Ухвала суду № 31010278, 25.04.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-17924/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Шостака О.О.,

при секретарі: Оліщук А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства Інституту соціології Національної академії наук України «Центр досліджень соціальної реклами» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство Інституту соціології Національної академії наук України «Центр досліджень соціальної реклами» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби та просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. № 0013682202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що суми ПДВ, обчислені з вартості товарів, придбаних позивачем у ТОВ «Прайм Продакшн ТВ», не були включені постачальниками до податкових зобов'язань, відповідно, не задекларовані та не сплачені до Державного бюджету,- а тому позивач не мав права включати дані суми до податкового кредиту за липень 2010 року.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Інституту соціології Національної академії наук України «Центр досліджень соціальної реклами» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 20.11.2012р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 20.11.2012р., за результатами якої складено Акт від 20.11.2012р. №1043/2202/23743330.

Перевіркою встановлено порушення п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р., що призвело до завищення задекларованих показників податкового кредиту за липень 2010 року у сумі 11 627 грн.

Підставами для таких висновків стали ті обставини, що контрагент позивача - ТОВ «Прайм Продакшн ТВ» не задекларував свої податкові зобов'язання по взаєморозрахунках з позивачем, згідно бази даних «Автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту у розрізі контрагентів», а також те, що свідоцтво платника ПДВ контрагента анульоване 03.09.2010 року, декларація контрагента з ПДВ за липень 2010 року має статус «недійсна».

Як вбачається з акту перевірки, податковий орган дійшов висновку про те, що право на податковий кредит виникає у покупця в момент виникнення податкового зобов'язання продавця на підставі п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.97р, відповідно до якого податкова накладна складається у момент виникнення податкового зобов'язання продавця. Оскільки підтвердити включення до податкових зобов'язань ТОВ «Прайм Продакшн ТВ» у липні 2010 року сум ПДВ, отриманих від позивача, не є можливим, право на податковий кредит у позивача відсутнє.

Враховуючи наведені висновки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.12.2012р. № 0013682202, яким нараховано позивачу податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 14 874,00 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції на суму 3 247,00 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не заперечувалась реальність наданих послуг від ТОВ «Прайм Продакшн ТВ». Неправомірність задекларованих позивачем сум податкового кредиту, за висновками податкового органу, полягає в тому, що його контрагент не задекларував податкові зобов'язання у зв'язку з оплатою наданих послуг, оскільки законодавство не передбачає взаємозв'язку права на податковий кредит з ПДВ покупця з обставиною декларування податкового зобов'язання з ПДВ продавця, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість висновків податкового органу.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Згідно з п.1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (робіт, послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином складеної податкової накладної.

Відповідно до ч. 1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інтанції, між Дочірнім підприємством Інституту соціології Національної академії наук України «Центр досліджень соціальної реклами» та ТОВ «Прайм Продакшн ТВ» 09.06.2010р. укладені договори № 7/06, № 8/06, № 9/06 на проведення соціологічних досліджень. На підтвердження виконання зазначених договорів між їх сторонами були підписані акти здачі-приймання послуг та виписані на адресу позивача податкові накладні. Вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі на адресу позивача податкових накладних ТОВ «Прайм Продакшн ТВ» було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, з Реєстру виключене не було, а отже мало право видавати податкові накладні.

Вказана позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 р. у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності

Отже, з огляду на те, що податковим органом не заперечується реальність наданих послуг від ТОВ «Прайм Продакшн ТВ» та не доведено факт обізнаності позивача про порушення податкового законодавства останнім, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що законодавство не передбачає взаємозв'язку права на податковий кредит з ПДВ покупця з обставиною декларування податкового зобов'язання з ПДВ продавця, а тому висновки податкового органу є необґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 лютого 2013 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.