Ухвала суду № 31010098, 23.04.2013, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1046/13Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу Кравченко В.М. Доповідач в апеляційній інстанції Пальонний В. С. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2013 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоПальонного В.С. суддівЄльцова В.О., Нерушак Л.В.при секретаріПосипайко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 7 лютого 2013 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа: Ватутінська міська рада, про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

в с т а н о в и л а :

В червні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що між ним та ОСОБА_8 через Шполянську товарну біржу 17 вересня 2003 року укладено договір купівлі-продажу незавершеного будівництвом гаража на кооперативному майданчику АДРЕСА_1.

У вересні 2010 року йому стало відомо, що відповідачем ОСОБА_7 здійснено самовільне будівництво на фундаменті придбаного ним гаража: збудовано стіни та встановлено ворота.

Вважаючи, що ОСОБА_7 порушує його законні права щодо володіння та розпорядження належною йому власністю, позивач просив суд витребувати у відповідача ОСОБА_7 належне йому нерухоме майно: незавершений будівництвом гараж на кооперативному майданчику АДРЕСА_1.

4 лютого 2013 року ОСОБА_6 подав заяву про залишення його позову без розгляду.

Ухвалою Шполянського районного суду Черкаської області від 7 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 залишено без розгляду та стягнуто з нього на користь відповідача ОСОБА_7 витрати на правову допомогу в розмірі 3000 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду в частині стягнення з нього на користь відповідача ОСОБА_7 витрат на правову допомогу та постановити в цій частині нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_7 про стягнення на його користь витрат на правову допомогу.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_6 і його представника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Стягуючи з позивача ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_7 витрати на правову допомогу, суд виходив з того, що позов залишено без розгляду внаслідок необґрунтованих дій самого позивача, а в зв'язку з розглядом справи відповідач поніс витрати на правову допомогу, які підлягають стягненню з позивача на його користь.

Проте, погодитись з таким висновком суду не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.3 ст. 89 ЦПК України у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Таким чином, у разі залишення заяви без розгляду стягнення на користь відповідача компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи, може мати місце тільки за його вимогою, проте з матеріалів справи не вбачається, що відповідач ОСОБА_7 заявляв таку вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 в червні 2011 року, позов ОСОБА_6 залишено без розгляду 7 лютого 2013 року.

До 1 січня 2012 року розмір компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, визначався постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», якою було передбачено, що у разі сплати такої компенсації іншою стороною її розмір не перевищує суму, яка обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

З 1 січня 2012 року набрав чинності Закон України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», статтею першою якого визначено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Як зазначеною постановою Кабінету Міністрів, так і Законом «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу визначається, виходячи з певного відсотку від мінімальної заробітної плати за годину участі особи, що надає правову допомогу, в судовому засіданні та інших процесуальних діях, тобто особа, яка заявила вимогу про компенсацію таких витрат, повинна надати суду відповідний розрахунок часу, протягом якого їй надавалася така допомога та в чому ця допомога полягала.

В матеріалах справи такий розрахунок відсутній, а розрахункова квитанція, на яку послався суд, вирішуючи питання про стягнення компенсації витрат на правову допомогу, не може бути підтвердженням оплати такої допомоги відповідачем, оскільки з неї не вбачається, що вказані в ній кошти були отримані адвокатом, з яким відповідач уклав договір про надання правової допомоги.

З врахуванням вказаних обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на правову допомогу.

З огляду на викладене оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з позивача ОСОБА_6 на користь відповідача ОСОБА_7 витрат на правову допомогу з постановленням в цій частині нової ухвали про відмову у стягненні цих витрат.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу Шполянського районного суду Черкаської області від 7 лютого 2013 року у справі за ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про витребування майна із чужого незаконного володіння скасувати в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на правову допомогу в сумі 3000 грн.

Постановити в цій частині нову ухвалу.

Відмовити у стягненні з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 витрат на правову допомогу.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :