Постанова № 31011696, 23.04.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" квітня 2013 р. Справа № 909/125/13-г

Львівський апеляційний господарський суд у складі суддів:

головуючий суддя Бонк Т. Б.

судді Костів Т. С.

Малех І.Б.

при секретарі судового засідання А. Ярмола

за участю представників сторін:

від позивача - Фігель Ю.О. (представник за довіреністю).

від відповідача (апелянта) - Остапик Я.І., Коваль А.Ф. (представники за довіреностями).

розглянув апеляційну скаргу ТОВ "Медсервіс-Галичина", м. Івано-Франківськ б/н від 01.03.2013 р.

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2013 р. (суддя Неверовська Л. М.)

у справі № 909/125/13-г

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи Ільїна Ігора Івановича, м. Львів

до відповідача ТОВ "Медсервіс-Галичина", м. Івано-Франківськ

про стягнення 44 882, 40 грн., в тому числі 41 989, 37 грн. основного боргу, 2 410, 86 грн. пені та 482, 17 грн. 3 % річних

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2013р. у справі № 909/125/13-г задоволено позов Фізичної особи - підприємця Ільїна І.І. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" про стягнення 44882 грн. 40 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина", вул. Крайківського 1, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 33163059) на користь Фізичної особи - підприємця Ільїна І.І., вул. Смаль-Стоцького 10/3, м. Львів, 79000 (ідентифікаційний номер 1992117013) 41989 (сорок одну тисячу дев'ятсот вісімдесят дев'ять) грн. 37 коп. - основного боргу, 482 (чотириста вісімдесят дві) грн. 17 коп. - 3% річних, 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн. 86 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору,

Рішення суду мотивоване тим, що оскільки відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору, вимога позивача про стягнення 41989 грн. 37 коп. основного боргу є законною та обґрунтованою. Судом також встановлено факт прострочення грошового зобов'язання відповідачем та підтверджено обґрунтованість позовних вимог про стягнення на цій підставі 3 % річних в розмірі 482,17 грн. та пені в розмірі 2410,86 грн.

У своїй апеляційній скарзі від 19.03.2013 року відповідач просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у позові Фізичної особи - підприємця Ільїна І.І. до ТОВ «Медсервіс-Галичина» про стягнення 41989,37 грн. основного боргу, 482,17 грн. - 3% річних, 2410,86 грн. пені. На думку апелянта, висновки місцевого господарського суду про підставність позовних вимог здійснені внаслідок того, що представник відповідача, не володіючи ситуацією зловмисно визнав позов. Довіреність на представлення інтересів відповідача, яка видана Гентош Ростиславу Євгеновичу від 01.08.2012р., відкликана ТзОВ "Медсервіс-Галичина" ще 01.02.2013р., про що йому двічі надсилалось повідомлення, а тому в останнього не було повноважень на представлення інтересів відповідача в суді. Гентош Р.Є. не повідомив ТОВ «Медсервіс - Галичина» про наявний позов про стягнення заборгованості на користь ФОП Ільїн І.І. Крім цього, видаткова накладна № 9/000001 від 05.09.12 року, на підставі якої стягнуто заборгованість на користь ФОП Ільїн І.І., не може бути належним доказом по справі, оскільки не відповідає вимогам щодо первинних документів, зокрема, містить підпис, який не дозволяє ідентифікувати особу, яка його виконала. Безпідставним є стягнення з ТОВ «Медсервіс - Галичина» 3% річних та пені, оскільки долучений до матеріалів справи Договір № ІП 09.01. від 05 вересня 2012 року ніяк не пов'язаний із видатковою накладною № 9/000001 від 05.09.12 року, У цій накладній відсутнє посилання на Договір № ІП 09.01 від 05 вересня 2012 року, як підставу вказано - основний договір.

Сукупність зазначених обставин апелянт вважає достатніми підставами для скасування рішення місцевого господарського суду та прийняття нового про відмову у задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи це тим, що повідомлення про скасування довіреності було направлено Гентошу Р.Є. 28.02.2013 року, що підтверджується відповідною квитанцією та описом вкладення. Таким чином, це повідомлення було направлено після винесення рішення у справі, де Гентош Р.Є. був представником відповідача. Крім того, про відкликання даної довіреності відповідач не повідомив місцевий господарський суд, а тому в суду першої інстанції не було підстав ставити під сумнів повноваження Гентоша Р.Є. Позивач зазначає, що оскільки в суді першої інстанції не виникало питання про підпис на видатковій накладній № 9/000001 від 05.09.12 року, слід врахувати, що вона підписана Криницьким Б.Й., який був наділений такими повноваженнями директором ТОВ «Медсервіс - Галичина» - Дзюбаном О.Р., що підтверджується довіреністю № 1 від 04.01.2012 року. Крім того, дана видаткова накладна скріплена печаткою ТОВ «Медсервіс - Галичина». Ця видаткова накладна № 9/000001 від 05.09.12 року є невід'ємною частиною Договору № ІП09/01 від 05.09.12 року, оскільки видана на аналогічну суму, містить одну і ту ж дату, той же асортимент товару.

В судовому засіданні 23.04.2013 року представник позивача заперечила доводи апеляційної скарги, покликаючись на обставини, зазначені у відзиві на апеляційну скаргу, представники відповідача (апелянта) підтримали апеляційну скаргу та заявили клопотання про зупинення провадження у справі № 909/125/13-г до вирішення по суті справи № 914/1474/13 за позовом ТОВ «Медсервіс - Галичина» до ФОП Ільїн І.І. про визнання договору поставки неукладеними з тих підстав, що видаткова накладна № 9/000001 від 05.09.2012 року є предметом розгляду спору у справі № 914/1474/13, що перебуває в провадженні господарського суду Львівської області на даний час.

Судова колегія, порадившись, ухвалила відхилити заявлене клопотання про зупинення провадження по справі № 909/125/13-г з тієї підстави, що розгляд справи № 914/1474/13 у господарському суді Львівської області жодним чином не вплине на результат розгляду даної справи по суті, зважаючи на різний предмет спору.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Згідно ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Судом встановлено, що між Фізичною особою - підприємцем Ільїним Ігорем Івановичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" укладено договір № ІП09/01 купівлі-продажу від 05.09.12 року.

Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно п. 1.1. договору, позивач зобов'язується передати у власність відповідача: матеріали та запчастини, згідно з накладними, а відповідач зобов'язується оплатити вартість товар на умовах та в порядку, визначених договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, загальна вартість товару становить 41989 грн. 37 коп.

Згідно п. 1.3. договору, асортимент, кількість товару, що підлягає передачі товару визначається накладними, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що відповідач зобов'язаний повністю оплатити вартість товару, вказану у накладних, протягом 10 днів з моменту отримання товару від позивача.

Доказів про те, що покупець відмовився прийняти товар, передбачений договором, немає.

На виконання умов договору № ІП09/01 від 05.09.12, позивач передав у власність, а відповідач прийняв товар (матеріали та запчастини), що підтверджується видатковою накладною № 9/000001 від 05.09.12 на загальну суму 41989 грн. 37 коп.

Відповідно до приписів ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом першої інстанції встановлено, та судом апеляційної інстанції перевірено те, що в порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриманий товар, у встановлений п.3.2. договору, строк не розрахувався, внаслідок чого станом на день подання позову борг відповідача перед позивачем становив 41989 грн. 37 коп.

Щодо доводів скаржника про те, що представник відповідача в місцевому господарському суді не володів належними повноваженнями на представництво інтересів відповідача у зв'язку з відкликанням його довіреності до винесення рішення у справі та щодо невідповідності видаткової накладної № 9/000001 від 05.09.12 року вимогам до первинних та облікових документів, то суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що юридичною адресою (місцезнаходженням) відповідача ТОВ «Медсервіс - Галичина» є 76018, Івано-Франківська обл., місто Івано-Франківськ, вул. Крайківського, буд. 1.

На цю адресу позивачем згідно опису вкладення листа від 05.02.2013 року було відправлено позовну заяву з додатками (а.с.5).

Таким чином, відповідач був належним чином обізнаний з пред'явленими до нього вимогами позивача.

Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

В матеріалах справи (а. с. 16) наявна копія довіреності, виданої 01.08.12 року директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс-Галичина" Дзюбаном О.Р. Гентошу Ростиславу Євгеновичу на представлення інтересів ТзОВ "Медсервіс-Галичина" у відносинах з фізичними та юридичними особами, у всіх судах України, в адміністративних та державних органах і установах, в органах місцевого самоврядування, органах виконавчої служби, наділяє його правом вчиняти всі процесуальні дії, в тому числі правом повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирової угоди, оскарження рішення суду, подачі виконавчого листа до стягнення, а також всіма іншими процесуальними правами, що належать товариству. Довіреність діє протягом трьох років з дня її вчинення.

Як вбачається з доданої до апеляційної скарги копії поштового відправлення, дійсно, на адресу (м. Львів, вул. Мазепи, 24/95) Гентоша Р.Є. 28.02.2013р. був надісланий цінний лист, проте в описі вкладення у лист вказано «повторне повідомлення» і відсутні будь-які вказівки про вкладення наказу «Про відкликання довіреності на Гентоша Р.Є.» від 01.02.2013 року, а тому копія вищезазначеного опису не може бути доказом відкликання довіреності Гентоша Р.Є. на представлення інтересів ТОВ "Медсервіс-Галичина" при розгляді даної справи.

Відтак, при розгляді справи у суді першої інстанції не було підстав ставити під сумнів повноваження Гентоша Р.Є. Суд не був повідомлений про відкликання даної довіреності відповідачем. А факт зловмисної домовленості, про який зазначає апелянт, представника відповідача Гентоша Р.Є. з позивачем підлягає окремому доказуванню, що не є предметом даного спору про стягнення заборгованості.

Щодо видаткової накладної № 9/000001 від 05.09.12 року, то суд не бере до уваги доводи апелянта про те, що вона підписана особою, яку неможливо ідентифікувати, і не пов'язана з договором купівлі-продажу від 05.09.12 року, як такі, що не підтримані належними доказами та є недоведеними.

Встановлено, що видаткова накладна № 9/000001 від 05.09.12 року складена тією ж датою, що і договір купівлі - продажу № ІП09/01 від 05.09.12 року. Така дата «05.09 (вересня) 2012 року» зазначена прописом на обох документах. П.1.2. договору передбачено, що загальна вартість товару становить 41989,37 грн., а видаткова накладна № 9/000001 від 05.09.12 року видана на аналогічну суму. Даний договір та накладна скріплені печаткою ТОВ «Медсервіс-Галичина».

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, апеляційний суд вважає обґрунтованим та правомірним висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про стягнення основної суми боргу в розмірі 41989,37 грн. з огляду на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання, які випливають з договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, за даними розрахунку, поданого позивачем, відповідачеві в період з 18.09.12р. по 04.02.13 р. нараховано 482,17 грн. - 3% річних. Вимога про стягнення цієї суми є законною та обґрунтованою.

Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.2. договору, сторони передбачили, що за несвоєчасну оплату товару відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно сплаченої суми.

На підставі вказаного пункту договору, за прострочення відповідачем строків оплати вартості отриманого товару, позивач просить стягнути з відповідача 2410 грн. 86 коп. пені.

Судом першої інстанції здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені та з огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 2410 грн. 86 коп. пені були задоволеними. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.

Зважаючи на те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Медсервіс - Галичина" залишено без задоволення, витрати по сплаті судового збору, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України залишаються на скаржнику.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 19.02.2013р. у справі № 909/125/13-г залишити без змін, апеляційну скаргу ТОВ «Медсервіс-Галичина», м. Івано-Франківськ, від 19.03.13 року - без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скерувати на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 29.04.2013 р.

Головуючий суддя Бонк Т. Б.

Суддя Костів Т. С.

Суддя Малех І.Б.