Рішення № 31011640, 22.04.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" квітня 2013 р.Справа № 916/328/13-г

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Зайцева Ю.О.

при секретарі судового засідання Повалій М.М.

Представники:

Від прокурора: Вигнанюк Т.Л. (за посвідченнямНОМЕР_2 від 17.10.2012 р.);

Від ОМР: не з'явився;

Від позивача ДКВ ОМР: Тарановський Д.С. (довіреність №ОМЗ/7287 від 24.12.2012 р.);

Від відповідача: ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 від 28.01.2011 р);

Від третьої особи: Ковальчук Р.М. (довіреність №2301 від 22.10.2012 р.);

За позовом Заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Одеського міського управління земельних ресурсів Одеської міської ради

про внесення змін до договору оренди землі

Суддя Зайцев Ю.О.

Суть спору: 05 лютого 2013 р. Заступник прокурора міста Одеси звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 11.03.2002 р., укладеного в новій редакції 14.07.2011 р. між Комунальним підприємством «Міськзелентрест» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6.

Ухвалою суду від 07.02.2013 р. було порушено провадження у справі №916/328/13-г із призначенням до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 20.02.2013 р., 06.03.2013 р., 03.04.2013 р., 10.04.2013 р. згідно вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 06.03.2013 р., 03.04.2013 р., 10.04.2013 р. та 22.04.2013 р. В судовому засіданні 03.04.2013 р. строк розгляду справи за клопотанням сторони відповідно до вимог ст. 69 ГПК України було продовжено на 15 днів.

18.02.2013 р. представником відповідача до канцелярії господарського суду Одеської області було подано клопотання (вх.№5462-2013) про залишення позовної заяви прокуратури без розгляду з посиланням на відсутність формулювання в позовній заяві порушення інтересів держави та невірне визначення позивача.

В судовому засіданні 20.02.2013 р. прокуратурою подано клопотання про залучення до участі у справі в якості іншого відповідача КП «Міськзелентрест» та виключення його з кола третіх осіб, яке судом розглянуто та в задоволенні клопотання відмовлено.

Також, 20.02.2013 р. представником прокуратури подано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якою прокуратура м. Одеси просить суд задовольнити позов в повному обсязі, розірвати договір оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 11.03.2002 р. укладеного в новій редакції 14.07.2011 р. між Комунальним підприємством «Міськзелентрест» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 та виселити ФОП ОСОБА_6 з нежитлового приміщення площею 183,7 кв.м, розташованого по АДРЕСА_1, зобов'язавши відповідача повернути на користь власника зазначене комунальне нерухоме майно.

05.06.2013 р. представником відповідача подано відзив на позовну заяву (вх.№7575/2013), відповідно до змісту якого ФОП ОСОБА_6 позовні вимоги прокуратури м. Одеси не визнає в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позову з підстав необґрунтованості, невмотивованості та не доведення обґрунтування вимог.

Представником третьої особи КП «Міськзеленетрест» 03.04.2013 р. та 22.04.2013 р. подані письмові пояснення по справі (вх.№10860/2013, №13170/2013), згідно з якими підприємство підтверджує, що відповідач використовує орендоване приміщення за цільовим призначенням під розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, заборгованість по сплаті орендних платежів у ФОП ОСОБА_6 відсутня, орендоване майно застраховане відповідно до умов договору.

У судовому засіданні 22.04.2013 р. після повернення з нарадчої кімнати було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників, надані під час судового розгляду, суд встановив:

14.07.2011 між КП «Міськзелентрест» та ФОП ОСОБА_6 укладено в новій редакції договір оренди нежитлових приміщень НОМЕР_3, площею 183,7 кв.м, розташованих по АДРЕСА_1, під розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільного магазину.

Відповідно до п. 1.1 договору, вказані нежитлові приміщення належать територіальній громаді міста Одеси в особі Одеської міської ради на праві комунальної власності на підставі свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення першого поверху серії САЕ №418045, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради 20.06.2011р. на підставі рішення виконкому Одеської міської ради від 31.05.2011 №227, право власності на яке зареєстроване 29.06.2011 КП «ОМБТІ та РОН».

Відповідно до п.4.1-4.2. вказане приміщення орендодавцем передано орендарю виключно під розміщення станції технічного обслуговування автомобілів, автомобільного магазину та під розміщення торгово-виставочної площадки з продажу автомобілів. На протязі дії цього договору, крім своєчасного внесення орендної плати, орендар зобов'язаний забезпечувати збереження об'єкта оренди, своєчасно проводити за власний рахунок поточний ремонт приміщень, запобігати їх пошкодження і псуванню; застрахувати об'єкт оренди на користь орендодавця в страховій компанії в порядку, визначеному чинним законодавством, та надати орендодавцю копії відповідних документів, що засвідчують виконання зазначеного зобов'язання.

Пунктом 4.8 договору встановлено, що орендар має право передавати повністю або частину орендованого приміщення в суборенду іншим особам чи організаціям лише за письмовим погодженням з Орендодавцем, та зобов'язаний у 5-денний термін з дати отримання дозволу на суборенду надати орендодавцю копію договору суборенди. В іншому разі дозвіл втрачає силу.

Орендар не має право без згоди орендодавця передавати приміщення у користування третім особам за цивільно-правовими правочинами, укладати відносно цього приміщення будь-які цивільно-правові правочини, в тому числі попередні договори та передавати будь-яким шляхом право оренди іншим особам (п. 4.9 договору).

10.12.2012 р. ФОП ОСОБА_6 частина орендованих нежитлових приміщень по АДРЕСА_1, загальною площею 28,6 кв.м, передана з суборенду на підставі договору, укладеного з фізичною особою-адвокатом ОСОБА_2

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратура посилається на ті обставини, що відповідно до п.п.1.1., 1.2. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 384-УІ від 28.02.2011, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який наділяється повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста.

Таким чином, на думку позивача, згідно вимог чинного законодавства умови передачі ФОП ОСОБА_6 частини комунального майна по АДРЕСА_1, в суборенду повинні були погоджуватися Департаментом комунальної власності Одеської міської ради.

Проте, питання передачі ФОП ОСОБА_6 частини орендованого нею об'єкту комунальної власності в суборенду, в порушення вищевказаних норм, Департаментом комунальної власності Одеської міської ради не погоджувалось, відповідні документи до Департаменту не направлялись. Зазначене підтверджується актом перевірки, проведеної Департаментом комунальної власності, від 22.01.2013.

Крім того, позивач посилається на те, що згідно ст. 10 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" однією з істотних умов договору оренди є страхування орендарем взятого ним в оренду майна. Проте, ФОП ОСОБА_6, в порушення вимог чинного законодавства, страхування орендованого нею об'єкту комунальної власності по АДРЕСА_1, не здійснено, що також підтверджується актом перевірки Департаменту комунальної власності від 22.01.2013.

В наслідок зазначеного, позивач вважає підставою для дострокового розірвання договору оренди факт невиконання сторонами своїх зобов'язань, а саме не погодження Департаментом комунальної власності ОМР передачі ФОП ОСОБА_6 частини комунального майна по АДРЕСА_1 в суборенду.

Так, допущені порушення умов договору оренди на думку позивача, є суттєвими, оскільки перешкоджають забезпеченню реалізації прав власника майна з ефективного його використання та розпорядження ним, чим завдана шкода інтересам держави.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, обставини, викладені у позовній заяві не визнає

В обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що підстави для дострокового розірвання договору оренди, на які посилається позивач, відсутні, оскільки орендарем - фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 укладено договір добровільного страхування нежитлових приміщень № 09-1301-109609 від 03.01.2013 року на користь орендодавця - на виконання приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунальної о майна» та пункту 4.2. нової редакції договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 11.03.2002 року.

Також, в матеріалах справи наявний договір добровільного страхування цивільної відповідальності на користь третіх осіб №0201/58995/031018, укладеного ФОП ОСОБА_7 та ПрАТ "СК "Універсальний поліс", відповідно до умов якого, предметом страхування є пункт технічного обслуговування автомобілів, розташований за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 618 кв.м.

Крім того, відповідач вважає недоведеною істотність порушення або невиконання зобов'язань у якості підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін та не доведено обставин завдання шкоди інтересам орендодавця у розумінні приписів ч.3 ст. 651 Цивільного Кодексу України, як обов'язкової підстави для розірвання договору за рішенням суду.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п. 6. 6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», ст. 2 Господарського процесуального Кодексу України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає в здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках передбачених законом.

Згідно ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пунктів 2, 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України 18.04.1999р. № 3-рп\99 зі справи за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України і роз'яснення Президії Вищого господарського суду України №04-5\570 від 22.05.2002р. "Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам", під поняттям "Орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у ч.2 ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

На думку представника прокуратури, в даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Одеська міська рада в особі Департаменту комунальної власності Одеської міської ради.

З наведених підстав прокурором пред'явлена позовна заява до господарського суду в інтересах держави в особі Одеської міської ради про розірвання договору, виселення ФОП ОСОБА_6

Щодо дострокового розірвання договір оренди нежитлових приміщень НОМЕР_3 від 14.07.2011, укладеного між КП «Міськзелентрест» та ФОП ОСОБА_6 в новій редакції з підстав непогодження ФОП ОСОБА_6 передачі частини орендованого нею об'єкту комунальної власності в суборенду з Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п.1.1., 1.2. Положення про Департамент комунальної власності Одеської міської ради, затвердженого рішенням Одеської міської ради № 384-УІ від 28.02.2011, Департамент комунальної власності Одеської міської ради є виконавчим органом Одеської міської ради, який наділяється повноваженнями щодо управління комунальною власністю територіальної громади міста.

Частиною 1 ст. 288 Господарського Кодексу України регламентовано порядок передачі в суборенду державного та комунального майна, та сам передбачено, що орендар мас право передати окремі об'єкти оренди в суборенду, якщо інше не передбачено законом або договором оренди.

Позивач вказує, що відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець, за умови відсутності заборони на передачу майна в оренду, у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.

Частиною 4 ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» до договору суборенди застосовуються положення про договір оренди.

Згідно п.1.3. статуту комунального підприємства «Міськзелентрест» Одеська міська рада є його засновником та, відповідно до п. 5.2 статуту, майно підприємства перебуває у комунальній власності. Майно за КП «Міськзелентрест» закріплюється на праві господарського відання.

Так, відповідно до п.4 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» п. 1 договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 14.07.2011 року орендодавцем переданого в оренду нежитлового приміщення по АДРЕСА_1, є Комунальне підприємство «Міськзелентрест».

Як вбачається з матеріалів справи, 06.12.2012 року Комунальним підприємством «Міськзєлентрест» надано відповідь на звернення ФОП ОСОБА_6 щодо надання згоди на суборенду частини орендованих приміщень від 27.11.2012 року.

За текстом Договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 14.07.2011 року Департаментом комунальної власності Одеської міської ради, погоджено права орендодавця, в тому числі, у частині, що регламентує порядок передачі в суборенду приміщення за згодою Орендодавця на умовах визначених п. 4.8. вищезазначеного договору.

Крім того, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» не містить норм, що регламентують інший (відмінний) порядок передачі в суборенду державного та комунального майна ніж п. 4.8. договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 14.07.2011 року, яким передбачено одноособове погодження договору суборенди орендованого приміщення з боку Орендодавця, тобто КП «Міськзелентрест».

Стосовно вказаних позивачем підстав дострокового розірвання договору оренди нежитлових приміщень НОМЕР_3 від 14.07.2011, а саме невиконання обов'язку по укладенню договорів добровільного страхування об'єкту оренди, суд зазначає, що такі підстави не відповідають дійсності з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фізичною особою підприємцем ОСОБА_6 03.01.2013 укладено договір добровільного страхування нежитлових приміщень № 09-1301-109609 від року на користь орендодавця - КП «Міськзелентрест» на виконання приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунальної о майна» та пункту 4.2. нової редакції договору оренди нежитлового приміщення НОМЕР_3 від 11.03.2002 року.

Також, в матеріалах справи наявний договір оренди нежилого приміщення НОМЕР_4 від 11.03.2002 р. в новій редакції від 14.07.2011 р., укладений між ФОП ОСОБА_8 та КП «Міськзелентрест», предметом якого відповідно до п. 1.1 є нежитлові приміщення першого поверху, розташовані за адресою АДРЕСА_1.

На виконання умов вказаного договору ФОП ОСОБА_7 укладено з ПрАТ "СК "Універсальний поліс" договір добровільного страхування цивільної відповідальності на користь третіх №0201/58995/031018, , відповідно до умов якого, предметом страхування є пункт технічного обслуговування автомобілів, розташований за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 618 кв.м., тобто усі нежитлові приміщення за адресою.

Таким чином посилання позивача на порушення ФОП ОСОБА_6 зобов'язань по страхуванню об'єкту нерухомості за договором оренди не знайшли свого підтвердження.

Статтею 783 ЦК України визначено, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.

Згідно з частиною третьою статті 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підставою для дострокового розірвання договору оренди за рішенням суду може бути невиконання сторонами своїх зобов'язань.

На думку позивача, допущені порушення умов договору оренди є суттєвими бо перешкоджають забезпеченню реалізації прав власника майна з ефективного його використання та розпорядження ним, чим завдана шкода інтересам держави.

Частиною 1 ст. 509 Цивільного Кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, ч. з ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» не деталізовано перелік зобов'язань невиконання, які є підставою для розірвання договору оренди, на відміну від приписів Цивільного Кодексу України

Підстави розірвання договору найму передбачені ст. 783 ЦК України кореспондуються із вимогами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відповідно до якої, основними обов'язками орендаря за договором оренди є: використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону, зобов'язання орендаря використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню, зобов'язання орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Приписами ч. ч. 1,2 ст. 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї п сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Положення норм чинного Законодавства України у частині підстав передбачених для розірвання договору не має формального характеру, а поширюється, виключно, на випадки порушення, невиконання зобов'язань, що мають істотний характер, тим самим забезпечуючи розумність та стабільність господарських відносин, як основних гарантій здійснення господарської діяльності, що запобігають утворенню умов для зловживання правами з боку учасників господарських відносин.

Істотність порушення або невиконання зобов'язань у якості підстав для розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін регламентовано ст. 651 Цивільного Кодексу України, якою передбачено необхідність доведення істотності порушень умов договору однією із сторін.

Таким чином, позивачем не доведено істотність порушення відповідачем умов договору оренди №20 від 14.07.2011 р., а саме завдання порушенням, невиконанням договору шкоди, та не зазначено, реалізації яких прав власника чиняться перешкоди, що заважають ефективному використанню орендованого майна.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Заступника прокурора міста Одеси.

Відповідно до п. 4.6 постанови Пленуму ВГСУ від 21.02.2013 р. приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, у разі повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам). Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Заступника прокурора міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 про внесення змін до договору оренди землі - відмовити.

Стягнути з Одеської міської ради (65036, м. Одеса пл. Думська 1, код 26597691) на користь Державного бюджету України на п/р 31210206783008, одержувач ГУДКУ у Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, банк одержувача ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, КБК 22030001, символ звітності банку 206 - судовий збір в сумі 1147 /тисяча сімдесят три/ грн.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 26.04.2013 року

Суддя Зайцев Ю.О.