № 2464-VI завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та

ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Крім того, ч. 7 ст. 13 вказаного Закону встановлено, що Пенсійний фонд та його територіальні органи мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п. 2.1 ст. 2 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію їх як підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Згідно п. 3.1 ст. 3 Інструкції єдиний внесок встановлюється у відсотках від суми нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску з урахуванням видів їх економічної діяльності.

Відповідно до п. 4.1.2. ст. 4 Інструкції єдиний внесок нараховується на суми, що визначені базою для нарахування єдиного внеску, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Згідно п. 4.2.4., 4.3.1. ст. 4 Інструкції єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. Обчислення єдиного внеску платниками, зазначеними у підпунктах 2.1.1 та 2.1.2 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції здійснюється щомісячно на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 4.3.6., 4.3.7. ст. 4 Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, незалежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць. Платники під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для відповідних платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, визначені підпунктом 4.3.6 пункту 4.3 розділу IV цієї Інструкції, або за результатами звірення платника з органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких закінчився встановлений цим Кодексом строк оскарження.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Враховуючи викладене, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог чинного законодавства на відповідача покладено обов'язок по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Судом встановлено, що фізичною особою-підприємцем у відповідних звітах самостійно визначено суму, на яку нараховується єдиний внесок на сума внеску, яка належить до сплати. При цьому, суми нарахованого єдиного внеску у строки, встановлені законодавством, відповідачем не сплачені.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування є обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 158-163, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 1 315, 27 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 1 315,27 грн. (тисяча триста п'ятнадцять гривень 27 копійок) на розрахунковий рахунок № 37199101000407, УДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 21928077, утримувач Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Дніпропетровська.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанова підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.С. Рябчук